Депутати – люди обрані народом для відстоювання його інтересів. Та буває так, що у пилу боротьби депутати забувають про тих, за кого мають боротися. Іноді їхньою метою стає власне збагачування, іноді на перше місце виходить сам процес боротьби.
У відомому романі Сергія Лук’яненка «Нічна варта», за мотивами якого зняли популярний фільм, існували люди, які мали надзвичайні, відмінні від простих смертних можливості. Їх називали іншими. Інші ділились на світлих та темних, уособлюючи, відповідно, сили добра та зла. У романі межа між добром та злом є настільки тонкою, що часто темні бували добрими та благородними, а світлі робили речі, від яких волосся дибки стає. Та не варто переказувати весь роман. Візьмемо з нього тільки структуру…
Депутати, наші обранці, які покликані захищати нас, у романі Сергія Лук’яненка мали б бути світлими, чиновники, як категорія у народі не популярна, – темними. Щоб захищати нас від темних сил, депутати створили депутатські комісії – «Нічна варта»…
Передмова
Будь-які дії темних, тобто чиновників, викликають прискіпливу увагу світлих – депутатів. Це правильно, так і має бути. У липні цього року таку увагу приділили роботам з благоустрою Піскових озер, які фінансувала міська рада. Озеро треба було почистити, збільшити притік води, подбати про території парку навколо водойми.
Роботи розпочалися… Та завдяки безпосередньому втручанню депутата Віри Лясковської їх зупинили. В результаті працівники фірми, яка мала проводити роботи, заявили, що не можуть працювати у таких умовах, і озеро залишилося нечищеним.
Робота управління екології та благоустрою міськради практично заблокована через постійні міліцейські перевірки, а територія озер стала полем баталій між працівниками цього управління та депутатською екологічною комісією. Вже є і перші жертви. Неприємності з правоохоронцями виникли у мешканців прилеглих до парку будинків, які хотіли долучитись до робіт з благоустрою, а один з працівників міської ради заробив по обличчю.
Світла сторона
Оскільки війна розпочалася з ініціативи депутата Лясковської, то логічно буде спершу надати слово їй.
9 вересня в одному з новинних сюжетів ТРК «Люкс» пані Лясковська дала такий коментар: «Була підпірна стійка, труба виходила, більше нічого непотрібно було. Ми побачили працівників, які зруйнували частину схилу, встановили опалубку, і не знаю, що вони хотіли робити».
Далі Віра Дмитрівна виявила, на її думку, ще одне порушення. Люди, які живуть неподалік від озер, вирішили за власний кошт встановити на березі лавочку. Але депутат і тут була насторожі. Вона викликала правоохоронців, і лавочку занесли у протокол.
Окрім того, Віра Дмитрівна та депутат від ВО «Свобода», член депутатської комісії з екології Ігор Корсун надіслали запити у правоохоронні органи, де просили провести «усестороннє розслідування щодо використання коштів державного природно-охоронного фонду у м. Львів для пріоритетного фінансування заходів, передбачених річними планами 2012-2013 р.»
Міліція відреагувала, і зараз правоохоронці бажають отримати документи щодо робіт на озері Левандівському, Піскових озерах, озерах у Стрийському парку та, чомусь, документи з закупівлі автомобілів для облаштування мобільних пунктів прийому відходів електронного та електротехнічного устаткування.
Непереборне бажання депутатів докопатись до правди викликає повагу, от тільки які порушення вони шукають? Пані Лясковська не знала «що вони (робочі) хотіли робити» на Піскових озерах, побачила кримінал у встановлені лавочки, а під час зустрічі представників управління екології та благоустрою ЛМР із членами депутатської комісії на території парку «Піскові озера» вдарила начальника відділу охорони парків, лісопарків та ландшафтів Василя Лаврінка по обличчю.
Ігор Корсун у телефонній розмові зі мною повідомив, що має претензії до роботи управління екології та благоустрою, оскільки вважає її безсистемною та неефективною. Депутат Корсун попередив, що не бажає, щоб його слова були перекручені, тому подаю своє запитання та його відповідь дослівно:
- Ви вважаєте, що управління працює погано. А чи можете навести конкретний приклад поганої роботи чи якесь конкретне порушення законодавства?
- Та у всьому. Ви подивіться, у якому стані «Піскові озера», озеро у Стрийському парку, парк «Знесіння». Ви все самі побачите. Це ж очевидно.
Темна сторона
Звичайно ж, міські чиновники та місцеві мешканці, котрі дивним чином опинились мало не злочинцями, а значить, на темній стороні, мають свою думку щодо конфлікту. В.о. начальника управління екології та благоустрою Андрій Галушка розповідає:
«Почалося все з тендера на благоустрій Левандівських озер. За тендер змагались три учасники: ПП «ТПК Пластсервіс», ТзОВ «Економ буд-ЛВ» та ТзОВ «Західбуденергозбереження». Лясковська та Корсун з часу проведення тендерів всіляко намагалися допомогти саме ТзОВ «Економ буд-ЛВ» та ТзОВ «Західбуденергозбереження» виграти, і попереджали, що звернуться у правоохоронні органи, якщо одна з цих фірм не виграє тендер. Так воно і сталося. Тепер наша робота практично заблокована.
Зірвано тендер з утилізації відходів електронного та електротехнічного устаткування, за умовами якого Євросоюз мав виділити нам більше мільйона Євро!
До нас постійно приходять міліціонери з вимогами надати їм документи, працівники, замість працювати, ходять по допитах. Слідчий ВДСБЕЗ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Катинський, який здійснює перевірку, на мою думку, упереджено ставиться до нас, про що я неодноразово заявляв у прокуратуру та правоохоронні органи. Він підвищує голос, погрожує. Наприклад, при свідках заявляв: «Ви всі – злодії, крадете і будете сидіти у тюрмі… Я поки що з вами по-доброму говорю, а як будете в нас у відділку, то я з вами по іншому заговорю».
Розуміючи, що на допиті міліціонер може здійснити свої погрози, Андрій Галушка взяв з собою диктофон. Звуковий файл справді містить погрози, що можна вважати доказом упередженості слідчого. От розшифровка одного яскравого епізоду, у якому Галушка не погоджується з тим, що слідчий записав у протокол, вважаючи, що він такого не говорив.
Галушка: «Чому ви не можете все елементарно записати у протокол? Кричите на мене, тиснете?»
Слідчий: «На вас поки що ніхто не тисне. Вам поки що вдається уникнути…»
Галушка: «Чого уникнути?»
Слідчий: «Але повірте мені, ще настане той ясний день…»
Галушка: «Чому ви мені погрожуєте?»
Слідчий: «Я вам не погрожую. Я кажу, що настане ясний день…»
У разі потреби редакція готова надати повний запис допиту правоохоронним органам.
Про бажання депутата Ігоря Корсуна отримати доступ до коштів, виділених на благоустрій парку «Піскові озера», говорить і начальник відділу охорони парків, лісопарків та ландшафтів управління екології та благоустрою департаменту містобудування Василь Лаврінка. У його заяві до начальника Львівського міського управління ГУМВСУ у Львівській області зазначено: «Інформую, що депутат ЛМР Корсун І.В. неодноразово запитував у представників виконавчих органів Львівської міської ради про те, чи на сьогодні дійсна угода між департаментом містобудування ЛМР та підрядною організацією, яка здійснює роботи із поліпшення санітарного стану водойм на території зазначеного парку («Піскові озера») і чи оплачені кошти за ремонт, та повідомив, що його будівельні організації зможуть здійснити ремонт на цих озерах, тільки потрібно розірвати чинний договір…»
Ігор Корсун справді є директором та засновником будівельної фірми ПП «Коралбуд», але заявляє, що не мав наміру претендувати на роботи парку «Піскові озера»: «Я ніколи не претендував на ці роботи. Здебільшого моя фірма працює з приватниками. Більше того, я б ніколи не погодився виконувати роботи по тендеру міської ради, щоб мене не могли звинуватити у якихось махінаціях. Я дуже ціную свою репутацію».
Можна було б припустити, що депутат Віра Лясковська вдарила Василя Лавріна за подібні звинувачення у заангажованості, але свідки, та і сама пані Лясковська називають інакші причини.
«Депутати не давали проводити роботи на озері. Пан Василь Лаврін лише зачитав Вірі Дмитрівні її ж слова, розповсюджені журналістами, про те, що вона хоче, щоб роботи продовжувались, але лише після того, як відлетять качки. Вона казала, що не дозволить! Тоді Лаврін знову почав зачитувати її слова, і вона його вдарила», – розповіла свідок цих подій, директор ДП «Боднарівка» Ольга Лавна.
Зрештою, пані Лясковська цього не заперечує. Питання досить делікатне, отже, щоб уникнути будь-яких помилок, дослівно наведу частину з нашої телефонної розмови:
- Ходять чутки, що ви під час зустрічі на «Піскових озерах» вдарили Василя Лавріна по обличчю. Чи це правда, і якщо так, то через що це сталося?
- Він був п’яний. Це нещасна людина, п’яничка. Ми йому колись допомагали. Він мені читав з паперу всілякі дурниці, і то так агресивно. А я йому казала: замовчи, а він продовжував. А потім, коли вже всі розходились, він підійшов до мене ззаду і сказав: «Віра Дмитрівна. Я вас так люблю», то я розвернулася і дала йому ляпаса.
- Він що, чіпався до вас?!!
- Ні, але він поводився ненормально, я ж кажу, він був п’яний.
До речі, Ольга Лавна також постраждала від дій пані Лясковської, її викликав слідчий писати пояснювальну. Причиною стала історія з лавкою, яку за свої кошти встановлювали люди. Їхні дії були завчасно погоджені з ДП «Боднарівка», яке є підрозділом ЛКП «Зелений Львів».
«Ми теж писали пояснювальні, як злочинці, – розповідає пан Іван, який брав участь у встановлені лавочки. – Депутат подзвонила у міліцію, і приїхало аж дванадцятеро міліціонерів! Ми ж робимо, а не руйнуємо. За власні кошти робимо. Що в цьому поганого?»
Всім вийти з пітьми
Вислухавши всі сторони, можна зробити власне дослідження обставин конфлікту. Почнемо з Левандівського озера. У своєму зверненні депутати пишуть: «…у 2013 р. було виділено суму розміром 150 тис. грн, на які не було надано жодних обґрунтувань на додаткові види робіт по благоустрою озера, так як роботи по даному об’єкту виконувалися у 2012 р., на що виділили повну суму – 300 тис. грн, на жаль, роботи не були завершені, крім того, виникла кредиторська заборгованість в сумі 145 тис. грн».
Отже, 2012 року на благоустрій, з дозволу самих же депутатів було виділено 300 тис. грн. У зверненні Лясковська та Корсун самі пишуть, що роботи 2012 р. були незавершені. За документами міськради 2012 року було освоєно лише 150 тис. грн. Для того, щоб завершити роботи 2013 р., потрібно було використати 150 тис. грн, які не встигли використати минулого року. Депутати дали на це своє погодження.
З отриманих 2013 р. було використано 145 тис. грн. Ці роботи не були додаткові. Вони були заплановані ще 2012 року, але виконати їх не встигли. 150 000 + 145 000 = 295 000 грн. Переможець тендера виконав зобов’язання та вклався у заплановані 300 тис. грн. Заборгованості немає. Все, що робилося – робилося з дозволу депутатів та за їх погодженням. Тоді про що запит?
У запиті також сказано, що депутати невпевнені у законності процедури тендеру, оскільки: «Згідно зі свідченням учасників торгів, якими на ім’я п. А.І. Садового скеровані листи з вимогою не враховувати їхні пропозиції через упередженість та непрозорість проведення тендеру».
Тут знову якась плутанина. Результати тендерів оголосили 30 липня 2013 р. о 10:00, а звернення фірм, про які говориться у запиті, зареєстровано в електронному та паперовому журналі вхідної кореспонденції о 16:30. Отже, представники фірм дочекались оголошення результатів, а потім, дізнавшись, що програли, відмовились від участі у тендері, який вже закінчився. Так створили привід для депутатського реагування. Можливо, Віра Лясковська та Ігор Корсун не знали цього і були введені у оману?
Надзвичайно дивним видається завзяття, з яким слідчий ВДСБЕЗ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області Катинський Д.Я. проводить допит. Адвокат Вадим Матлашевський, до якого я звернувся по коментар, наголосив: «Слідчий не має права підвищувати голос на свідка, морально тиснути на нього, задавати питання, у яких частково є відповіді. Абсолютно недопустимі погрози. Така поведінка може свідчити про упередженість або некомпетентність слідчого, а відповідно, під питання ставиться доцільність перебування його на цій посаді».
В.о. начальника управління екології та благоустрою Андрій Галушка повідомляв про це у ГУМВС у Львівській області, але в управлінні не знайшли порушень у діях Д. Катинського. Так міліція, ігноруючи явні порушення правил ведення допиту, стала на бік депутатів.
Тут варто згадати і дивний виїзд 12 працівників міліції у парк до Піскових озер, де мешканці прилеглих будинків встановили лавочку. Така кількість правоохоронців виїжджає хіба що на вбивство чи затримання особливо небезпечного злочинця. Дивна реакція на дії, які не містять криміналу і, навпаки, мали б всіляко заохочуватись та схвалюватись.
Хоча у цьому випадку міліцію можна зрозуміти. Телефонує депутат міської ради, яка, імовірно, не буде турбувати правоохоронців через дурниці. Треба реагувати, бо, чого доброго, отримаєш по шапці від начальства.
Криміногенну ситуацію у Львові не можна назвати задовільною. Кримінальні злочини скоюють кожен день, тисячі з них досі не розкриті. Шкода, що стільки правоохоронців були відірвані від своєї надзвичайно важливої для міста роботи з такого приводу. Шкода і часу, що витратив слідчий. Замість того, щоб розслідувати серйозні справи, він мав відбирати пояснення в людей, які не мають нічого спільного зі злочинним світом.
Конфлікт на Піскових озерах взагалі є дуже дивним. Тут варто знову повернутись до слів Віри Лясковської, де вона нарікає на нібито некомпетентні дії робітників щодо впорядкування Піскових озер. Як депутат зробила висновок, що жодні роботи не були потрібні? Вона не мала відповідних висновків будівельників, гідрологів, а користувалася тільки власним враженням. Натомість в управління всі потрібні висновки є. «Перед початком робіт ми провели консультації зі спеціалістами та маємо всі необхідні висновки», – заявляє в.о. начальника управління екології та благоустрою Андрій Галушка.
От, наприклад, іду я вулицею, бачу робочих, які щось роблять, і зупиняю їх, бо не знаю, що вони роблять, або тому, що мені здалося, що робити це непотрібно. Якщо я – проста людина і буду заважати відповідним службам працювати, мене заберуть або до міліції, або до божевільні. Якщо ж таке робить депутат, то він не заважає, а бореться, та ще й заробляє собі на цьому бали як борець за справедливість.
Ігор Корсун теж не міг чітко сформулювати, що саме не влаштовує його у роботі управління екології. Зокрема було висловлено незадоволення проведенням робіт на ще одному озері – у Стрийському парку. Натомість люди роботами задоволені.
- Я тут з дитиною гуляю. Раніше до води підходити боялась, бо тут щурі жили, а тепер, після того, як почистили, добре, чистенько. Приємно гуляти, – розповідає пані Віра, яка живе неподалік від парку.
- Раніше вода болотом смерділа, а тепер чистенько, – каже пенсіонер пан Іван.
І кілька слів про ляпас. Депутат Лясковська стверджує, що Василь Лаврін був п’яним. Свідки заперечують це. Та й малоймовірно, що працівник міської ради п’яний піде на зустріч з комісією у складі п’яти депутатів. Якщо ж вважати його божевільним і здатним на таке, то навряд чи це допустило б його начальство, яке також було присутнє на озері під час інциденту.
У запалі баталії
У справі «Світлі проти темних» є ще один епізод: грант Євросоюзу. Перевірки зачепили і його.
У 2011 р. департамент містобудування спільно з ГО «Екологічні ініціативи» та Люблінським муніципалітетом розробили проект «Створення муніципальної системи поводження з відходами побутового електронного, та електричного устаткування у місті Львові із використанням досвіду міста Люблін». У вересні 2011-го цей проект подали на другий конкурсний набір в межах програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, який має на меті покращення екологічного стану цих країн та охорону довкілля прикордонних територій. У межах проекту передбачено обладнання на базі мікроавтобусів пересувних пунктів для збору відходів електронного та електричного устаткування.
У серпні 2012 року до департаменту екології надійшов лист від моніторингового комітету із повідомленням, що проект успішно пройшов два етапи відбору та може отримати дофінансування 89% від загальної суми проекту – 1202194,20 €.
Перемога у конкурсі далася непросто. Було зареєстровано 130 міжнародних проектів, з яких Євросоюз погодився профінансувати лише сім: шість польських і один український.
17 грудня 2012 року між департаментом містобудування та Міністерством регіонального розвитку Польщі було укладено грантовий договір «Зовнішня діяльність Європейського Союзу» IPBU.02.01.00-76-742/11-00. Цей договір затвердили ухвалою сесії ЛМР від 7 лютого 2013 р. Грант отримав підтримку Львівської ОДА, його зареєстрували у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України.
«Ухвалою ЛМР від 19.03.2013 р. № 2217 у якості внеску департаменту містобудування у загальний кошторис проекту передбачено фінансування розміром 800 тис. грн на придбання двох мікроавтобусів та 180 тис. грн на обладнання мобільних пунктів для збору відходів. Проведено тендер та закуплено два мікроавтобуса. Коли ж гроші за автобуси ще не були проплачені, депутати міської ради вирішили, що два автобуси купувати недоцільно. Достатньо й одного. Почали шукати порушення. Які порушення тут можуть бути? Міністерство економічного розвитку і торгівлі детально відслідковує все, що стосується виконання заходів цієї програми, як і куди ідуть кошти. В умовах гранту прописано, що автобусів має бути два! Якщо ми купимо лише один автобус, то порушимо умови гранту і не отримаємо фінансування. Окрім того, через протидію депутатів та поширення ними неправдивої інформації була зірвана друга частина проекту. У наступному тендері – щодо оснащення мобільних пунктів – не надійшло жодної пропозиції», – розповідає Андрій Галушка.
Міліція проводить перевірку
Так через депутатів місто не може виконати своїх зобов’язань перед Євросоюзом, який є основним грантодавцем.
Війна заради війни?
Зазвичай війни починаються через пошуки сторонами власної вигоди або через образи та амбіції. Війна – це також можливість отримати славу і популярність. Оскільки Ігор Корсун – депутат від ВО «Свобода», то його мала війна може бути частиною великої війни, яку ця партія вже давно веде проти мера Львова Андрій Садового.
І все ж хочеться надіятись, що всі наведені вище причини неправдиві, й депутати хотіли як краще, а вийшло так, як казав Віктор Черномирдін. Однак наразі ролі світлих та темних геть переплутались. Від цієї боротьби за вищу «справедливість» – більше шкоди, ніж користі. Може, варто схаменутися?