Герої не вмирають. Ми продовжуємо розповідати про бійців "Небесної сотні" із Львівщини. Сьогодні - історія Богдана Ільківа.
Чоловік був дуже скромний і завжди уникав будь-яких почестей. Тихо і чесно робив щоденну роботу. Чи міг він передбачити, що стане героєм і за нього молитиметься уся Україна.
Богдан Ільків мешкав у цій хаті у містечку Щирець на Львівщині. На себе брав усю господарку, городи, роботу у церкві і навіть хатніх турбот не цурався. Тесть Богдана згадує, зять сам робив ремонт кімнат. Такого працьовитого чоловіка, каже, ще треба пошукати.
Більшість свого життя прожив у цій кімнаті. Працював машиністом на залізниці та мав величезну пристрасть до книжок.
Богдан дуже любив читати, оце всі книжки, які він перечитав. Зібрав домашню бібліотечку із українською та зарубіжною класикою.
Родичі згадують, Богдан Ільків патріотом був завжди, перший стояв на усіх місцевих мітингах, відбув Помаранчеву революцію у Києві. Тому не дивно, що не зміг всидіти вдома, коли зібрався Євромайдан. Їздив туди тричі.
Куля снайпера поцілила у Богдана Ільківа у четвер, 20 лютого. Він прожив у реанімації ще два дні.
Родина Ільківих ніяковіла, коли на похорон Богдана вийшов увесь Львів і менші міста та села. Кажуть, відчули величезну підтримку. Порівнюють тих, хто допоміг із ангелами, вони з’являлися нізвідки, помагали і так само несподівано щезали.
А до тих, хто хоче відімстити за кров "Небесної сотні", пані Оля має прохання.
“Моліться за наших ворогів” - О.Ільків.