Колись у дитинстві я вкрав рогалика у нашому хлібному. Вкрав і спалився. Механізм був простим. Слід було зайти до магазину, ошиватися біля черги у тому місці, де стояв дерев'яний піддон з булочками і рогаликами. Коли продавчиня відвернеться взяти щось з полиці, непомітно бралося рогалика і тихесенько, наче нічого не трапилося, виходилося.
Спалився я дуже грубо. По-перше, крутився на вихідній позиції надто довго - ніяк не міг наважитися. Цим привертав увагу і накликав підозри. Але справжня причина була в іншому. Щойно наважився, щойно рогалик опинився в моїй руці, я дав такого драпака, що ледь не вибив скло у вхідних дверях. Продавчиня, ясна річ, з вигуками «Стій! Куди! Крадій!» вибігла за мною, але я був уже далеко. Після цього я не заходив до тієї крамниці кілька років - було страшенно соромно.
Чому я вкрав рогалика? Тому що це був ритуал. Абсолютно усі «пацани» з нашого двору у такий спосіб довели свою пацанячість. Вважалося, що на повагу заслуговує лише той, чия поведінка відповідає «панятіям пацана». Слід було поводитися, як на зоні. Серед іншого - красти. Наша середня школа у 90-х була місцем, де бути звичайним талановитим хлопцем з хорошими оцінками вважалося «попускно». Якщо ти мужик, ти мав матюкатися, битися, ображати вчителів, курити і красти.
А мені дуже хотілося визнання. Тож і пішов на цей іспит, який провалив.
Цей спогад виник у мене тоді, коли ознайомився з цитатами з підручника про сімейні цінності, рекомендованим аж МОН. це той, де жінка готує чай для чоловіка у той час, як чоловік вбиває мамонтів і будує кар'єру. А якщо без жартів, то це саме той підручник, де дівчатка «близькі до образу відмінниці», а поведінка хулігана притаманна хлопчикам. Виходить, що коли ти відмінник чоловічої статі, який вміє готувати чай, це ненормально.
Узагалі здалося, що у книзі описано непроговорені травми авторів і авторок підручника, а не власне сімейні цінності. Бо сімейні цінності - це про відповідальність, взаємну відданість і взаємну повагу, про створення умов для вільного розвитку кожного і кожної; це про тил, щит і ґрунт; про любов до Людини, а не до формату людини.
Дайте людям можливість будувати сім'ї, а не копіювати вигадану інтелектуально імпотентними теоретиками й теоретикинями форму.
Не змушуйте дітей красти рогалики.