– У 2002 році в нас закінчився договір оренди на 3,6 га землі, і нам цього ніхто не продовжив, хоча ми зверталися з таким проханням. То хіба це вина господарюючого суб’єкту?
Конфлікт навколо одного з найбільших ринків Західної України - «Південного» - триває впродовж років. На його вирішення не впливає ні час, ні зміна влади. Власник «Південного» народний депутат Петро Писарчук називає "самовільне захоплення" землі під розбудову ринку реакцією бізнесу на дії влади. Влада Львова наполягає на протиправності дій адміністрації «Південного», результатом чого стало рішення Вищого господарського суду України від 5 лютого ц.р. про скасування права власності ТзОВ «АЙПІЄ-Л» на самочинно збудовані споруди торгово-виробничого комплексу «Південний». У підсумку - конфлікт поглиблюється.
Власне про бізнес та поточну політичну ситуацію Петро Писарчук веде мову в інтерв'ю ZAXID.NET.
«Мери міняються, а депутати, які заважають нам працювати, сидять там вже третю каденцію...»
- Петре Івановичу, ви, мабуть, знаєте, що 5 лютого Вищий господарський суд України прийняв рішення про скасування права власності ТзОВ «АЙПІЄ-Л» на самочинно збудовані споруди торгово-виробничого комплексу «Південний». То кому ж зараз належить ринок?
- В рішенні Вищого господарського суду не йдеться про скасування права власності, а лише про те, що суд, знайшовши процедурні зачіпки, скасував рішення суду першої інстанції і відправив справу на повторний розгляд. Рішення Вищого господарського суду можна оскаржити у Верховному суді, і ми це зробимо, або можна змиритися і чекати повторного розгляду цього питання у судах міста Львова. Рішення господарського суду можна буде оскаржити в апеляційному суду, якщо воно нас не задовольнить. Але люди мусять знати, що ніякої трагедії немає, що ринок у нас не відберуть. Це ведуть війну з Писарчуком, а страждають люди. Оскільки я є одним із засновників того товариства, яке 14 років тому не побоялося (не за крадені гроші, не за гроші міського голови чи міської громади, ми заробляли ці гроші і вкладали у цей пустир) побудувати ринок, яким ми нині гордимося. І потуги мерії поставити це під сумнів попахують злочином. За це є кримінальна відповідальність, це забороняє Конституція, але ми зараз живемо в такий час, коли чиновники Конституції не хочуть шанувати. Я думаю, що це закінчиться найближчим часом.
Рішення про те, щоб БТІ видало свідоцтво на право власності ТзОВ «АЙПІЄ-Л», було прийнято ще два роки назад. Міська рада, чомусь у встановлені законом терміни, цього не оскаржувала. Є люди, які зацікавлені в тому, щоб знищити Писарчука. Вони навіть не зупинялися перед моїм фізичним знищенням. Але потуги їхні марні. На рівні Інтернету, інших джерел я дізнався, що це рішення коштувало міській громаді привабливої земельної ділянки десь біля Високого замку, яка була надана одному із заступників голови Вищого господарського суду. Цю інформацію ми маємо, я скерую її в органи прокуратури і СБУ, і тоді озвучу всі деталі цієї справи.
Що стосується ринку «Південний», то це знають всі, що тут 14 років назад був пустир і ми, нічого не привласнюючи чужого, своїм трудом, своїм горбом, на очах громади Львова все це будували. Звісна річ, що чиновники хотіли б це забрати.
- Генеральний директор ринку «Південний» Степан Сай, коментуючи рішення Вищого господарського суду, не давав аргументів на користь «Південного», натомість несподівано почав знову витягувати тему «Галицьких інвестицій» і звинувачувати діючого мера Львова Андрія Садового в тому, що він розвалив усі підприємства Львова. Аби ці звинувачення не залишились голослівними, чи могли б Ви перерахувати ці підприємства, або бодай назвати кілька з них?
- Я не хочу бути в полеміці з нинішнім міським головою і ображати гідних та достойних людей, які, напевно, працювали в «Галицьких інвестиціях», і якщо це буде потрібно, то я звернусь із офіційним запитом до правоохоронних органів, і тоді вже зможу цю інформацію оприлюднити. Маємо одні руїни, починаючи з автобусного заводу і закінчуючи багатьма іншими підприємствами. Я не хочу вдаватися в деталі, кидати бруд, оскільки в мене інформація є неофіційна, і якщо це буде цікавити людей, я назву всіх поіменно.
- Повернемось до землі. Міська рада стверджує, що коли почалося будівництво «Південного», Ви не мали ані дозволів на будівництво, ані права оренди, ані права власності на землю. І стверджували це за каденцій і Буняка, і Сірика, і Садового. Не виглядає, що це особиста неприязнь до Вас когось із мерів...
- У 1992 році товариство «АЙПІЄ-Л» вело зовсім інший профіль робіт. Воно займалося випуском автозапчастин і було успішною прибутковою організацією. Тоді керівництво Залізничної районної ради (тоді ще були ради) - Терендій Володимир Михайлович і Сендега Олександр Степанович - запросило мене у райвиконком і добровільно-примусово запропонували: «От у вас є успішна фірма, тут є земельна ділянка...» Доїхати туди було неможливо, дійти теж, бо було болото, а в них у машині були гумові чоботи, і вони сказали, що треба братися за освоєння цієї ділянки. Бо в них є ідея збудувати тут велику автомобільну стоянку на тисячу автомобілів. Я був не в захваті від цієї ідеї, але це був інший час, ми були по-іншому виховані, і так мене в цю справу втягнули. Пізніше почалася та економічна криза, а там було ще 3-4 організації, в яких виникли проблеми і виявилося, що наша фірма - єдина, яка здатна ці проблеми вирішити. І так до 1994 року ми освоювали цю ділянку, яка була у нас в оренді до 2002 року - 3,6 гектари. І ми сплачували орендну плату за цю земельну ділянку.
Оскільки бізнес-план на цю стоянку не спрацював (вона була заповнена лише на четверть, і треба було платити великі податки, це був збитковий проект), то у 1996 році постало питання про перепрофілювання та будівництво тут речового ринку. Відповідні документи, і їх є стоси, були відповідні накази департаменту... Я мало вірив у цю ідею, але стояло питання: або відмовлятися від цієї ділянки, або щось робити. Ми почали будувати ринок. Люди пішли сюди, процес пішов, і цієї земельної ділянки - 3,6 гектари - стало замало. З цього часу ми систематично, раз на місяць, писали до міської ради, давали проектні пропозиції, заключення про те, щоб додали нам в оренду землю, ми будемо її освоювати і платити податки. Ніяких проблем не було, бо це все робилося тільки на користь міста, створювалися робочі місця. Але це не цікавило чиновників міста. Бо вони хочуть тільки хабарі. І ясна річ, що певні депутати, які є вже третю каденцію в міській раді (чому цей процес є такий тривалий, бо міняються мери, а ці люди залишаються у міській раді), заважають нам працювати. Але їхні старання марні, бо вже є маса рішень судів різних інстанцій, про їх бездіяльність. Блокувалися навіть рахунки міської ради, бо вона не виконувала рішення судів, а від цього страждають люди. Але сьогодні в ринку «Південний» немає ніяких проблем. За 10,26 га землі платиться орендна плата. Не тільки земельний податок, але й орендна плата. Нехай львівські депутати візьмуть і перевірять: у Львові є 18 тисяч гектарів землі, а ринок «Південний» займає 11 гектарів і платить податки, а скільки землі «гуляє», яку вони позахоплювали собі і нічого не платять. Позиція міської ради дивна, бо навіщо воювати з успішним підприємством? Наприклад, автобусний завод має 56 гектарів землі, трудовий колектив принижений, зарплати їм не платять, не те що податок за землю. З ними нехай воюють, а воювати з успішно працюючим підприємством - це явна упередженість, це є чиєсь замовлення. Продовження цього процесу, який почався у 2000 році зі стрілянини в мене.
- Депутати небезпідставно вважають, що орендна плата, яку ви платите, є значно меншою за земельний податок, який би ви платили, будучи власником цієї землі...
- У 2002 році в нас закінчився договір оренди на 3,6 га землі, і нам цього ніхто не продовжив, хоча ми зверталися з таким проханням до міської ради. То хіба це вина господарюючого суб'єкту? Це вина міської ради! Хіба ми ховались, хіба нас можна звинуватити у тому, що місто чи міська громада несе якісь збитки? Ми писали тисячі листів. З 11 депутатських комісій міської ради минулого скликання 9 винесли позитивне заключення, і на сесії міської ради мали проголосувати за укладання з нами договору оренди на цю землю. І ми платили податок до січня минулого року, а тепер вже півтора року ми платимо орендну плату, а не земельний податок. Ми її сплачуємо. Незважаючи на те, що договору з нами немає і ми могли б стати в позу і не платити, ми добровільно сплачуємо орендну плату.
- У 2006 році, після відставки міського голови Любомира Буняка, міська рада Львова на чолі з Зеновієм Сіриком пропонувала вам узгодити всі спірні моменти та легалізувати ринок. Однак тоді ви відмовилися. Чому?
- На тих засадах, на яких мені пропонується врегулювати цю справу, я на це не піду. І робити так, як всі роблять, - занести хабара? Я цього не зроблю ніколи! І нехай вони це знають. Правда є на моїй стороні, і ніякої шкоди громаді ми не завдаємо, а те, що вони звикли, що можна кожного нахилити, принизити, ганяти коридорами і чекати, доки їм покладуть у кишеню, то цього вони не дочекаються.
Я вже пропонував: добре, ви кажете, що ми захопили землю і щось там вам винні. От я збудував дитячий садок, вони за роки незалежності не збудували ні одного дитячого садка, і це міська влада, яка збирає немалі податки, а ми збудували, заберіть його у міську власність як компенсацію, закличте сюди телебачення, піартесь, що ви збудували дитячий садок. Їм це не підходить. Їм треба чумайдан.
- Якою є сума компенсації?
- Я абсолютно цим не цікавлюся. Ще за Буняка створювалися три комісії. Одна нарахувала 900 тисяч, друга 1 млн 100 тисяч - це за Сірика, а третя - 1 млн 300 тисяч. Ми давали їм листа, добре, ми сплатимо ті гроші. Ні, їм це не підходить. У Писарчука багато грошей, хай заплатить нам 100 мільйонів. Беруться зі стелі цифри. В мене, на відміну від них, ці гроші трудові. Це гроші не мої, а тих 3,5 тисяч підприємців, які тут працюють, і ці побори ляжуть на їх плечі. А у 90-х роках ця ділянка не вартувала нічого. А скільки тут вкладено праці та коштів, скільки сплачено податків, скільки людей повернено з-за кордону із заробітків. Хто це зараз рахує? Я дивуюся, що ми за стільки років у Львові формуємо таку бандитську, примітивну, недержавницьку владу.
- Якщо міська влада хоче 100 мільйонів, то вартість дитячого садка, запропонованого вами як компенсацію - не та сума, яку можна зі 100 мільйонами порівнювати...
- Та ця ж сума повинна бути якось обґрунтована! Чому 100 мільйонів? От є поряд ВАМ. Ця земля була виділена товариству «Пам'ять» під крематорій. 7 років ніхто не платив ніяких податків. Пізніше цю земельну ділянку за безцінь віддали під ВАМ. Що це за закон? З такими законами я не згідний!
- Ви звинувачуєте міську владу в корупції, однак досі жодного разу не подали до суду, посилаючись на конкретні факти...
- Подавав! Є рішення суду, яке зобов'язувало міську владу ці питання вирішувати. Вони на сесію рішення виносять, а потім кажуть, що депутати за нього не голосують. А рішення суду звинувачує міську раду в бездіяльності і порушенні законодавства. У нормальній державі це є абсолютно прості речі. Якщо б я не звертався до міської ради, якщо б я не платив податки, отримував якісь надприбутки, то мною давним-давно зацікавилися б правоохоронні органи.
- Вимога хабара - це кримінал. Чому ви не подали заяви про порушення кримінальної справи проти тих депутатів, які вимагають хабар?
- Були такі пропозиції від правоохоронних органів - підставити їх. Але я, перепрошую, вже не в такому віці, щоб займатися таким.
- Ви неодноразово заявляли, що на «Південний» хтось зазіхає. Влітку минулого року відомий львівський олігарх заявив, що готовий купити «Південний», якщо суд скасує права власності ТзОВ «АЙПІЄ-Л» на ринок. Хто з політиків, бізнесу зацікавлений у зміні власника ринку «Південний»?
- А в кого він придбає? Міська рада нехай забере у свою власність ті комунальні ринки, які вона віддала за копійки. Це все розмови недолугого. Я його не розумію. Це ж є купа документів! Чому міська рада, якщо вона не згодна, бере податки, бере ринковий збір? Як вона може із незаконного підприємства брати ці податки?
- У світовій практиці існує таке поняття, як вирішення конфлікту через компроміс обох сторін. Скажіть, де є межа того компромісу, на який готове йти ТзОВ «АЙПІЄ-Л» у вирішенні спірного питання?
- Якщо міська рада веде справу не у правовому полі, то ми ведемо у правовому, тому ніяких компромісів не буде. Я навіть не розумію, про що йдеться. Цей чоловік, який закликає мене піти на компроміс, хай покаже, що він зробив у Львові. Я збудував ринок «Південний», а він і собачої буди не збудував. Компромісів на тій базі, яку пропонує міська рада, ніколи не буде! У світі, коли чоловік зробив 2 робочих місця, міська влада скидає перед ним шапку, схиляє голову, а в нас? На законних підставах будемо з ними говорити.
- Останнє «ринкове» запитання. За інсайдерською інформацією, за час фінансової кризи обсяги торгівлі на «Південному» зменшилися у 3-4 рази. Якою є сучасна економічна ситуація на «Південному»?
- Криза загрожує не тільки «Південному», а й цілій державі. І «Південний» не є якоюсь окремою територією, на яку процеси в державі не впливають. Ясна річ, що якщо буде падати купівельна спроможність населення, якщо в державі буде продовжуватися такий хаос, таке безвладдя, якщо уряд не стане приймати антикризові програми, то це загрожує і «Південному». І півбіди, якби це загрожувало лише «Південному». Це загрожує державності та незалежності України.
«Якби Рибаку і Азарову дали владу, вони б кардинально змінили ситуацію в країні...»
- Петре Івановичу, що, на вашу думку, треба зробити, аби втримати Україну від дефолту?
- Без єдності влади про економічну стабільність не можна говорити. Коли під час засідання РНБО Президент та прем'єр-міністр звинувачують одне одного у брехні, то про яке економічне піднесення ми можемо говорити? Треба переформатувати владу.
- То ви вважаєте, що нещодавнє голосування про недовіру уряду Тимошенко було доцільним? Уряд, сформований Партією регіонів, здатен опанувати кризу в країні?
- У нормальній країні, якщо півроку назад обіцялися золоті гори - і «Український прорив», і повернення заощаджень, і професійну армію, і ще багато чого, а в результаті обіцянки не виконані, то нормальний політик, без Партії регіонів, повинен сам піти у відставку. Сьогодні є абсолютно явним, що ця команда ситуацію в країні змінити не може. Не проходить ця пропозиція, все, значить Верховна Рада разом з урядом взяла на себе відповідальність за все, що відбувається у державі. Ми, якщо ситуація буде погіршуватись і далі, складемо депутатські повноваження, щоб розв'язати руки Президенту, дати можливість розпустити цю Верховна Раду і призначити вибори.
- Політологи щораз частіше наголошують, що Партія регіонів підійшла впритул до розколу через внутрішній конфлікт поміж умовними внутріпартійними групами Бойка-Льовочкіна та Ахметова. З партії виключили Раїсу Богатирьову, пішов Тарас Чорновіл. Конфлікт справді має місце?
- Ні Чорновіл, ні Богатирьова, ні Льовочкін, ні Бойко, ні Шуфрич - це далеко не вся Партія регіонів. Кожен з них має право обирати свій шлях. У Богатирьової є розбіжності в баченні прагматичних, економічних питань, мова не йде про стратегічні питання, такі як вступ до НАТО, але через це вона не може бути в Партії регіонів. Тарасу Чорноволу не сподобалась ситуація, коли не сталося коаліції з БЮТ і він пішов - це його особиста позиція. Його ніхто не звинувачує, і він себе толерантно веде. Янукович неодноразово наголошував, що йому шкода, що Тарас Чорновіл обрав собі таку дорогу, і що він сподівається, що Тарас все це переосмисліть і повернеться, і ми його приймемо назад.
На рахунок Льовочкіна, ну, є такі хлопці - молоді, амбітні, які і біля Литвина колись крутилися, і біля Кучми крутилися, і вступили в партію недавно. Партія регіонів - це не Льовочкін, а Рибак, Азаров, інші, це ті люди, які започаткували Партію регіонів, і хто б їх як не критикував, не любив, вони залишаються державниками, які спочатку думають про державу, а вже потім про себе. Вони люди, яким якби дали владу, то вони б у короткий термін зробили з України нехай не Арабські Емірати, але ситуація кардинально змінилася б на краще.
Всі тертя всередині партії - це позиція таких дрібненьких вождів, які заробили десь там трошки грошей і висувають свої ідеї. Якщо ці ідеї хороші, ми з ними погодимося, якщо вони деструктивні - ні. Льовочкін вступив у партію рік назад, Бойко мав свою партію, Шуфрич - СДПУ(о) - друг Медведчука. Це люди, які недавно в Партії регіонів і тепер стараються там якийсь шум робити. В самому кістяку немає ніяких проблем, і я вважаю, що Янукович і партія з цими проблемами справляться.
- Тоді від глобальних конфліктів перейдемо до локальних. Що стало причиною конфлікту між вами, як керівником Львівської обласної організації Партії регіонів, та лідером «регіоналів» Львова Сергієм Уваровим. Наскільки відомо, Уваров нещодавно перебував у Києві, де ставив питання про відсторонення вас від керівництва обласною організацією. За достатньо достовірною інформацією, його позицію несподівано для багатьох підтримала Ганна Герман...
- Перший раз таке чую. В мене особисто з Уваровим ніяких конфліктів немає. Він у партії давно. Його обрала головою міська конференція. Зараз він заявив, що складає з себе повноваження. Це його право. Зберемо конференцію і може приймемо рішення задовольнити його прохання, або не задовольнити.
Я за посаду не тримаюся. Довіряють мені люди - я працюю. А у Львівській обласній організації Партії регіонів зараз дійсно іде очищення. В такому вигляді, як ми мали Партію регіонів на Львівщині до сьогоднішнього дня, коли на папері в нас тисячі членів, а на ділі одиниці живих людей, вона бути не може, це займатися самообманом. Людей, які мають підмочену репутацію, які, крім амбіцій, не мають ніякої амуніції, не буде. Дуже багато лідерів районних осередків були безробітними, а ми хочемо, щоб районні осередки були повноцінними, а їх керівники - авторитетними. Цей процес іде повільно, і він багатьом не подобається. Ясна річ, що вони чинять мені різні обструкції, пишуть листи до Києва. Я готовий до дискусії. І поки в Києві мені будуть довіряти, я буду робити, щоб Партія регіонів на Львівщині перетворилась на авторитетну та сильну.
Щодо Ганни Герман, то скажу, що дійсно, хоч ми й земляки, я притримуюсь дещо інших, ніж вона, думок щодо діяльності партії.
- А якщо вам у Києві перестануть довіряти, ви вийдете з партії?
- Та про що ви говорите? Я прийшов у партію, коли багато хто звідти виходив - у 2004 році. Я прийшов не за посадами і не за грошима. Я прийшов, щоб бути послідовним. Те, що тоді починалось у державі, і те, що відбувається зараз, я це прогнозував. І я це говорив публічно, що помаранчева команда відкине Україну на 10 років назад, але відкинуло вже на більше...
- Які перспективи у Партії регіонів у Львові?
- Вибори покажуть. Я сам галичанин, і тому розумію настороженість галичан щодо гасел про другу державну мову, але скажу так: наші патріоти, тут, на Львівщині, не дуже й щось роблять для захисту мови. Не хочу вихвалятися, але коли я зайшов до приміщення Львівської Спілки письменників і побачив, в яких умовах вони працюють, я прислав людей і відремонтував це приміщення, зробивши такий свій внесок у підтримку української мови та літератури. А на сьогодні найбільше треба об'єднатись і працювати, бо як буде сильна господарка, все у нас буде добре.
- Ви брали участь у минулих виборах міського голови Львова, здобувши третій результат. Чи будете ви брати участь у виборах мера Львова?
- Як дасть Бог здоров'я я піду і переможу, і покажу львів'янам, скільки можна зробити для рідного міста.
Фото зі сайту www.tcp.com.ua