Нещодавно авторитетне видання The War Zone, яке спеціалізується на збройних і військових темах, написало про те, що українська армія взяла на озброєння два шведські літаки раннього радіолокаційного виявлення Saab 340 AEW&C. Це своєрідні «літаючі командні центри» та мобільні радари, здатні виявляти повітряні цілі противника в радіусі кількох сотень кілометрів. Особливий інтерес викликає, зокрема, джерело інформації про те, що ці літаки вже ніби здійснюють бойове чергування в небі України: ним стали російські спеціалізовані військові сайти і Telegram-канали.
Хоча не зовсім так, російські медіа стали лише ретрансляторами. Первинним джерелом був якийсь «доброзичливець» з України, який зафільмував політ Saab 340 AEW&C десь над Львівщиною і в якийсь спосіб його опублікував. На цьому відео й побудували свою інформацію спершу росіяни, а потім і видання The War Zone.
Ну, раз уже ця інформація стала публічною, то можемо про літак поговорити й ми. Отже, Збройні Сили України, як уже сказано, взяли на озброєння Saab 340 AEW&C, відомий теж як ASC 890 чи як S 100D Argus. І зробили це без особливої помпи, як це було, наприклад, у випадку з прийняттям багатоцільових винищувачів F-16. Чи є це аж такою страшною таємницею? Не думаю. Про те, що літак раніше чи пізніше з’явиться в нашому небі, ми і світ дізналися ще в травні 2024 року, коли було оприлюднено інформацію про військову допомоги з боку Швеції на суму 1,25 млрд доларів. У цей пакет і входили два літаки цього типу.
Що наявність цих літаків дасть для підвищення бойової потуги України? Військові експерти запевняють, що дасть дуже багато, зокрема, збільшить і наступальні можливості Військово-повітряних сил, і нашу здатність відбивати російські атаки крилатими ракетами та безпілотниками.
Ці літаки із системами AWACS (Airborne Warning And Control System) дозволять українським винищувачам натовського типу (уже наявним американським F-16 та французьким Mirage 2000, а також очікуваним шведським Gripen) літати з вимкненими радарами (тобто значно непомітніше для росіян), забезпечуючи при цьому ситуаційну обізнаність про повітряні цілі на значно більшій відстані завдяки системі цифрового обміну даними Link-16. Отже, українські винищувачі зможуть підлітати значно ближче до лінії бойового зіткнення й запускати далекобійні ракети класу «повітря-повітря» типу AMRAAM чи «повітря-земля» типу AGM-88 HARM, AGM-158 JASSM, AGM-65 Maverick або керовані авіабомби серії JDAM на значно більші відстані вглиб ворожої території, задовго до того, як їх зможуть перехопити засоби ППО противника.
Коли ж Україна отримає від Швеції вже замовлені винищувачі Gripen, то ефективність таких атак подвоїться. Оскільки ці літаки також виробляються корпорацією Saab і мають власну окрему інтегровану систему цифрового обміну бойовою інформацією, що дублює й покращує можливості стандартного для НАТО Link-16. Нагадаємо, що наприкінці жовтня минулого року Україна підписала лист про наміри зі Швецією щодо придбання 100-150 винищувачів Gripen. За словами українського президента Володимира Зеленського, перші машини надійдуть ще до кінця цього року. Так, це будуть вживані літаки старої модифікації Gripen C/D, але й вони здатні значно підвищити атакуючий потенціал української армії.
Тож зовсім не буде перебільшенням сказати, що поставка Україні Saab 340 AEW&C має ключове значення. Це надасть абсолютно нові можливості нашій армії, яка ніколи раніше не мала на своєму озброєнні літаків типу AWACS. Тож у певному сенсі цей літак здатен стати ґеймченджером у цій війні. «AWACS – це помножувач сили. Він робить кожен винищувач удвічі ефективнішим, навіть якщо їхня кількість не змінюється», – стверджує канадський військовий експерт Кайл Ґлен.
Ядром системи раннього виявлення в Saab 340 AEW&C є радіолокаційна станція з активною електронно-сканованою решіткою (AESA) під назвою Erieye. Вона здатна виявляти цілі на відстані понад 450 км й одночасно відстежувати понад 1000 об'єктів у повітрі та близько 500 на землі. Усі ці дані обробляються автоматично, тому машині не потрібен великий екіпаж, вистачить трьох осіб (без урахування пілотів) – офіцера місії, бойового оператора й оператора спостереження. Інформацію можна надсилати і до командних центрів на землі, і до інших бойових літаків у повітрі.
На відміну від наземних радарів, Saab 340 AEW&C може виявляти цілі без тих проблем, пов’язаних із так званими «радіотінями», які виникають через рельєф місцевості. Піднімаючись на висоту близько 10 км, такі літаки забезпечують набагато повнішу й детальнішу картину, зокрема щодо низьколетячих об’єктів. Це особливо корисно для виявлення безпілотників з малою радіолокаційною сигнатурою та крилатих ракет, призначених для польотів на надзвичайно малих висотах. У цьому сенсі шведські літаки можуть забезпечити суттєву перевагу в ситуаційній обізнаності в повітрі. Вони здатні швидше й точніше визначати пріоритети загроз і скеровувати до них найближчі винищувачі для подальшого перехоплення.
Зважаючи на все сказане, літак Saab 340 AEW&C тепер стане надпріоритетною ціллю для російських окупантів. Російські пабліки вже б’ють на сполох й оголошують полювання на ці машини.