Сарана належить до ряду Прямокрилих разом із кониками, цвіркунами й капустянками. Загалом у світі існує близько 25 тисяч представників цього ряду, тому запам’ятати всіх неможливо. Але варто знати, за якими ознаками можна відрізнити більш небезпечних шкідників. Про це пише Тelegraf.
Сарану легко сплутати з коником. Проте є кілька простих ознак, за якими можна їх розрізнити:
- Вусики: у коників вони довгі й тонкі, у сарани – коротші.
- Крила: у сарани вони зазвичай рівно лежать на спині, а у коників можуть складатися «будиночком».
- Тіло: сарана має більш витягнуту форму, у коників тіло коротше й ширше.
Часто намагаються визначати вид за кольором, але це не зовсім точний метод. У сарани є дві фази: одиночна, зазвичай зелена (фото 1) та зграйна, у якій вона набуває сірого або бурого забарвлення (фото 2). Саме у зграйній формі сарана перетворюється на справжню загрозу для сільського господарства.
Яку сарану фіксують в Україні
Наразі в Україні виявлено два види сарани:
Перелітна сарана (Locusta migratoria). Саме вона здатна утворювати великі зграї, які покривають рослинність суцільним шаром. У зграйній формі ця комаха швидко пересувається та активно знищує посіви.
Єгипетська сарана (Anacridium aegyptium). Живе переважно одинаками, не створює зграї, тому серйозної загрози не становить. Вона більше нагадує великого коника і рідко стає причиною аграрних втрат.
Як відрізнити перелітну сарану від єгипетської
Є простий спосіб відрізнити ці два види навіть без спеціальних знань:
- перелітна сарана має однорідні сіро-бурі очі;
- у єгипетської очі із помітними смугами, схожими на візерунок на надкрилах колорадського жука.
Якщо ви натрапили на одиночну особину – уважно придивіться. Смугасті очі свідчать про те, що це, ймовірно, єгипетська сарана, яка не несе загрози.
Як виглядає коник
Коники-стрибунці зеленого відтінку комахи, з довгими тонкими вусиками та великими задніми ногами, пристосованими для стрибків. Вони мають витягнуте тіло. На відміну від сарани, не збираються у зграї й не завдають значної шкоди врожаю. Найчастіше зустрічаються в траві, де добре маскуються, а самці можуть стрекотати, створюючи характерні звуки.