Незаконні закони

Багато рішень ВРУ може бути скасовано через «кнопкодавство»

21:24, 24 травня 2017

Законодавці нерідко приймають закони з порушенням закону про регламент Верховної Ради. Більше того, інколи під час засідань ВР відбуваються події, щодо яких існують статті у кримінальному кодексі. Це може бути підставою для скасування ухвалених парламентом рішень у судовому порядку.

Між іншим, вже є приклад такого скасування: завдяки рішенню Європейського суду з прав людини Олександра Волкова було поновлено на посаді судді Верховного суду України. Однією з підстав, на яку звернули увагу у Страсбурзі, було неперсональне голосування депутатів за його звільнення.

Неперсональне голосування стало, по суті, прецедентом, який може слугувати для скасування Європейським судом будь-яких законів, ухвалених у такий спосіб. На щастя, таке порушення регламенту ВР та Конституції, хоч і трапляється доволі часто, але не має ознак масовості та систематичності.

Більш масовим та з ознаками систематичності є реєстрація народних депутатів у сесійній залі чужими руками. Журналісти проекту «Схеми» зафіксували випадок, коли за наявності в залі 140 живих депутатів у системі для голосувань «Рада» було зареєстровано 322 депутати.

З цього факту можна зробити висновок, що хтось незаконно (бо закон це забороняє) заволодів картками 182-х народних депутатів та імітував присутність цих «народних обранців» у сесійній залі в той час, коли вони перебували десь в інших місцях.

Таким чином одна або група осіб незаконно заволоділи і скористалися повноваженнями законодавців, що підпадає під дію відразу, як мінімум, п’яти статей кримінального кодексу України:

Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи.

Стаття 356. Самоправство.

Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів…

Стаття 361. Несанкціоноване втручання у роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку.

Стаття 366. Службове підроблення.

Журналісти «Схем» при цьому з’ясували, що у Верховній Раді стало «нормою», коли «черговий» член депутатської фракції або групи до початку засідання приходить до сесійної зали з пачкою карток своїх колег та розставляє ці картки по робочих місцях депутатів. Дехто із «застуканих» на цьому відхрещується від вчинку. Дехто робить вигляд, нібито йому невідомо, що це є порушення закону та Конституції. А дехто відверто показує, що він вище якихось там законів і йому байдуже, яке враження викликають такі вчинки. Наприклад, Рух «Чесно» зафіксував, як депутат Антон Яценко з групи «Відродження» голосує відразу за шістьох. Пояснює свій вчинок політик так: «Причина – погода хороша, ось така причина».

Доречі, ніхто з народних депутатів, правоохоронців, нинішніх та колишніх прокурорів, людей, які вважають себе політиками, лідерів партій та рухів, навіть гарант Конституції ніяким чином не відреагували на згадану публікацію. Ніби її й не було.

Лише заступник голови фракції БПП Оксана Продан відповіла у Facebook на коментар про те, що такі маніпуляції з картами мають ознаки злочину. «Впевнена, що ці статті потрібно застосовувати в тому разі, якщо карткою депутата голосує інший. Реєстрація ж письмова не є обов'язковою умовою реєстрації електронної чи участі в голосуванні. Більше того, час від часу навіть я забуваю зареєструватись письмово, особливо після обіду з 16-00, тоді навіть при моїй присутності в залі та особистому голосуванні за проекти не отримую заробітну плату за цей час», – зазначила Продан.

Чи не дивно, що заступник голови найбільшої фракції парламенту не вважає за обов’язкове письмову реєстрацію, не зважаючи на закон про регламент Верховної Ради? Згадаємо пункт перший статті 26 закону: «Перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред'явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом. У залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою».

Звісно, депутати як поводились, так і поводяться.

Свіжий приклад: 19 травня під час електронної реєстрації народних депутатів у залі ВР було зареєстровано 48 карток відсутніх депутатів. За даними письмової реєстрації, були присутні 288 народних обранців, а зареєстровано в системі «Рада» 336 карток (див. електронний протокол засідання). І таких прикладів можна навести багато – майже кожне пленарне засідання.

Регламентний комітет ВР цього не помічає. Більш того, один із членів цього комітету Ірина Єфремова сама потрапила у згаданий сюжет «Схем», коли реєструвала своїх колег їхніми картками.

Голова Верховної Ради і президент підписують прийняті з порушеннями закони і постанови, не переймаючись такими «дрібницями».

В матеріалі «Чи є Петро Порошенко гарантом Конституції?» я вже писав про несумлінне виконання Петром Олексійовичем обов’язків президента, що виявляється в ігноруванні порушень Конституції народними депутатами. І ось ще одне підтвердження цієї тези. Здавалось би, президент має підписувати тільки ті закони, які не суперечать Основному закону та затверджені у конституційний спосіб. Але ми бачимо, що на порушення законів та Конституції і навіть спотворення результатів голосування під час схвалення законопроектів гарант не звертає уваги.

Що ж до голови Верховної Ради, то ми всі є свідками його бездіяльності або службової недбалості, коли у сесійній залі брутально порушується регламент роботи парламенту. А про заяви Андрія Парубія річної давнини щодо реформування роботи ВР годі й нагадувати.

Нажаль, дискредитація вищого законодавчого органу та глави держави, негативне ставлення до них більшості українців і бажання чергового перезавантаження влади не вичерпують негативних наслідків протиправних дій законодавців. Біда ще й у тому, що майже всі рішення парламенту можуть бути оскаржені та скасовані у правовий спосіб. А це вже може призвести до зовсім непередбачуваних ситуацій.

Такі дрібниці, як порушення процедурних вимог під час звільнення з посади згаданого судді Олександра Волкова. Чи схожа ситуація з позбавленням депутатської недоторканності Олександра Онищенка, адже на пленарному засіданні ВР п’ятого липня 2016 року, коли приймалось це рішення, 21 зареєстрований депутат був насправді відсутнім (див. електронний протокол). Добре, що в адвокатів втікача забракло професіоналізму, аби використати цей факт, але ще не все позаду.

Та все це може нам здатися квіточками на тлі серйозніших подій. А от що почнеться, коли почнуть скасовувати закони, які діяли протягом одного або кількох років? Навіть страшно уявити.