Немає хороших руских у природі.
Навіть, якщо вони уже з іншим громадянством десь у Німеччині, Франції, Ізраілі чи Австралії десятки років.
Особливо, якщо це ті рускі, які виїхали на Захід 10-15 років тому, чи й більше.
Особливо, якщо це ті рускі, які виїжджають зараз.
Вони поїхали не від фашиста Путіна, вони поїхали зі своїм обозом у світ за комфортом, устрицями і «довгим рубльом».
Вони поводяться там так, як звикли у Росії – спочатку тихо приглядаються, потім вичавлюють сльозу, потім вилазять на голову, прикриваючись своєю «вєлікой культурой» чи нашими правами людини. Їм «все должни»...
Вони голосно говорять і голосно ржуть, вони кричать матами на своїх дітей, вони розводять срач довкола себе і прикидаються дементними: – А шо такоє?..
Вони не вимагали дотримуватись прав людини в Росії, бо їм добре, коли їх, 140 мільйонів, прикладають кийками, тримають мордою в асфальт і годують з лопати кілька тисяч СОБРів. Вони так люблять.
Я навіть не думаю про виходи на площі в Росії тих кількох сотень людей, чи про «героїчні» інтерв'ю руских емігрантів, бо нема шо коментувати і нема кому співчувати.
Я, можливо, зверну на них увагу тоді, коли у Москві і Лєнінґраді вийде (і не раз) хоча б по мільйону людей, яких СОБР, чи там хто у них, не розжене...
Варто їх всіх, нещасних, хто осів закордоном, повернути на цю їх історічєскую родіну, напхану лаптями, щами, ікрою, водкою, блощицями і яйцями Фаберже, де вони п'яним хором співатимуть «калінку» під батутою суки-Ґерґієва і йому подібних Нетребок-Собчаків.
Вони розмістили закордоном свої криваві нафто-газові капітали і еманують у Європі, Азії, Америці чи Африці, як радіоактивний уран – невидимий, але смертоносний.
До пори до часу невидимий.
Вони, відомі і невідомі обикновєнниє русскіє гражданє, чекають сигналу з Кремля від Путіна, чи того, хто буде після нього, щоб відбулась ланцюгова ядерна реакція, і вони всі почнуть вибухати своїми рускими спільнотами, як атомні бомби і розвалювати держави, і отруювати народи, і встановлювати свої фашистські правила.
Рускі спільноти в усьому світі такі ж небезпечні, як ІДІЛ. І це не фантазії – це реальність, перевірена в Україні, але ще не очевидна для Заходу.
Медуза? Дождь? Новая газета? Для мене – токсично, як і будь-який «правозащітнік»-сталкер з руским паспортом.
Якшо їх хвилює доля Росії, то хай валять в Росію і змінюють її долю, і вмирають за неї так, як вмирають за Україну наші. Натомість вони описують драматичними голосами відірвані ноги і руки у наших дітей, спустошені очі наших жінок чи сповнені холоду усмішки нашої армії.
Для людини з російським паспортом має бути розпечений блят у кожній країні Заходу і Сходу, бо це лише питання часу для russischer Lebensraum на пляжах Дубая чи Біаріц.
Немає хороших руских у природі. Ще не народились.