Нобелівський комітет присудив премію з фізики-2020 трьом науковцям: Роджеру Пенроузу за дослідження чорних дір і Райнгарду Ґензелю та Андреа Ґез – за відкриття «супермасивного компактного об’єкта» в центрі Чумацького шляху, повідомила прес-служба Нобелівського комітету.
Зокрема, англійський науковець Роджер Пенроуз, який, до слова, є найстарший з цієї групи науковців, встановив, що формування чорних дір є прямим наслідком загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна (хоча сам учений не вірив у те, що вони існують). Своє відкриття він зробив ще у 1965 році, але воно й досі вважається найважливішим внеском до теорії Ейнштейна.
Чорні діри вивчали й інші лауреати Нобелівської премії з фізики – німець Райнгард Ґензель і американка Андреа Ґез.
Із 1990-х років вони досліджували об'єкт у центрі нашої Галактики – Чумацького шляху – під назвою Стрілець А*, який, як показали вчені, є супермасивною чорною дірою. Для цього вони протягом десятків років здійснювали вимірювання та спостереження, використовуючи найбільш досконалі телескопи та інше приладдя, доступне людству.
Іншими словами, відкриття Пенроуза, Ґенцеля і Ґез стали значним внеском у наше розуміння чорних дір – космічних явищ, які й досі є загадкою для людства.
Відповідно до правил Нобелівського комітету, науковці розділять премію між собою: одну половину отримає Пенроуз, а іншу на двох – Ґенцель і Ґез.
До слова, цьогоріч призовий фонд Нобелівської премії збільшили. Лауреати зможуть отримати по 10 млн крон (приблизно 1 мільйон доларів) призових коштів. Це означає, що кожен із переможців отримає на 110 тисяч доларів більше, аніж нобеліати минулого року, пише «Громадське».. Традиційну церемонію нагородження та бенкет у Стокгольмі скасували цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають нагороди у своїх країнах.
Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, а традиційний бенкет також буде скасовано.