Аналіз діяльності Верховної Ради після президентських виборів та зміни формату парламентської більшості свідчить – на виконання передвиборчих обіцянок депутатами розраховувати не варто. Про це йшлося під час круглого столу «Підсумки роботи ВРУ протягом 2010 року: як політичні сили виконують свої зобов’язання», який провела 2 грудня Фундація «Відкрите суспільство» спільно з Чернівецькою обласною організацією «Комітет виборців».
Впродовж десяти місяців 2010 року в роботі Верховної Ради України сталися значні зміни, пов’язані з президентськими виборами та переформатуванням парламентської більшості. Що стосується ефективності роботи парламентарів у законодавчій площині, то за кількісними показниками прийнятих законів та постанов, на першому місті, як і раніше, залишається Партія регіонів (218 документів), на другому БЮТ (128). На третьому місці опинився Кабінет міністрів, Верховна Рада ухвалила 72, представлених ним законодавчих актів. На четвертому – НУ-НС (38) і останній щабель у списку законодавчої активності протягом десяти місяців цього року посідає Президент з 29-ма ухваленими законодавчими документами, повідомили ZAXID.NET у прес-службі Фундації "Відкрите суспільство".
Найбільше часу депутати Верховної ради присвятили організаційним питанням, кадровим рішенням та політико-правовому розвитку країни. Кабінет міністрів у першому півріччі також зробив наголос на політико-правовому розвитку та економічній ситуації . А Президента найбільше цікавили Нацбезпека та Державне будівництво.
Не зважаючи на цьогорічне переформатування більшості, ситуація із виконанням депутатами передвиборчих обіцянок, суттєво не змінилась. Так, поза увагою найбільшої парламентської фракції Партії регіонів і далі залишаються такі важливі пункти передвиборчої програми, як
- підтримка молоді, вирішення житлової проблеми;
- якісна безкоштовна медична допомога;
- створення легального і прозорого ринку землі;
- перехід до професійної армії.
Щоправда, слід відзначити, що регіоналам вдалось доволі далеко просунутись у виконанні обіцянок стосовно здійснення судової реформи та створенні нового Податкового кодексу, покращення стосунків з Росією.
Не виконує своїх програмних обіцянок і БЮТ. Більшість запланованих фракцією змін так і залишились на папері як у період перебування при владі, так і за 8 місяців опозиції. Зокрема, йдеться про:
- конституційні зміни;
- масштабну інтернетизацію країни;
- декларування витрат державними посадовими особами та держслужбовцями;
- істотне посилення кримінальної відповідальності за корупційні дії;
- ліквідацію ПДВ.
На сьогодні можна з усією впевненістю говорити, що практично нічого з обіцяного зробити до кінця каденції Верховної ради 6-го скликання неможливо.
Щодо НУНС, то невиконаного залишилося надзвичайно багато:
- скасування депутатської недоторканності;
- доступне соціальне житло;
- обов’язкове державного медичного соціального страхування.
Для виконання обіцянок немає політичної волі, фінансових ресурсів, бажання і вміння домовлятись з опонентами. За останній рік (як зрештою і за попередні два) НУНСу практично нічого пред`явити виборцям. З таким самим результатом лишились і дві найменші парламентські фракції – Блок Литвина і КПУ.
Судячи з результатів за останні 10 місяців чіткіше за решту фракцій парламенту свою програму намагалися виконати регіонали, хоча сказати, що вони роблять це послідовно, крок за кроком, не можна. Проте домінування у парламентській більшості, наявність свого Президента та прем`єра створює можливості для доволі плідної законодавчої роботи. На відміну від коаліції з БЮТ, НУНС і Блок Литвина в нинішній більшості майже відсутні прямі конфлікти, не кажучи вже про відкрите протистояння прем`єра та Президента.
У БЮТ і НУНС в цьому сенсі здобутків майже немає. Проте в цілому доводиться констатувати, що вся парламентська діяльність має дуже мало спільного з політичними завданнями викладеними в партійних програмах.