Майже 20 років великі підприємства в Україні зобов’язані мати власні очисні споруди, аби не перевантажувати міську каналізацію і зменшити негативний вплив на довкілля. Та, окрім екологічної складової, процес очистки стоків має й інші переваги: виробництво альтернативного палива – біогазу, та агродобрив.
ZAXID.NET з’ясовував, у чому особливість таких добрив, для чого і хто їх використовує, а також де ще в агропромисловості застосовують біотехнології.
Природне для природи
Біотехнологія передбачає використання живих мікроорганізмів для створення більш безпечних і корисних продуктів, тож її застосування в сільському господарстві чи не найбільш логічне. А зі зростанням тренду на органічність та екологічність – більш популярне. Збільшення кількості виробництв загрожує виснаженням природи та порушенням балансу в довкіллі, і вирішити цю проблему можна завдяки біотехнології – продуктивній, безпечній та енергоефективній.
В агросфері біотехнології застосовують дуже широко. Зокрема, йдеться про селекцію рослин: за допомогою генної та клітинної інженерії створюються нові сорти – високопродуктивні, стійкі до шкідників, хвороб, гербіцидів та інших негативних чинників. Мікробіологічні засоби захисту рослин та регулятори росту також є більш ефективними та екологічними в порівнянні з хімічно синтезованими.
Не менш важливою є і розробка технологій для ефективної переробки різних відходів, а не банальної утилізації. У результаті виходить або біопаливо – відновлюване джерело енергії, або високоякісне органо-мінеральне добриво.
Надлишок, який не зайвий
На початку 2000-х років «Компанія Ензим» побудувала власні очисні споруди, в яких використовується технологія, яка передбачає анаеробну та аеробну стадії очистки. У процесі очистки стічних вод підприємства, накопичується біомаса (або як її ще називають мул), що містить в складі багато корисних речовин. Її можна використовувати як добрива для сільського господарства, і вже більше 10 років «Ензим» надає ці добрива місцевим фермерам.
Такі добрива є досить унікальним продуктом в Україні, оскільки технологію аеробного очищення стічних вод у нас використовуються доволі рідко: не всім це потрібно. Крім того, власні очисні споруди українські підприємства почали встановлювати не так давно, і зараз їх мають кілька десятків підприємств.
Надлишковий мул є на міських очисних спорудах, проте в Україні його використовувати як добриво заборонено, адже склад таких стоків є дуже нестабільний. Хоча, за словами фахівців, у Європі такий мул дозволяють використовувати після пастеризації як добриво для технічних культур, із яких отримують альтернативне паливо. Водночас склад стоків «Компанії Ензим» досить стабільний, адже основні відходи виробництва – цукрова меляса, яку використовують для вирощування дріжджів.
«Перше наше завдання – очищення стоків, щоб на міські очисні споруди подавати максимально чисту воду. Надлишковий мул ми досліджували ще на початку 2000-х і зрозуміли, що він придатний для використання як добривоа. Після проведення низки досліджень ув наукових установах, ми сертифікували добрива і почали надавати його під ТМ "АгроБеллум NPK" для місцевих фермерів», – розповідає майстер дільниці з очищення стічних вод «Компанії Ензим», де відбувається виробництво добрив, Сергій Басараб.
Для того, щоб стати добривом, біомаса зі стоків має згуснути. Спершу вона осідає в буферній ємності очисних споруд, її відкачують з дна і подають на додаткове зневоднення на сепараторі, після чого відвантажують на спеціальний автомобіль. Щодня на фермерське господарство вивозять у середньому 15 тонн таких добрив, яка зовні нагадує звичайну грязюку.
Повний комплекс
«АгроБеллум NPK» є комплексним добривом: органічна частина складає приблизно 75%, решта – мінерали, серед яких найбільше азоту, фосфору та калію, також є магній та сірка. Оскільки мінерали в добриві утворюються природним чином, вони краще засвоюються рослинами, аніж суто мінеральні добрива, які синтезуються хімічно. У порівнянні з органікою – гноєм, курячим послідом, торфом чи компостом – таке добриво не має жодних патогенів, токсичних чи миючих речовин, насіння бур’янів тощо.
«Також це добриво можна ефективно використовувати для рекультивації земель після пошкодження чорнозему різними чинниками і відновити родючий шар гумусу. Крім того, наше добриво має нейтральний pH, тому за його допомогою можна знекислювати ґрунти», – каже Сергій Басараб.
Фермерські господарства, яким «Ензим» постачав добриво, проводили його випробування і порівнювали їхню ефективність з мінеральними, органічними та іншими комплексними добривами. На їхній основі розробили норми дозування, адже для різних культур є свій ідеальний баланс мінералів та органіки.
Дещо підвищений рівень азоту у свіжому добриві сприяє кращому росту наземної частини рослини. Зокрема, одне з досліджень, яке проводили на ячмені, показало збільшення кількості колосків майже утричі та збільшення ваги зерна у 4-5 разів при застосуванні «АгроБеллум». Аби отримати кращий баланс для коренеплодів, добриво можна позберігати півроку чи довше на спецмайданчиках: з часом надлишок азоту вивітриться.
У вільному доступі добрива поки що немає, каже Сергій Басараб, оскільки воно має не дуже товарний вигляд. Для продажу вроздріб його потрібно висушити ще більше, гранулювати та фасувати, і це є в майбутніх планах компанії – тестування в Італії вже проводили. Також є перспектива збагачення добрив додатковими мікроелементами, аби зробити його більш універсальним та ефективним.