Мультидисциплінарна команда спеціалістів львівської дитячої лікарні св. Миколая 9 місяців боролася на життя крихітної мешканки Тернопільщини, яка народилася передчасно, на 25 тижні вагітності, і у якої діагностували крововилив у мозок. Нейрохірурги вперше оперували дитину, яка важила всього 750 г. Маля 147 днів було у реанімації і вже поїхало з лікарні додому.
До 20-го тижня третя вагітність Наталі протікала спокійно. Та жінка підхопила інфекцію, яка спричинила критичне багатоводдя. Її одразу скерували на збереження до пологового відділення лікарні св. Миколая. Медики буквально виборювали кожен день для малечі: через вкорочення шийки матки наклали превентивний шов. Двічі виконували амніоредукцію – складну процедуру виведення зайвих навколоплідних вод, повідомили у лікарні.
Та на 25-у тижні ситуація стала критичною. У жінки відійшли води, що спровокувало відшарування плаценти та масивну маткову кровотечу. Почалася боротьба за життя матері. Шанс, що вдасться врятувати дитину, був мізерний, але команда не здавалася. Лікарі буквально за 10 хвилин провели кесарів розтин і завдяки такій швидкості врятувати і маму, і дитину.
Дівчинка народилася крихітною і важила всього 750 г. Мама маляти каже, що могла свою обручку натягнути на руку донечки, настільки вона була маленька.
Через велику недоношеність у дівчинки стався важкий крововилив у мозок, розвинулася гідроцефалія (водянка головного мозку) – захворювання, за якого в порожнині черепа накопичується надлишок спинномозкової рідини. Врятувати маленьку могла тільки складна операція.
«Це найменша дитина, яку я оперував у своїй практиці. На момент першого втручання вона важила близько 750 г. Ми спочатку поставили резервуар Омайя – невеликий силіконовий пристрій куполоподібної форми, який імплантується під шкіру голови. Він дозволяє робити пункції та щодня виводити зайву рідину з мозку без пошкодження тканин», – каже завідувач відділення нейрохірургії Тарас Микитин.
Дитина також не могла самостійно дихати, їсти та мала проблеми з очима. Коли маленькій виповнилося чотири місяці, офтальмологи провели лазерну коагуляцію сітківки, щоб зупинити відшарування та врятувати зір. А тоді за крихітну пацієнтку знову взялися нейрохірурги.
«Ми провели нейроендоскопію, і це був виклик для всієї команди. Через наслідки інфекції анатомія була змінена, тож ми працювали лише під УЗД-навігацією, щоб безпечно дістатися до шлуночків мозку. А коли дитина зміцніла і важила 2,5 кг, ми встановили їй постійну шунтуючу систему», – каже Тарас Микитин.
Після 147 днів у реанімації та 9 місяців боротьби, дівчинку з вагою 6,2 кг виписали з лікарні. За результатами електроенцефалографії в неї не виявлено судом, що є рідкістю серед таких передчасно народжених малюків. Вона дихає самостійно, їсть з пляшечки, активно агукає, реагує на батьків. Попереду на дитину чекають регулярні огляди та курси реабілітації.