Жодного високопосадового фігуранта попереднього режиму не притягнуто до відповідальності. Всі вони безперешкодно покидали і покидають країну, виходять під заставу, впливають на громадську думку через підконтрольні засоби масової інформації, розрихлюють правлячу коаліцію, готуються до реваншу і вже зараз ним насолоджуються. Для негідників – dolce vita, для суспільства – «реформи». Приблизно таке складається враження.
Для правлячої коаліції, побудованої не на вартостях і спільній програмі змін, а на приватно-корпоративних інтересах і під тиском обставин, така ситуація – пастка. В понеділок президент України зробив ще один крок у цю пастку, забувши про сумний приклад Віктора Ющенка, який побіг домовлятися з олігархами, кинувши українське суспільство, ще й обізвавши пересічного українця «маленьким». Що з того вийшло? Новий майдан, цього разу кривавий.
Пам’ятаймо, що саме олігархи привели колишнього кримінального злочинця Віктора Федоровича Януковича, людину малоосвічену і несамостійну, на найвищу посаду в державі і бучно це відсвяткували. «Вільне волевиявлення» – нісенітниця, яку свідомо проковтнув Захід, втомлений від України і чвар між Ющенком та Тимошенко.
Я не оцінюватиму зміни до Конституції, бо не фахівець. Проте спосіб прийняття, а точніше проштовхування рішення не викликає довіри. Замість шукати консенсусу всередині коаліції, що розділилася на «реалістів», ведених поточним моментом, популістів, яким Україна бачиться виборчою урною, та жменьку тих, хто пробує керуватися власним сумлінням / своїми переконаннями, а також і насамперед із суспільством, пан Порошенко, судячи з усього, заручився підтримкою тих, хто мав би бути назавжди усунутий від влади і впливів на прийняття рішень, тим більше таких, як зміни до Конституції. Вони вже співають у своїх блогах про християнську любов і прощення. Так вовк співає вівці. Чи усвідомлює пан Порошенко, що таким чином готує повернення тих, хто вели Україну в поліційну державу-маріонетку путінської Росії?
Саме дії влади радикалізують суспільство, поглиблюючи розкол і взаємне несприйняття. Тоді як на кону – Україна. Але й політична кар’єра Порошенка, Яценюка і багатьох інших також.
Я бачу єдиний вихід – угода з громадянським суспільством, розписана по пунктах і по пунктах виконувана. Угода, наріжним каменем якої буде нова, оперта на цілком інші засади система.