Невже студенти не розуміють, що більшість лікарів не працюють постійно у чистому білому халаті і «відбивають» гроші? Їх робота – це виклики до літніх людей, наркозалежних, п’яниць, що часто ці люди не миються, живуть у брудних квартирах...
Ця прикра історія, а точніше службова безвідповідальність, маю надію, що таки не закономірність, сталася 15 липня на вул. Винниченка у Львові. Ми поверталися з товаришкою із обідньої перерви, коли побачили невеликий гурт людей навколо літнього чоловіка, який лежав на траві.
Підійшовши, спитали, у чому справа, і почули відповідь, що чоловікові стало зле. Природною реакцією у такому випадку було викликати «швидку», що перехожі і вчинили. Робити щось самотужки вони не наважилися, боячись зашкодити людині. Зателефонували о 13:47. На момент, коли до місця події підійшли ми, вже було 14:15, проте «швидкої» все не було. Моя подруга, щоб не гаяти часу, одразу задзвонила до головного лікаря області, з яким знайома по роботі.
Дівчата, які власне викликали лікарів, зазначили, що не раз телефонували на «103», але натикалися лише на нахабні відповіді з проханням зайвий раз не турбувати і запевненням - чекайте, будуть. Ми, звичайно, чекати могли, але чи був час у людини, якій стало зле? Хтось із хлопців, бачачи безвихідь ситуації, побіг по лікарську допомогу до поліклініки на вул. Руській.
Розмовляючи з людьми, ми почули взагалі приголомшливу історію. Виявляється, «швидка» на місці події таки була, якраз проїжджала повз чоловіка, що лежав на траві. Один із хлопців наздогнав її і попросив «лікарів» підійти до людини, якій стало недобре. Відповідь медика на його прохання була вбивчою: «Йди на х.., біля нього була пляшка пива, він алкоголік». Після цього двері перед хлопцем зачинили і машина спокійно поїхала далі.
Власне постраждалий абсолютно не був схожий на пияка, пристойно одягнений і пляшки від пива я біля нього не побачила. Це по-перше. А по-друге, можливо, він і випив пива, але невже це означає, що йому не потрібно допомогти? Виходить, якщо б це був безпритульний, алкоголік, то він мав би просто лежати на траві і помирати, бо це, за логікою лікарів, не люди, їм не потрібно допомагати. Цікаво, коли б це був хтось із місцевої еліти, високопосадовців і йому би стало зле від алкоголю, чи стали б ці «медики» зважати на рівень його сп'яніння? Переконана, що ні, і навіть впевнена, що його вчинок вони би виправдовували: «Ну випив собі трішки чолов'яга, з ким не буває, а спека своє зробила».
Втім, ми, слава Богу, побачили карету швидкої допомоги з обласного Центру медицини катастроф, що на вул. Топольній (автівка приїхали за п'ять-сім хвилин), прийшли і лікарі з поліклініки, «швидкої» за викликом «103» так і не було. Лікарі з центру медицини катастроф оглянули чоловіка, привели його до тями. Він розповів, що справді пив пиво. Медики перенесли його до машини, сказали, що з ним все буде добре.
Йдучи вверх тією ж вулицею, ми за декілька метрів побачили іншу машину «швидкої». Вона таки приїхала - о 14:25. З моменту виклику минуло близько 40 хвилин. Спитали у лікарів, чому вони і звідки так довго їхали. Виявляється, що також з вул. Топольної, а затримались через корки. Коли ми зазначили, що інша «швидка» їхала з тієї самої вулиці, то медики аргументували, що у їхніх колег машина краща, от і приїхали швидше. На запитання - хто їх керівник і хто за це відповідатиме, люди у формі медиків відповіли: «Не знаємо».
Знаєте, в нашому житті можна зрозуміти практично все - і те, що в лікарів маленька зарплата, і що виклики до п'яниць трапляються доволі часто і це, звичайно, не може не дратувати лікарів. Правда і те, що у нас вся система надання медичних послуг державою населенню «гнила», але незрозуміло... чому люди стали такими байдужими? Як можна бути біля людини, якій потрібна твоя допомога, і просто робити вигляд, що цього не бачиш? Як можуть люди, чия праця - власне цю допомогу надавати, просто нехтувати людським життям? Якщо їм ця робота, як кістка у горлі, то чому у нас всі так хочуть бути лікарями, на вступ до медичного університету такий великий конкурс? Невже студенти не розуміють, що більшість лікарів не працюють постійно у чистому білому халаті і «відбивають» гроші? Їх робота - це виклики до літніх людей, наркозалежних, п'яниць, що часто ці люди не миються, живуть у брудних квартирах, хворіють на туберкульоз, коросту, сифіліс... Вартувало би для всіх вступників медичного університету зробити перший іспит власне на таких виїздах, щоб вони зрозуміли, що її чекає, щоб чітко усвідомили, чи зможуть вони, знаючи всі ці моменти, підійти до хворого. Адже вислів «завтра це може статися із вашими близькими» - не порожній звук.
Додам, що всі мої намагання того дня зв'язатися з головним лікарем міста Львова залишилися безрезультатними.