або Що варто знати сучасним батькам
Діти, які народилися у 90-х роках, виростали, не маючи уявлення, що таке дитячий майданчик. Пригадую, як малята блукали за руку з бабусями по засмічених багновиннях, що в комунальних ґросбухах продовжували називатися парками; вирушали в неопалювані театрики, які не закрилися тільки тому, що актори надто любили своє ремесло. Не було дитячих книжечок, і батьки читали видання, на яких самі колись виростали. Першу придатну для дітей абетку виготовила «А-ба-ба-га-ла-ма-га».
У 2000-х ситуація змінилася жалюгідно мало – дитячі майданчики більше нагадують відкупне: раз поставивши, їх не доглядають і не ремонтують, зате доводилося спостерігати, як працівники комунальних підприємств напідпитку «фарбують» старі покривлені від віку й користування радянські драбинки та гойдалки – фарба тече патьоками, після такого «оновлення» все виглядає ще ґротескніше.
Не знаю, як в інших містах, у Львові останнім часом у кількох парках нарешті попідрізали дерева, проклали доріжки, покриття на яких, щоправда, вже встигло потріскати, вздовж доріжок поставили лави. Відновлюється й такий атрибут цивілізації й урбанного життя, як громадський смітник – звідти навіть з більшою і меншою ретельністю вигрібають вміст, що не може не тішити. Втім, можна пройти чималі відстані, не надибавши жодного.
У 2000-х з’явилися затишні кінотеатри, де можна переглянути фільми, продубльовані прекрасною українською – хочеться сподіватися, це безумовне і відповідне усім пунктам декларації прав людини й іншого гуманного законодавства досягнення не буде проміняне на газ для мільярдерів, на догоду російському кінобізнесу чи просто аби сподобатися сусідові, який усе одно цінуватиме того, хто має гідність, а не того, хто від неї легко відмовляється. Хочеться сподіватися, що «Де Аґостіні», який друкує в Україні журнал «Настоящие насекомые и их знакомые», видаватиме також його українську версію – для сотень тисяч дітей, для яких українська – рідна.
Ці рядки виникли у зв’язку з непересічною подією, що відбудеться сьогодні о 18.00 год. у книгарні «Є» (проспект Свободи, 7) – презентацією й обговоренням книжки Оксани Гаврилів «Євробебі – немовлятко. Що варто знати сучасним батькам». Авторка ділиться як власним досвідом, так і здобутим на основі студіювання найсучаснішої тематичної літератури: від грудного вигодовування до самостійного харчування; від одягу до іграшок; як при цьому відрізнити несумлінну рекламу від корисних порад; що в традиціях добре, а від чого варто відмовитися.