Понад півтора року Україна протистоїть повномасштабному російському вторгненню, а українські міста щодня руйнуються внаслідок обстрілів. Та попри це громади потроху відбудовують житлові будинки та соціальну інфраструктуру.
На Lviv Urban Forum під час панелі, що стосувалась інструментів відновлення і трансформації громад, фахівці з різних країн світу розмірковували про відбудову України. ZAXID.NET занотував найважливіше.
***
Відбудувати та залучати
Фулко Трефферс, співзасновник урбаністичної коаліції RoЗkvit, працював над стратегією відбудови Маріуполя, яку також презентували під час форуму. Він зазначив, що відбудова України має зробити її кращою, ніж до війни, втім зараз вона має бути швидкою, адже тисячі людей потребують нового житла. Водночас до відбудови необхідно залучати місцеві громади, які мають висловити свою думку щодо того, яким має бути їхнє місто.
Він наголосив, що зараз процес децентралізації, який кілька років до повномасштабного вторгнення тривав в Україні, необхідно продовжувати.
«Упродовж кількох останніх років Україна успішно впроваджувала децентралізацію, а отже, на місцях сформувались ініціативні групи, які необхідно залучати до відбудови, а також забудовників, архітекторів», – вважає Фулко Трефферс.
Він додав, що процес залучення або партисипації суспільства складний і тривалий, втім, це єдиний шлях, яким Україні потрібно рухатись задля якісної відбудови зруйнованої інфраструктури.
Як приклад такого залучення Фулко Трефферс наводить місто Соледар на Донеччині, яке зараз зруйноване та окуповане росіянами. У 2021 році там організували проект «Ізоляція» із залучення мешканців до урбаністичного покращення міста. За результатами публічних обговорень та майстер-класів за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення Фулко Трефферс презентував проект із реновації міста. Аналогічні партисипаційні проекти реалізували в Кривому Розі та Маріуполі.
«Ми виходили на вулиці, говорили з людьми, запитували їх, чого вони хочуть, що їм подобається і місті, а що ні, попросили позначати ці об’єкти кольоровими стікерами», – розповів Фулко Трефферс про роботу з громадою в Маріуполі в 2015 році.
Підсумовуючи він додав, що Україна має розробити юридичний механізм для правильної відбудови міст, залучати інвесторів для пілотних проектів, які можуть стати показовими для інших громад, а також організовувати освітні програми для міських депутатів і посадовців, стейкхолдерів та студентів, які стануть ініціативною групою відновлення громад.
Вчитися в інших
Директорка архітектурного нідерландського фонду «Архіс» та членкиня урбаністичної коаліції RoЗkvit Лілет Бреддельс, яка досліджувала відбудову повоєнних міст, розповіла про досвід відновлення Пріштіни – міста в Косово, що постраждало під час Балканських війн. Зокрема, за її словами, Пріштіну відбудовували мешканці, котрі після завершення війни повернулися в свої домівки. Проте уряд не організував регуляції процесів.
«Вони почали відбудовувати свої домівки без регуляції, без чіткого розуміння, якими вони мають бути. Вони просто хотіли відбудувати їх якомога більшими і якомога швидше. Це поганий приклад, і йдеться не лише про красиво чи не красиво, йдеться про безпеку цих будівель, більшість із них були збудовані надто близько одна до одної, і це небезпечно», – розповіла Лілет Бреддельс.
Ще один приклад – місто Бірзета в Палестині, відбудову якого активно ініціювали самі мешканці. У місті була зруйнована історична архітектура, тож до відбудови за ініціативи ООН долучилося ЮНЕСКО.
Відновлювати громади, а не будинки
Український урбаніст, засновник агенції Zvidsy та ReStart Олександр Шевченко зазначив, що структурним об’єктом відновлення має бути громада, а не будівля. При цьому громада має самостійно вирішувати, як вона має виглядати після відновлення, а погоджуватись на всі пропозиції уряду чи інвесторів – слабка позиція.
Він зазначив, що відновлення громад – тривалий процес, і чи не кожна з них пройде шлях від ґрантового «фастфуду» до формування плану сталого розвитку. Для цього процесу визначальними будуть наступні 2-3 роки, впродовж яких формуватимуться ґрантодавці та партнери, а також ініціативна громада, яка й рухатиме процес відновлення.
На думку Олександра Шевченка, відновлення певних об’єктів може зайняти до 10 років, утім, це необхідний час для гуманного підходу до цього процесу.