Здавалося б, цивілізований світ за останні два десятиліття навчився вже не дивуватися різноманітним макабричним рішенням російської влади. Проте кілька днів тому Москва зуміла шокувати навіть тертих калачів у царині кремлезнавства. Йдеться, звісно, про підписання Владіміром Путіним пакету законів, згідно з якими справжнім «шампанським» визнається «Советское / русское шампанское». А те, що вироблене з регіону з дотриманням всіх традиційних технологій – дешевою підробкою.
Тож відтепер виробникам французьких вин, щоб продаватися в Росії, потрібно врахувати нові правила і відповідно маркуватися в системі російської торгівлі. Тобто дорогі шляхетні напої на кшталт Moët & Chandon, Dom Perignon, Veuve Сlicquot тощо іменуватимуться в російських крамницях ганебним терміном «ігристі вина».
У цьому контексті пригадалася історія, яку ще на початку 1990-х розповів мені Богдан Горинь, який на той час був депутатом Верховної Ради і водночас головою парламентської делегації України на сесіях і семінарах у Раді Європи. І от під час одного зі засідань у Страсбурзі пан Богдан, щоб викрити брехливий характер російської політики, згадав про «Советское шампанское», яке аж ніяк не мало права називатися «шампанським». Та й СРСР уже кілька років як не існувало. На що один з російських делегатів слушно зауважив: «А ваше “Кримське шампанське” чим краще?».
І він був правий, принаймні в сенсі міжнародного права на автентичну назву. Тому Україна, яка вирішила піти шляхом західної інтеграції, досить оперативно ухвалила рішення відмовитися від використання назви «шампанське», заступивши його словосполученням «ігристе вино».
Росія ж і не думала відмовлятися від «шампанського», як і від іншого ідеологічного спадку Йосипа Сталіна. А варто ж нагадати, що «Советское шампанское» з’явилося саме за розпорядженням радянського диктатора, причому в 1937 році, тобто в році «великого терору». І звісно, зроблено воно було зовсім не за запатентованими шампанськими технологіями. Напій створили радянські хіміки, поцупивши потроху різних знань від виноробів Західної Європи. «Ворогам народу» – ГУЛАГ, а тим радянським людям, котрих пронесло, – «Советское шампанское», щоб не надто переживали.
Звичайно, французи обурювалися, але до якихось серйозних дій для того, щоб захистити свою автентичну назву, не вдавалися. Очевидно, усвідомлювали безперспективність таких заходів. Щойно в часи горбачовської «перебудови» Франція наважилася висловити свої претензії Москві. Відповідні перемовини так і не були завершені до розвалу Радянського Союзу й були продовжені вже з керівництвом Російської Федерації. І 1996 року стався відносний прорив. Принаймні росіяни пообіцяли не розміщувати на етикетках російської продукції слово сhampagne (латинкою), обмежившись лише кириличним варіантом. Ну, тобто, такий собі успіх.
Але французи на цьому не заспокоїлися й продовжили штурмувати вежі Кремля. І, здавалося б, досягли свого. 2010 року, тобто вже в часи президентства Дмітрія Медвєдєва, в Держдуму було внесено проєкт техрегламенту на виноробну продукцію, який передбачав відмову до 2016 року від використання слів «шампанське» і «коньяк» кирилицею для напоїв, вироблених у Росії.
Але до того часу в президентське крісло повернувся Путін і на цьому всі поступки скінчилися. Відмова від «шампанського» так і не набрала чинності. Російська влада для відчіпного пояснила це французам створенням Митного союзу, для якого нібито повинні бути підготовлені загальні регулювальні документи.
Тож росіяни в розмові з французами могли й надалі грати дурника, придумувати найрізноманітніші відмазки на кшталт такої, що, мовляв, «коньяк» і «шампанське» в Російській Федерації є видами продукції, а не найменуванням місця походження товару, чи що бацька Лукашенко проти, а в нас же союз тощо. Утім Путін вирішив покласти край всім цим базіканням, підписавши вже згаданий пакет документів і перетворивши в такий спосіб Росію з відповідача на позивача.
Хтось може сказати: ну, зовсім поїхав мізками кремлівський шеф. Якщо ж розібратися, то можна стверджувати, що хід Путіна не тільки зухвалий, а й доволі продуманий. Передовсім у пропагандистському сенсі. Тепер росіяни на форумах славлять свого лідера, тішаться, як він «нагнув» Захід.
Найсмішніше, що в цій справі Кремлю досить активно допомагають українці. В українському сегменті соцмереж можна прочитати безліч нарікань, мовляв, навіщо нам така Європа, якщо вона так прогинається під тиском Путіна? Хоча насправді жодного прогину не сталося. Наприклад, Європейська комісія досить оперативно розкритикувала пакет російських документів, згідно з якими «шампанським» в Росії називатимуть тільки відповідну вітчизняну продукцію, а імпортовану – сертифікуватимуть як «ігристе вино». Представники Єврокомісії пообіцяли «зробить все необхідне», щоб захистити права постачальників.
Висловив своє обурення, звісно, й уряд самої Франції, який останнім часом намагався піти на зближення з Росією, а та відповіла такою чорною невдячністю. «Ви можете собі уявити реакцію французької влади, – схвильовано говорив міністр сільського господарства Франції Жюльєн Денорманді в етері Sud Radio. – Слово "шампанське" (champagne) має французьке походження. Воно походить із того прекрасного реґіону Франції, де виробляється шампанське. І влада Франції продовжить обговорювати з владою РФ умови його використання на російському ринку».
Не приховують свого обурення і французькі винороби, які більше за власне життя бережуть честь іменувати свої вироби саме «шампанським», не дозволяючи використовувати цю назву більше нікому у світі. Хоча один з них все ж погодився на російські умови, щоб тільки зберегти експорт до Росії. Йдеться про французький виноробний дім Moёt Hennessy.
Однак треба зробити суттєве зауваження: йдеться не про зміну великої оригінальної етикетки на пляшці (як це написали диванні критики в соцмережах), а лише про напис на маленькій етикетці ззаду, надрукованій російською мовою. А на великій етикетці слово champagne (латинкою) так і залишиться. Тобто ганьба, звісно, є, але не така вже й велика.
Так що даремно наші диванні експерти вже написали тисячі текстів про те, що Захід «ліг» під Путіна. Цим вони лише дали чи змогу використати себе, як свого часу акцією «Danke, Frau Ribbentrop!», спрямованою проти німецької канцлерки Анґели Меркель. Майже переконаний, що ідея цієї акції виникла в Москві на Луб’янській площі. Причому в час, коли Меркель найактивніше в Європейській Унії закликала до санкцій проти агресивного російського режиму.
Тепер же, запускаючи «шампанську» тему, Кремль намагається сформувати інформаційний мур, щоб за ним приховати власні проблеми. Наприклад, недавню ганьбу на Чорному морі. Йдеться про переляк Росії навчаннями Sea Breeze-2021, внаслідок якого Росія вивела в море весь склад Чорноморського флоту. Чи інцидент з британським есмінцем HMS Defender, який гордо пройшовся повз кримське узбережжя, продемонструвавши тим самим, що Сполучене Королівство не вважає Крим російським.
Кремль же своєю «шампанською» зухвалістю хоче зайвий раз продемонструвати Заходу, що не боїться його санкцій. Хоча всім відомо, що це не так, що Росія лише блефує, водночас докладаючи всіх зусиль, щоби ці санкції було скасовано. Щобільше Москва, ставши на прю з французькими виноробами, намагається довести всьому світові, що з нею сваритися не можна, що вона самодостатня і всі навколо від неї залежні. І допоки західні політики вестимуться на цей російський блеф, доти Кремль виграватиме.