Леонід Остальцев пішов на фронт добровольцем у 2014 році. Повернувшись до цивільного життя, відкрив піцерію Pizza Veterano. Після 24 лютого поставив бізнес на паузу та повернувся на фронт, де спеціалізується на аеророзвідці.
У новому матеріалі проекту «Український Свідок» – Леонід Остальцев, український бізнесмен, ветеран війни на Донбасі. Він є засновником групи компаній Veterano, до якої входить відома у Києві піцерія Pizza Veterano.
Нині Леонід – рядовий патрульної поліції із позивним «Одуванчік», який займається FPV-дронами, аеророзвідкою та працює з ударними комплексами. Свій бізнес він наразі поставив на паузу. «Піцерією не займаюсь від початку повномасштабної війни, – розповідає військовий. – Перші два місяці були дуже інтенсивними і я зрозумів, що не хочу займатись бізнесом. Але, на щастя, його є на кого залишити».
У підрозділі Леоніда служить Андрій Хливнюк. «Я дуже поважаю Андрія, – каже чоловік. – Його плюс у тому, що він вважає себе таким, як всі. Так, у нас є плюшки від того, що Андрій служить у нашому підрозділі. Але в інших підрозділах теж є зірки».
Леонід розповів про паритет FPV між українцями та росіянами. «Зараз ситуація ускладнюється, – каже він. – Як виявилося, ворог має більше нічних засобів. У нас вони теж є, але дуже мало і не у всіх. Ми – команда, яка постійно рухається вперед, аби виконувати задачі. Але навіть за цих умов маємо тільки одну тепловізійну камеру. Це дуже мало». На питання, чи варто вкладати сили та ресурси у розробку FPV-дронів, Леонід відповідає так: «Ніхто не думав, що FPV вистрілять — вони вистрілили. На сьогодні це найефективніша зброя, принаймні, на моїй ділянці фронту. Але ніхто не знає, що буде за пів року. Можливо, стане недоцільно виробляти БМП, бо якась **** за тисячу доларів її просто спалить».
Перемогою у цій війні він вважатиме повернення до кордонів 1991 року. Але не тільки. «Мені б дуже хотілося, аби росіяни вбили увесь свій парламент та забрали своїх військових з території України, – каже він. – Потім обрали нормальний парламент та закріпили кордони 1991 року у своїй Конституції. Тоді, можливо, років через п’ятдесят наші діти зможуть знайти спільну мову. А переможе у цій війні не найсильніший або найрозумніший, а той, хто не зупиниться та буде йти вперед. Переможе найбільш твердолоба країна. І це будемо ми, інших варіантів у нас нема».