Компартія не може забути радянського минулого. І навіть якщо йдеться про події, які відбулись у Росії, яка сама ж їх навіть не відзначає, КПУ пропонує вшановувати їх в Україні.
На державному рівні. Проте і цього року 7 листопада на вулицях Львова не було масових червоних комуністичних акцій з нагоди дня Великої жовтневої соціалістичної революції. Відзначення «великого Жовтня» як державного свята, попри самовідданість комуністів, парламент так і не погодив.
Голова фракції Компартії у парламенті Петро Симоненко вирішив повернути країну до активного святкування з нагоди «великого Жовтня». І так захопився, що навіть посягнув на святе українських патріотів, назвавши 7 листопада днем незалежності України, якою остання в свою чергу зобов’язана діяльності вождя світового пролетаріату Володимира Ілліча Леніна.
«Іншого дня, який би визначив початок державній незалежності України, немає», – заявив Симоненко.
Знову «великий Жовтень»?
6 жовтня, за пропозицією того ж таки Симоненка, парламентський Комітет з питань соціальної політики та праці погодив проект постанови про відзначення 7 листопада на державному рівні річниці Жовтневої революції.
«Якщо парламентські регіонали так само одноголосно приймуть таке рішення, то це стане вже нормою. Якщо не цього, то наступного року це будуть святкувати. Якщо їм таке дороге 7 листопада, і, знаючи їхнє ставлення до Конституції, було б правильно скасувати День Конституції України», – прокоментував тоді цю ситуацію секретар комітету, „нашоукраїнець” Володимир В’язівський.
Трохи менше як через місяць це питання уже винесли на розгляд парламенту. У пояснювальній записці проекту постанови було зазначено: «Події 1917 року заклали основи незалежності України, її економічного, соціального і духовного розвитку. Як наслідок, Україна 1945 року стала однією з країн-засновниць Організації Об’єднаних Націй».
У це, очевидно, повірили тільки 29 нардепів, серед яких - уся фракція Компартії, які 2 листопада підтримали проект постанови.
Водночас, нардеп Тарас Чорновіл так прокоментував під час сесійного засідання цю ситуацію: «Цю постанову можна назвати «назад в минуле». Нічого іншого. Але сенсу, змісту в ній абсолютно ніякого. Подія, яка відбулася на території сьогодні абсолютно іншої держави, яка навіть за тими комуністичними поглядами та принципами не могла мати прямого відношення до України, оскільки відповідні дії, відповідні з’їзди, оголошення уряду тощо ніякого відношення до цієї дати – 7 листопада, а тодішнього 25 жовтня – не мали. Тому прив’язка ця штучна і говорить про елементарну моральну та психологічну вторинність тих, хто це вносить. Нащо це нав’язувати всій країні, розуміючи, що це зайвий фактор розколу, я не розумію!».
Він наголосив, що, наприклад, Фінляндія, «яка тоді відділилася, вирвалася, і не святкує цього дня», живе зараз у набагато кращих соціальних умовах, аніж до Жовтневої соціальної революції.
Бютівець Михайло Косів наголосив, що в українській Конституції написано, що жодна політична ідеологія не може бути державною ідеологією.
«В нашій державі існує багатопартійність і поліфонія політичних переконань. Звичайно, комуністи можуть мати свої комуністичні переконання, але робити це свято державним і змушувати усіх тих, хто не дотримується комуністичної ідеології, на державному рівні відзначати, та це ж порушення Конституції! Панове, ми не можемо цього робити!», – сказав Косів і нагадав про резолюцію Парламентської асамблеї ОБСЄ.
«Там було вказано, що в ХХ столітті європейські країни витримали на собі два могутні тоталітарні режими: нацистський і сталінський, – які несли за собою геноцид, порушення прав і свобод людини, воєнні злочини і злочини проти людства. Ми що не є членами Парламентської Асамблеї? Та ми будемо просто смішними виглядати», – сказав нардеп.
В.В’язівський своєю чергою так прокоментував ZAXID.NET цю ситуацію: «Дякувати Богу, жодна партія не голосувала за цей законопроект. Так, профільний комітет цього року підтримав такий проект постанови. Це дуже дивно, бо Симоненко щороку вносить такий законопроект, але при жодній владі ніхто його не підтримував. Зараз всі представники Партії регіонів в комітеті спільно з комуністами підтримали ідею, але в сесійному залі – не проголосували». Навіть попри те, що комуністи входять до парламентської більшості з регіоналами.
Мрії про лівий парламент
Цікаво, що також, попри входження в ту ж таки більшість, комуністи не приховують свого ставлення до парламентських колег від Партії регіонів.
«Як можуть буржуа, які накрали у народу, а я маю на увазі партію Литвина, Партію регіонів та ніші, проголосувати за те, щоб повернути статус 7 листопада як дня Великої жовтневої революції. Для них це рівносильно тому, щоб визнати, що вони злодії і все добровільно повертають народу: заводи, землі тощо», – заявив ZAXID.NET народний депутат від КПУ Леонід Грач.
Результати голосування він назвав абсолютно логічними «для буржуа».
«А для комуністів – це ще один щиголь, так би мовити, по носі, що ніколи дружити з тими, хто є буржуазним по ідеології, комуністам не можна», – додав Грач.
На заяви про те, що «навіть у Росії» не відзначають 7 листопада на державному рівні, Л.Грач відповів: «Той, хто злодій, забрав у народу все і тепер життя забирає, він будь-які виправдання знайде. Революція відбулася навіть на території України. Нехай добре читають історію ті, хто не хоче нічого розуміти в цьому житті. Це їхні перекидання з хворої голови на здорову і не більше».
Цікаво й те, що комуністи усвідомлюють – законопроект не міг бути підтриманий чинним депутатським корпусом, тому більше не «псуватимуть паперу» і не подаватимуть таких пропозицій: «Ми ж розуміємо, що зможемо отримати тільки до 30 голосів за наш проект, і на цьому крапка. Подавати його знову – це насмішка над собою. Треба боротись, щоб новий парламент був лівим», – сказав Грач.
У Росії пам’ятників Сталіну не будують
Як інформує Вікіпедія, жовтневий переворот (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція) – «події в Росії, внаслідок яких владу захопили більшовики. Жовтневий переворот докорінно змінив хід історії на територіях колишньої Російської імперії та значним чином вплинув на хід світової історії».
А що ж з того мала Україна? ZAXID.NET вирішив звернутися за коментарями до експертів. Історик, який вивчає Україну ХІХ–ХХ століть, Ярослав Грицак так охарактеризував намір комуністів повернутися до святкування 7 листопада: «Це безглуздя. Це святкування не має жодного сенсу!».
Своєю чергою, доктор історичних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України Національної академії наук України Станіслав Кульчицький розповів ZAXID.NET: «Так, Росія не відзначає цього свята. В Росії залишають, ясна річ, цінності радянського періоду, але тільки ті, які пов’язані з індустріалізацією, з перемогою у Великій вітчизняній війні. Але в Росії нема жодного міста, яке було б назване в честь героїв тої епохи. У нас є Дніпродзержинськ, Кіровоград, Дніпропетровськ. В Росії такого нема. У нас споруджують пам’ятник Сталіну. В Росії такого теж нема.
Україна – постгеноцидна держава. На психології населення дуже позначились і Голодомор, і терор 1937 року, і війна. Україна найбільше постраждала в радянську епоху. Тому в неї нема імунітету, наприклад такого, як є у поляків».
Він вважає, що до відзначення «великого Жовтня» недоцільно повертатися: «Можуть бути різні точки зору. Та не думаю, щоб багато людей в Україні залишались прибічниками комуністичної ідеї у її практичному виконанні… Не думаю, щоб сучасні комуністи володіли аргументами на користь того, щоб повернути назад цей лад, який називали, до речі, не комунізмом, а розвинутим соціалізмом».
Кому потрібне 1 травня?
Незрозумілою залишається позиція компартії і щодо Дня солідарності трудящих, відзначення якого в КПУ готові проміняти на «великий Жовтень».
Зокрема, у інтерв’ю, опублікованому 4 листопада на сайті КПУ, лідер партії Петро Симоненко доволі неоднозначно заявив: «Що для нас означає день 7 листопада? Дату з підручника історії, чи день, який означає визволення «праці» від гніту «капіталу»… Україна поділена на тих, хто створює суспільне багатство – це 90% населення: робітники, селяни, трудова інтелігенція». То ж важлива революція, чи трудящі?
Водночас нардеп Т.Чоровіл заявляє, що взамін на ініціативу повернутися до відзначення 7 листопада, неприпустимо скасовувати першотравневе свято праці, яке стало доброю традицією для українців.
... і без Різдва
Петро Симоненко став не єдиним комуністом, який вирішив навести лад у державних святкуваннях.
Колишній міністр юстиції України, екс-член КПРС (до 1990 року) Сергій Головатий свого часу запропонував вилучити з переліку державних свят Новий рік, Великдень, Різдво, Трійцю, а також День солідарності трудящих.
Президент України Віктор Ющенко минулого року запропонував перенести відзначення Дня армії з 23 на 28 лютого.
Проте В.В’язівський дотримується зовсім іншої думки: «На сьогодні цілком здорова кількість святкувань і днів, які варто святкувати. На зміни в будь-яку сторону сьогодні парламент не буде готовий. А те, що є зараз – це оптимальний варіант».