Нові санкції США проти Росії дали свої наслідки блискавично. Запровадив їх Білий дім щойно у ніч зі середи на четвер, а вже на ранок 17 липня під час торгів на Московської біржі впали акції «Роснефти» – більш ніж на 5%, а «Новатеку» – майже на 7%.
Російський біржовий індекс ММВБ за перші 10 хвилин сесії звалився на 2,5% до 1437 пунктів, а індикатор фондової біржі РТС – на 3,3% до 1305 пунктів. У той же час курс долара на самому початку торгів злетів відразу на 34 копійки до 34,73 рубля; євро подорожчав на 50 копійок до 47 рублів.
Саме згадані російські підприємства очолюють список фірм, які потрапили під санкції, оголошені президентом США Бараком Обамою. «Ми очікуємо, що російське керівництво знову побачить, що його дії в Україні спричиняють наслідки, включаючи послаблення російської економіки і посилення дипломатичної ізоляції», - висловив надію американський лідер.
Те, що Вашингтон вже нічого не стримає перед вжиттям щодо Росії штрафних санкцій, стало зрозумілим на початку тижня коли Державний департамент оприлюднив заяву, у котрій прямо звинуватив Кремль у підтримці терористів на сході України.
Після цього кроку Білому дому довелося б або спростовувати власну заяву, або покарати країну, котра підтримує тероризм. Зрозуміло, що Вашингтон обрав другу опцію. Отже США запровадили санкції проти найбільших російських компаній енергетичної та оборонної галузей, а також банківського сектора. Список підприємств, що потрапили під санкції, опублікований на сайті американського Міністерства фінансів.
У числі фігурантів списку вже названі компанії «Роснефть» і «Новатек», а також Зовнішекономбанк і Газпромбанк. Мінфін США заборонив американським кредиторам надавати їм позики на термін довше 90 днів.
З оборонних компаній під санкції потрапили НВО "Базальт», НВО Машинобудування, концерни «Алмаз-Антей», «Калашников», «Радиоэлектронные технологи» і «Созвездие», КБ Приладобудування, Уралвагонзавод.
З підприємств окупованого Криму в список потрапила Феодосійська нафтова компанія. Крім того, санкції запроваджені проти Донецької та Луганської «народних республік». Поповнився і список персон, котрим забороняється в'їзд до США, а їхні активи в цій країні блокуються. Новими фігурантами цього списку стали п'ять громадян Росії: начальник 5-го управління ФСБ Сергій Бесєда, «прем'єр-міністр ДНР» Олександр Бородай, віце-спікер Держдуми єдинорос Сергій Невєров, глава Міністерства у справах Криму Олег Савельєв та радник Володимира Путіна Ігор Щоголєв.
Те, що американські санкції дуже боляче вдарили по Кремлю та його «небожителям» стало зрозумілим з ображених заяв російських політиків. Уже ніхто в Москві не підтрунює, мовляв: що нам ці санкції – комарині укуси.
«Нове рішення адміністрації США ввести під надуманим, хибним приводом санкції проти низки російських юридичних і фізичних осіб інакше як обурливим і повністю неприйнятним назвати не можна. Для нас очевидна повна нелегітимність прийнятих американською стороною заходів», – заявив заступник міністра зовнішніх справ Росії Сергій Рябков.
От вже й сам російський президент Володимир Путін огризається: «Заходи, які вживає адміністрація США щодо Росії, на мій погляд, суперечать національним інтересам самих Сполучених Штатів... Вони завдають шкоду своїм же найбільшим енергетичним компаніям... Я думаю, що це як мінімум непрофесійний підхід».
Сповнені песимізму слова вірного зброєносця Путіна – прем’єр-міністра РФ Дмитра Медвєдєва: «Будь-які санкції – це зло. Вони не додають оптимізму ні економіці, ні людям і ніколи не приносять очевидного успіху».
Не міг не висловити своєї думки щодо санкцій і віце-прем'єр російського уряду Дмитро Рогозін, відомий своєю «палкою любов’ю» до України, ЄС, а особливо – до США: «Санкції Вашингтона проти провідних підприємств ОПК Росії незаконні й свідчать лише про недобросовісну конкуренцію США на ринку озброєнь. Так чи інакше американцям вже не зупинити програму переозброєння армії і флоту Росії і не похитнути експортний потенціал нашої оборонки».
З Рогозіним змагається в плюванні жовчю керівник банку ВТБ Андрій Костін: «Нещодавно прийнятий (Держдумою Росії – ZAXID.NET) закон про заборону ненормативної лексики в ефірі й друці забороняє мені висловити своє ставлення в тих словах, які, на мій погляд, були б найбільш слушними. Звичайно, ці санкції недоречні і звичайно вони не відповідають ні духу, ні правовим нормам чинних міжнародних відносин, зокрема в царині фінансів та банківської справи».
З цього можемо зробити висновок, що з американськими санкціями все в порядку. А що ж зі санкціями від Європейського Союзу? На саміті ЄУ в Брюсселі європейські лідери майже паралельно з Вашингтоном теж ухвалювали рішення щодо того, як покарати агресивну Росію. Проте, як справедливо заважила у своєму блозі на Facebook російський політолог, провідний науковий співробітник Фонду Карнеґі за міжнародний мир Лілія Шевцова: «Розрив між ключовими європейськими державами (насамперед Німеччиною) і США з питання ставлення до Росії та її ролі в дестабілізації України посилюється. Але і всередині ЄС відбулося розмежування… ЄС системно не готовий до політики стримування і конфронтації, а тим більше з Росією. Немає механізму прийняття жорстких вольових рішень. Лідери працюють в моделі статус-кво».
Та все ж лідери країн Євросоюзу схвалили введення додаткових санкцій щодо Росії, хоча не приєдналися до секторальних економічних обмежень, запроваджених США. Точний список оштрафованих суб’єктів буде складено до кінця липня. Відомо, що до нього увійдуть особи і компанії, котрі «надали підтримку діям, які підривають суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України». Водночас лідери ЄУ звернулися до Європейського інвестиційного банку з проханням призупинити фінансування нових проектів державного сектора в Росії. Також учасники саміту домовилися про координацію дій, спрямованих на те, щоб призупинити фінансування нових проектів в Росії Європейським банком реконструкції та розвитку.