У Мистецькому Арсеналі триває виставка «Курбас: Нові світи». Це не просто чергова експозиція, це потужний мистецький проект, який досліджує новації режисера.
Виставка складається з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й мистецького об’єднання «Березіль» у Києві в 1922-1926 роках. У другій частині йдеться про вистави, створені в Харківському державному театрі «Березіль», де Курбас працював у 1926-1933 роках.
Театр – швидкоплинне мистецтво. Виставу неможливо зафіксувати навіть у наш високотехнологічний час. Не кажучи вже про 20-ті роки минулого століття. Проте організатори виставки, а головне авторка ідеї, натхненниця та кураторка Вірляна Ткач, зробили напрочуд вдалу спробу зафіксувати невловиме.
Для Вірляни Ткач, режисерки з Нью-Йорку, яка творила там театральну групу Yara Arts Group, творчість Курбаса давно уже знаходиться в колі мистецьких інтересів та пошуків. Перша вистава Yara Arts Group, заснованої у 1990 році при експериментальному театру Ля МаМа, «Світло зі Сходу», була присвячена саме Курбасу.
Організатори зібрали унікальні фотографії, листи, програмки та афіші, створили копії костюмів з вистав. Просто неймовірно читати відгуки глядачів курбасівських вистав, таких подекуди наївно-категоричних. Вдалим експозиційним ходом є начитування сучасними акторами уривків з поставлених тоді п’єс.
У київській частині йдеться про три вистави, у яких яскраво проявляється новаторство режисера. У постановці «Ґаз» Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці. У постановці «Джіммі Гіґґінз» (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені.
Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У «Макбеті» Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в «образ» просто перед глядачами. У харківській частині виставки йдеться про три вистави «Березоля».
У постановці «Народний Малахій» Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл «Алло на хвилі 477!» показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні. Третю виставу – комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1929) про сучасних харків’ян – Курбас «розміщує» у космічних конструкціях Меллера.
Таке режисерське рішення поєднує час – де минуле і майбутнє впливають на сучасність. Курбас співпрацює з художником-авангардистом Вадимом Меллером, чиї конструкції не є звичними театральними декораціями. Вони формують складний простір. І сценографія свідчить про те якою була вистава майже сто років тому чи не найбільше. 1923 року мистецьке об‘єднання «Березіль» започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році «Березіль» переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою. Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність «Березоля», покладено в основу експозиції.
Також серед цікавих експонатів – журнал «The Little Review» 1926 року, в якому задокументовано участь «Березоля» в Міжнародній театральній виставці в Нью-Йорку. Загалом виставка стане у пригоді тим, хто мало знає про Леся Курбаса, революціонера та експериментатора. А для тих, то добре знає творчість режисера, відкриє багато нових граней та візуалізує те, що раніше можна було собі лише уявляти по книжках та старих фотографіях.
Виставка супроводжується освітньою програмою, яка містить лекції, кураторські екскурсії, а також оперу-перформанс «Ґаз» від формації Nova Opera. Композитори Роман Григорів та Ілля Разумейко відтворили втрачену музичну партитуру до вистави та презентували тематичний перформанс на виставці «Курбас: Нові світи».
Фото: Мистецький Арсенал