У російських соцмережах розгорнулася справжня битва під час голосування за картинку, яка потрапить на реверс банкноти номіналом 500 рублів. Основне змагання відбувається між зображенням панорами центру Грозного і гори Ельбрус – найвищої вершини Кавказу. Це голосування швидко набуло рис міжнаціонального протистояння та зруйнувало міф про міцну дружбу і мирне співіснування багатьох народів у складі РФ. Дизайн нової банкноти перетворився на поле боротьби між російськими імперцями-воєнкорами та Рамзаном Кадировим.
1 жовтня Центробанк РФ запустив голосування про символи для нової купюри номіналом 500 рублів, яка буде присвячена Північно-Кавказькому федеральному округу. На лицьовій стороні планується зобразити пам'ятки П'ятигорська – адміністративного центру округу, а на зворотній – визначні місця, архітектурні об'єкти, історичні будівлі чи культурну спадщину регіонів округу. Голосування завершиться 14 жовтня. Оновлена банкнота має бути презентована у 2026 році.
З об'єктами аверсної сторони купюри особливих проблем не виникло. Але навколо того, що має бути зображене на реверсі, спалахнуло справжнє протистояння. Наразі визначилися два об'єкти-лідери: гора Ельбрус та «Грозний-Сіті». Розрив між ними становить кілька десятків тисяч голосів. І хоча гірська вершина поки що лідирує, у столиці Чечні також є реальні шанси потрапити на банкноту.
Процес плебісциту швидко перетворився на запеклу боротьбу між російськими імперіалістами-«патріотами» та Рамзаном Кадировим і чеченцями. Російські воєнкори у своїх телеграм-каналах здійснюють активну агітацію за Ельбрус. Публікують пости і відео, на яких Кадиров зображений в образі диявола. Закликають росіян до повної мобілізації та надають рекомендації, як накрутити кількість голосів. Інша сторона теж не сидить склавши руки.
Для Кадирова і його оточення ця справа набула принципового значення. Ще на початку голосування чеченський диктатор публічно закликав голосувати за «Грозний-Сіті». Але російський блогер-турбопатріот Владіслав Поздняков виступив з протилежною ініціативою і попросив своїх підписників обирати Ельбрус. «А якщо хтось надумає порушити хід голосування та почати висувати вперед свій варіант, то він зіткнеться з жахливими наслідками. Не повторюйте долю Салавата Юлаєва», – попередив імперець Поздняков.
Отже, голосування вийшло за рамки звичайного опитування громадської думки і перетворилося на спосіб з’ясування стосунків між росіянами й національними меншинами. Також воно стало чітким маркером поширення в російському суспільстві несприйняття чеченців та інших «нєрускіх». Як і їхнього права на національне самовизначення. Від ілюзії братства народів не залишилося і сліду.
Нинішня ситуація чимось нагадує минулорічну. Тоді російські Z-воєнкори влаштували істерику під час голосування за зображення пам'ятника Салавату Юлаєву на купюрі номіналом 1000 рублів. Башкирський національний герой Салават Юлаєв у XVIII столітті брав участь у повстанні Омеляна Пугачова проти російського імперського уряду Катерини ІІ. Він став символом національного опору поневолених народів. І саме тому викликав приступ ненависті у російських блогерів-імперців. У підсумку в голосуванні переміг швидкісний катер «Метеор».
До поразки Юлаєва доклав руку вже згаданий Z-блогер Поздняков. Він не приховував, що російські імперці категорично не сприймають популяризації «одіозних націоналістів», які наважилися кинути виклик пануванню Москви, на грошових знаках. Ватний блогер назвав Юлаєва «зрадником і покидьком, який організовував громадянські війни у тилу». І натомість похвалив інших башкирів, які були вірними слугами російському самодержавству й імперії. Його заклик настільки сподобався аудиторії, що невдовзі після публікації посту сторінка Центробанку з голосуванням впала через наплив відвідувачів. Росіяни, почувши про спробу героїзації башкира-націоналіста, наче показилися. І продемонстрували свою вроджену схильність до імперського світогляду.
Цікаво, що влада Башкирії намагалася врятувати кандидатуру Юлаєва. Місцеві чиновники почали розміщувати у своїх офіційних Telegram-каналах прохання голосувати за нього з мотивацією «не проґавити можливість “разом підтримати башкирську історію та культуру”». Проте їхні спроби виявилися марними. Переміг швидкісний катер. Зараз історія повторюється, хоча має дещо інше забарвлення.
Звісно, Рамзан Кадиров – вірний васал Путіна і Москви. І залежить від російських грошей. Щоб продемонструвати свою лояльність до російського диктатора, у Грозному навіть влаштували святковий салют на честь дня народження господаря Кремля. Але це зовсім не означає, що лояльність Кадирова до Путіна й імперії сприймають пересічні росіяни. Чи навіть депутати Держдуми.
Знаковою виглядає нещодавня публічна сварка Рамзана Кадирова з російським генералом, а нині депутатом парламенту РФ Владіміром Шамановим, який причетний до масових вбивств населення під час двох Чеченських війн. Росіянина обурили плани чеченської влади щодо перейменування трьох населених пунктів, які колись вважалися російськими форпостами. «Мало того, що спочатку російськомовне населення викинули звідти, тепер і назви стираєте. Це історія нашої держави. Ви що творите, я вас питаю?!» – заявив Шаманов на засіданні Держдуми.
Через сім днів генералу відповів Кадиров. Виступаючи перед чеченськими вчителями, Кадиров почав із чеченських дітей, яких «треба ростити патріотами своєї землі», а закінчив Шамановим, якого обізвав «мерзенним негідником» та «гієною». Потім він закликав відправити російського генерала під трибунал за скоєні злочини та масові вбивства. Або на фронт в Україну. І пригрозив йому судом.
Ці повчальні історії свідчать про наявність серйозних ліній розколу всередині Росії. РФ лише зовні здається міцною й монолітною, але в ній накопичилось багато суперечностей. Українським (і не лише) спецслужбам було б доцільно звернути особливу увагу на міжнаціональну напругу в РФ, яка пронизує суспільство зсередини і проявляється на різних рівнях. Відданість місцевих еліт та народностей імперії й Москві не вічна. Ніякого духу братерської любові між росіянами й іншими народами не існує і не існувало в природі. За правильного підходу міжнаціональні суперечності в Росії можна і треба посилювати. Та використати їх для подальшої дезінтеграції імперії.