Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявляє, що закон "Про засади державної мовної політики" задовольнив би обидві протиборчі сторони, якби було прийнято всі внесені ним до цього закону поправки.
"Закон про мови в УРСР, ухвалений у 1989 році, вичерпав себе й потребує корегування з огляду на нинішні реалії. Якщо говорити про суть проблеми, то всі мови мають право на існування, але не за рахунок державної. До законопроекту Колесніченка-Ківалова на сьогодні внесено понад дві тисячі поправок, зокрема я вніс десять. Якби запропоновані мною зміни, доповнення й уточнення було прийнято в повному обсязі, цей закон, на мій погляд, відповідав би духу часу й задовольнив би всіх: і прихильників єдиної державної мови, і тих, хто ратує за розширення прав національних меншин у національно-культурній та побутовій сферах", - сказав він в інтерв'ю газеті "Известия в Украине", оприлюдненому на сайті видання в середу.
При цьому В.Литвин наголосив, що для нього важливі не терміни ухвалення цього документа, а його зміст.
Відповідаючи на запитання, чи призведе мовний закон до появи в Україні другої державної мови, спікер зазначив, що "формально ніхто не пропонує вводити другу державну мову". "Крім того, підкреслюється статус української мови, а здебільшого йдеться про підвищення ролі так званих регіональних мов. Проте не можна не враховувати того факту, що сильнішою на пострадянському просторі є російська мова. Багатьох турбує, що таке домінування російської мови де-факто зробить її другою державною в Україні. Й де-факто витіснить українську мову. Тому потрібен широкий діалог на цю тему, розуміння того, що не можна силоміць змусити людей любити певну мову. Так само, як і потрібне розуміння того, що в державі мова є ключовим елементом конституційного ладу", - наголосив він.
"До речі, "фахівці" з мовного питання мали б спочатку почитати закони про мови наших сусідів: Польщі - закон від 7 жовтня 1999 року про польську мову, Росії - про державну мову Російської Федерації. Можливо, тоді завзяття в них стало б менше", - додав В.Литвин.
За словами спікера, під час розгляду мовного питання потрібно "виключити істерику та передвиборчі гасла". "Треба просто для початку знати проблему, а потім уже працювати над нею. Мене дивують взаємні звинувачення і закиди народних депутатів, оскільки абсолютно логічно виникає запитання: а що ви зробили для розвитку державної мови за всі роки незалежності?", - зазначив він в інтерв'ю.
"Якби всі робили те, про що заявляють, виконували обіцянки, таких проблем можна було б уникнути. На жаль, люди звикли до процесу, а не до результату, й це дуже погано", - резюмував В.Литвин.
Нагадаємо, 3 липня Рада прийняла закон «Про основи державної мовної політики», який розширює сферу застосування російської мови. За цей закон проголосувало 248 депутатів.
Після прийняття скандального мовного законопроекту, у відставку подав віце-спікер Верховної Ради України Микола Томенко, а голова Верховної Ради Володимир Литвин просить народних депутатів прийняти і його відставку.
Депутат Львівської обласної ради скликали позачергову сесію, на якій хочуть прийняти відозву до українського народу щодо мовного законопроекту Колесніченка-Ківалова.
Додамо, що Віктор Янукович уже заявив, що прийме рішення щодо закону про засади державної мовної політики лише після його ретельного фахового аналізу та експертних висновків. Більше того, гарант Конституції під час зустрічі з керівництвом парламенту та депутатських фракцій сказав, що не виключає: якщо не вдасться стабілізувати роботу парламенту, «треба буде переходити до процедури дострокових парламентських виборів».
Зазначимо, що на зустрічі із Януковичем не було представників опозиції.