Після тривалих роздумів закралася в мене думка, чи воно дійсно нам потрібні перевибори до Верховної Ради? Не спішіть шипіти і плюватись, давайте подумаємо над ситуацією.
Зараз у нас вона дуже сумна, а найближчим часом ми почнемо пожинати плоди цього стану. Так чи інак, але очевидним виглядає одне - "покращення" найближчим часом не передбачається. А от робота над помилками, зміни до законодавства, реформа системи, скорочення бюджетгиків, реформа податкової системи, закручування гайок, затягування пасків, зуби на полицю – все це наші найближчі переспективи. Є й позитивні, але ми зараз не про це.
Ну і "бонус трек" – казна порожня, а народ злий.
От скажіть мені, чи на такі перспективи ішли нинішні парламентарі? Я думаю – ні. В них були зовсім інші плани і перспектива уникнути цієї брудної і невдячної роботи, котра назбиралася і від якої вже точно не відвертишся, їм видається одним з варіантів порятунку. Думаю вони не будуть сильно впиратися перевиборам, ба дехто вже навіть ініціює певні процеси. Ті хто реалізовуватиме програму змін, по суті ризикують стати політичними камікадзе. От я тому й питаю, чи справді нам потрібно "кидати під поїзд" нових і незіпсованих фахівців, може хай розгрібають ті що заварили? Спалять свої політичні рейтинги непопулярними, але необхідними рішеннями - не шкода, то буде спокута, покращать ситуацію під пильним наглядом громадськості і зароблять пару очок - теж не шкода, аби ми від того виграли.
Бути виборам чи не бути? Ось в чім питання.