Немає вибору, - Азаров пояснив зовнішній курс на Росію

23:10, 8 липня 2010

Україна не відвернулася від Заходу, а нарешті почала дивитися в очі правді. Україна, як некерований поїзд, мчала по «тунелю в нікуди». Хто б її зупинив? В умовах, коли від східного ринку ми самі відмовилися, а на Заході впав попит на основу нашого експорту - продукцію металургії, хімпрому, машинобудування.

Про це прем’єр-міністр україні микола Азаров повідомив в інтерв’ю журналу «Профіль».

«Пропоную поміркувати разом. Отже, що ми мали: «Нафтогаз» - на межі банкрутства; кожен платіж за спожитий країною газ не отстрачівал фінансовий колапс, а наближав його; за станом на 31 січня 2010-го борг України потроївся і становив понад 301,5 млрд. грн, для його обслуговування щомісяця потрібно було вишукувати близько 6 млрд. грн.

А будь-яке зволікання загрожувало банкрутством вже всій країні. Я не хочу малювати апокаліптичні картинки, але є ж зовсім недавні історичні приклади. Сьогодні всі знають, що Югославія розпалася в результаті громадянської війни, але забули про першопричину: до загострення відносин між регіонами різного рівня економічного розвитку призвели інфляція і розвал економіки в середині 1980-х. І що ми тепер читаємо про цю країну? «Держава, що існували в Європі ...», - зазначив прем’єр-міністр.

«Тепер давайте пошукаємо альтернативу. Могла нам допомогти Європа, наприклад, у ціні на газ? Ні, це питання потрібно було погоджувати з постачальником. Могла Європа виключно з «українолюбства» купувати наш прокат і мінеральні добрива, щоб потім зберігати це все до кінця кризи? Ні, треба було шукати реальний ринок збуту. Точніше, не шукати, а повертатися на ринок СНД.

Те ж стосується зовнішніх запозичень та інвестицій. У Євросоюзу вистачає свого головного болю - багатомільярдні кредити надані Греції, Угорщини, інших найбільш постраждалим від кризи країнам ЄС. Але, дивіться, якщо в газовому питанні альтернативи угодам саме з Росією не було, то фінансові проблеми ми намагаємося вирішити на переговорах з МВФ, Росією, Китаєм і Євросоюзом. Перефразовуючи відомий «при всьому багатстві вибору альтернативи немає», тут можна констатувати протилежне: альтернатива є, але вибору – ні, - додав він.