За перший місяць роботи у новому форматі міські поліклініки Львова надали майже 293 тисячі амбулаторно-поліклінічних прийомів. Це приблизно на 40 тисяч більше, ніж у лютому цього року. Водночас колапсу, якого дехто остерігався, не сталося: система працює стабільно, звернення розподіляються між закладами рівномірніше, а самі поліклініки під нове навантаження вже підлаштували свою роботу – відкрили додаткові чергові кабінети, підсилили реєстратури, розширили можливості для аналізів, УЗД та консультацій. У місті кажуть: перший місяць показав головне – новий формат працює, а пацієнт справді швидше отримує допомогу.
Не про промовисту формулу, а про нормальну доступну медицину
Коли у Львові говорять про медицину «за 24 години», йдеться не про гасло і не про спробу красиво назвати зміни, які відбуваються у системі. Насамперед це про просту і дуже людську річ: якщо людині потрібна допомога, вона не повинна чекати тиждень чи довше лише для того, щоб потрапити на консультацію. Саме тому місто поставило перед собою завдання змінити логіку роботи поліклінік так, щоб пацієнт отримував допомогу швидше, а сама система працювала більш організовано і злагоджено.
«Для нас ця реформа – не про формальні зміни вивісок чи графіків. Це про іншу якість міської медицини, де людина не залишається сам на сам зі своїм питанням і не мусить шукати, де їй допоможуть. Система має бути організована так, щоб допомога була ближчою, зрозумілішою і доступнішою. Саме тому ми запровадили чіткий стандарт: консультація чи прийом мають бути максимально наближені в часі до звернення пацієнта. І саме тому місто пішло на ширшу трансформацію поліклінічної ланки», – зазначає заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.
За її словами, важливо, що останні рішення міської ради щодо приєднання поліклінік до територіальних медичних об’єднань фактично завершили цей етап трансформації. Відтак усі ці установи починають працювати у новому форматі – як частина великих медичних систем, які з часом мають стати клініко- та лікувально-діагностичними центрами.
«Я хочу подякувати робочій медичній групі, яка системно напрацьовує цю стратегію, керівникам медичних закладів, управлінню охорони здоров’я, фахівцям, які щодня аналізують цифри і дивляться, де потрібно підсилити систему. Бо зміни в медицині неможливо зробити одним рішенням. Це щоденна спільна робота, де важливо не лише ухвалити новий порядок, а й забезпечити, щоб він реально працював», – додає Ірина Кулинич.
Що показав перший місяць: звернень стало більше, але система витримала
Підсумки березня показують, що мешканці справді почали активніше користуватися амбулаторно-поліклінічними послугами. У березні 2026 року у міських поліклініках Львова загалом зафіксували 292 879 прийомів. Для порівняння: у лютому цього року загальна кількість таких прийомів була приблизно на 40 тисяч меншою. Тобто лише за місяць кількість звернень зросла на 15%.
Якщо ж порівнювати березень цього року з березнем 2025-го, то бачимо ще одну важливу тенденцію. Торік у березні в амбулаторно-поліклінічних закладах Львова загалом було 306 021 прийом, з яких 162 282 – у лікарів первинної ланки, а 122 145 – у вузьких спеціалістів. Цього року у березні загальна кількість прийомів дещо менша – 292 879, з яких 144 169 – у лікарів первинної ланки, а 128 775 – у вузьких спеціалістів.
Це означає, що загалом кількість прийомів зменшилась приблизно на 13,1 тис, або на 4,3%, але при цьому кількість консультацій у вузьких спеціалістів зросла на 6,6 тис., або на 5,4%. Натомість звернення до первинної ланки зменшилися на 18,1 тис, або на 11,2%.
Фактично це свідчить не про перевантаження системи, а про інше – про зміну структури звернень. Люди менше «ходять по колу» і частіше доходять саме до тієї допомоги, якої потребують. Тобто система почала працювати більш прицільно, а навантаження перерозподіляється не хаотично, а предметно. Приєднання поліклінік до медичних об’єднань також сприяє спрощенню маршруту пацієнта: кожне медичне об’єднання пропонує замкнутий цикл діагностики і лікування, де пацієнта скеровують на обстеження в межах єдиного закладу.
У місті щодня моніторять ситуацію зі слотами і бачать: можливість запису є
Управління охорони здоров’я Львова щодня отримує поденні звіти з медичної інформаційної системи щодо можливості запису до лікарів, зокрема і до вузьких спеціалістів. Саме ці дані дають змогу бачити реальну картину: де є вільні місця, де зростає навантаження, а де заклад уже треба підсилювати додатковими рішеннями.
«Ми щодня моніторимо статистику з МІС і бачимо, що по більшості категорій можливість запису є. У тому числі йдеться про наступну добу. Наприклад, якщо взяти п’ять найбільш затребуваних спеціальностей, серед яких кардіолог, отоларинголог, невролог, ендокринолог, офтальмолог, то в середньому ми бачимо близько 10% вільних слотів на наступний день. Тобто система має ресурс, щоб приймати пацієнтів, і цей ресурс ми постійно відстежуємо», – пояснює керівниця управління охорони здоров’я Марта Матюшко.
За її словами, станом на 31 березня дані також підтверджують цю тенденцію. У більшості спеціальностей в місті є активні слоти для запису, хоча їх обсяг суттєво різниться залежно від напрямку. Зокрема, серед окремих популярних спеціальностей вільними залишаються приблизно 10% слотів на найближчу добу. Водночас по частині вузьких і особливо дефіцитних напрямків ситуація складніша – там запис заповнюється значно швидше. Дані на 31 березня це підтверджують: для кардіологів активними були 6 із 49 ресурсів, для неврологів – 5 із 79, для ендокринологів – 5 із 49, для офтальмологів – 5 із 41, для отоларингологів – 3 із 36. Це відповідає діапазону приблизно 6–12% активних слотів на ці напрямки.
«Тут дуже важливо правильно читати ці цифри. Коли ми говоримо про 10% вільних слотів, це не означає, що система не працює. Навпаки – це означає, що лікарі мають завантаження, але водночас залишаються можливості для запису. Крім того, самі поліклініки вже підлаштували роботу під цей попит: у багатьох закладах з’явилися додаткові чергові кабінети хірургічного профілю, кабінети УЗД у форматі живої черги, додаткові кабінети забору біоматеріалу. Ми не просто спостерігаємо за навантаженням, а оперативно приймаємо рішення», – каже Марта Матюшко.
Де запис вільніший, а де система відчуває найбільше навантаження
Загальна картина станом на кінець березня показує, що доступність запису до лікарів суттєво залежить від спеціальності. Найкраща ситуація – там, де йдеться про «первинку» і базові амбулаторні напрямки. Наприклад, у місті активними були 156 із 390 ресурсів сімейних лікарів, 22 із 66 ресурсів терапевтів, 19 із 59 ресурсів педіатрів та 64 із 117 ресурсів акушерів-гінекологів. Тобто саме первинна ланка, педіатрія та гінекологія мають відчутно кращу доступність для запису.
Складнішою є ситуація там, де йдеться про вузьких спеціалістів і частину діагностичних напрямків. По багатьох спеціальностях активних слотів небагато, а по окремих – їх не було. Це стосується, зокрема, частини вузьких дитячих спеціалістів, окремих імунологічних, гематологічних, нефрологічних та деяких реабілітаційних напрямків. Так само не високою є доступність по окремих діагностичних послугах. Наприклад, для лікарів з ультразвукової діагностики активними були 7 із 99 ресурсів.
Втім у міськраді наголошують: ці цифри треба оцінювати не як ознаку збою, а як показник тих напрямків, які потребують додаткового кадрового та організаційного підсилення. Саме тому зараз перебудовується робота на рівні самих поліклінік.
Перше ТМО: більше звернень, стабільна первинка і підсилення кол-центру
У Першому територіальному медичному об’єднанні Львова за перший місяць роботи у новому форматі також фіксують зростання кількості звернень і активніше використання медичних послуг. Зокрема, кількість амбулаторних прийомів у березні зросла на 15,8% – з 26 054 у лютому до 30 189 у березні.
Водночас суттєво збільшилась кількість звернень через телефонні канали. У лютому в закладі зафіксували 23 225 дзвінків, а у березні – вже 32 745, що свідчить про значно активніше користування пацієнтами можливістю запису та консультацій через кол-центр.
Попри зростання навантаження, у Першому ТМО підкреслюють: первинна ланка працює стабільно і забезпечує доступність допомоги без черг. Сімейні лікарі повністю охоплюють своїх пацієнтів, що дозволяє уникати перевантаження чергових кабінетів. Зокрема, відвідуваність кабінету чергового лікаря терапевтичного та хірургічного профілю залишається помірною – у середньому 15–20 пацієнтів на день.
Окрему увагу у закладі приділяють розвитку кол-центру як ключового елементу нової системи. Наразі тут офіційно працюють двоє співробітників, ще двоє перебувають на етапі працевлаштування, а вісім осіб проходять стажування. У перспективі це дозволить сформувати команду з близько 12 операторів, які забезпечуватимуть роботу з пацієнтами для лікувально-діагностичних центрів.
«Ми бачимо зростання звернень і це очікувана реакція на підвищення доступності послуг. Водночас важливо, що первинна ланка працює стабільно – без черг, і люди можуть потрапити до свого сімейного лікаря без додаткових бар’єрів. Це дозволяє зменшувати навантаження на чергові кабінети і більш рівномірно розподіляти потік пацієнтів. Паралельно ми активно підсилюємо кол-центр, бо саме він стає важливим інструментом для організації доступу до допомоги і комунікації з пацієнтами», – зазначає заступник медичного директора з амбулаторно-поліклінічної роботи Першого медоб’єднання Львова Володимир Федоров.
Друге ТМО: звернень стало більше, але якість послуги збережена
У Другому медичному об’єднанні Львова підсумки першого місяця роботи у новому форматі також називають позитивними. Тут фіксують і зростання звернень, і зростання обсягів діагностичних послуг, і збільшення кількості консультацій у вузьких спеціалістів.
Зокрема, кількість відвідувань реєстратури тут зросла на 25%. Консультації лікарів вузьких спеціалістів збільшилися на 11%, а консультації сімейних лікарів – на 15%. Особливо відчутним було зростання по окремих спеціальностях: звернення до ендокринологів збільшилися на 54%, до неврологів – на 57%, до отоларингологів – на 20%, до травматологів – на 33%, до кардіологів – на 2%.
Водночас суттєво зріс і попит на діагностику. У закладах Другого ТМО кількість лабораторних обстежень збільшилася на 52%, рентгенографій – на 30%, а УЗ-обстежень – на 36%. Тобто люди не лише частіше звертаються до лікарів, а й активніше проходять ті обстеження, які потрібні для встановлення діагнозу чи контролю лікування.
«Перший місяць показав, що новий формат роботи можна реалізувати без втрати якості. Так, навантаження виросло, але ми його втримали за рахунок організаційних рішень. Ми провели кадрові зміни у реєстратурі, організували додаткові навчання для працівників, прийняли додаткових лікарів у кабінети чергового лікаря, які працюють у режимі живої черги, відкрили додаткову чергу у пункті забору крові та подовжили час забору ще на одну годину щодня. Тобто ми не чекали, що система сама адаптується, а підлаштовували її під потреби пацієнта», – зазначає генеральний директор Другого ТМО Василь Трунквальтер.
За його словами, усі звернення у межах стандарту «24 години» опрацьовувалися вчасно, а на зауваження від пацієнтів предметно реагували.
«Ми бачимо, що люди дійсно користуються новими можливостями. Пацієнт, який звертається із запитом у межах 24 годин, має можливість потрапити на прийом у форматі живої черги, зокрема в години з 12 до 13 та з 17 до 18. Це один із практичних механізмів, який дозволяє не відкладати консультацію, а дати людині реальну можливість отримати послугу вже сьогодні або завтра», – додає Василь Трунквальтер.
Станом на 31 березня у закладах Другого ТМО вдалося зберегти мінімальний час очікування на низку послуг. Зокрема, до невролога і хірурга пацієнти можуть потрапити в середньому за 1 день, до отоларинголога, уролога та на забір крові – за 1–2 дні. Найбільший попит і найдовший час очікування зберігається на гастроентеролога та ревматолога, а також на окремі реабілітаційні послуги. У ТМО пояснюють: йдеться насамперед про планові послуги і про ті напрямки, де є кадровий дефіцит.
2-га поліклініка: більше звернень, різні формати прийому і швидка реакція на запит пацієнта
У 2-й міській поліклініці Львова перший місяць роботи у новому форматі також показав зростання кількості звернень і розширення можливостей для пацієнтів. У березні у закладі надали 42 068 медичних послуг, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період 2025 року (41 032 послуги).
Додатково важливу роль у новій моделі відіграють кабінети чергового лікаря. За цей час у них прийняли 762 пацієнти: зокрема, 280 – у кабінеті хірургічного профілю, 426 – терапевтичного профілю, ще 56 – у кабінеті невідкладної допомоги. Саме ці формати дозволяють швидко закривати запити пацієнтів без попереднього запису і зменшують навантаження на інших спеціалістів.
Суттєво зросло і навантаження на кол-центр. За цей період у поліклініці зафіксували 68 362 дзвінки, що більш ніж утричі перевищує показники аналогічного періоду минулого року (20 860 дзвінків). Водночас у закладі підкреслюють: попри таке зростання, всі звернення опрацьовуються вчасно. Загалом на адресу установи надійшло 27 звернень, з яких 7 – це подяки медичним працівникам.
У поліклініці запровадили одразу кілька форматів отримання допомоги: за попереднім записом через реєстратуру або кол-центр, за електронним скеруванням, у порядку живої черги, а також через кабінети чергових лікарів і невідкладної допомоги. Така гнучкість дозволяє пацієнту обрати найбільш зручний спосіб звернення і швидше отримати необхідну послугу.
Водночас у закладі наголошують: навіть за умов зростання звернень у системі залишаються вільні слоти для запису до найбільш затребуваних спеціалістів. Для підсилення цих напрямків у поліклініці додатково прийняли на роботу двох лікарів-кардіологів, а також проводять стажування нових медичних реєстраторів.
Окрему увагу приділили організації запису: у поліклініці запровадили попередній обдзвін пацієнтів для підтвердження візитів, що дозволяє вивільняти місця у разі скасування і ефективніше використовувати доступні слоти.
«Перший місяць показав, що новий формат дозволяє працювати більш гнучко і приймати більше пацієнтів без втрати якості. Ми бачимо значне зростання кількості звернень і дзвінків, але водночас маємо можливість швидко реагувати – завдяки різним форматам прийому, роботі кабінетів чергового лікаря та організації запису. Важливо, що у пацієнта сьогодні є вибір: запис або жива черга, і можливість отримати допомогу у максимально короткий термін», – зазначає директорка 2-ї міської поліклініки Львова Катерина Походай.
3-тя поліклініка: стабільна робота без перевантаження і контроль доступності запису
У 3-й міській поліклініці Львова перший місяць роботи у новому форматі показав помірне зростання кількості звернень і водночас стабільну роботу системи без перевантаження. У березні кількість консультацій тут становила 18 764, що на 1 380 більше, ніж у лютому (17 384), – приріст склав близько 7,9%.
У закладі відзначають, що попри збільшення звернень, суттєвого перевантаження лікарів не відбулося. Навпаки – завдяки організаційним змінам вдалося краще впорядкувати потоки пацієнтів і зробити систему більш керованою.
Зокрема, повністю укомплектували штат реєстратури та кол-центру, додатково прийнявши ще двох реєстраторів. Їх закріпили за конкретними відділеннями, що дозволяє оперативніше інформувати пацієнтів про зміни у графіках лікарів. Також найближчим часом у поліклініці планують розмежувати роботу кол-центру і реєстратури, щоб зменшити час очікування для пацієнтів.
Загальна кількість звернень через різні канали зв’язку (телефон, мобільний зв’язок, реєстратура) зросла незначно – на 1,1%, що свідчить про стабільне навантаження на систему запису.
У поліклініці наголошують: доступність запису до лікарів зберігається. Зокрема, до вузьких спеціалістів наявні вільні слоти – у середньому 1–3 вільних місця залежно від спеціальності. Така ж ситуація і по хірургічному профілю – від 1 до 5 слотів у середньому.
Водночас у закладі активно використовують формат живої черги: консультації спеціалістів надають у межах наявних слотів, а запис здійснюється безпосередньо лікарем під час прийому.
Окремо у поліклініці зберігається можливість проходження лабораторних обстежень без попереднього запису. Кількість заборів крові залишилась стабільною – близько 680–690 пацієнтів за період, а обсяг лабораторних досліджень дещо зменшився (на 1,7%), що у закладі пояснюють сезонним спадом захворюваності на ГРВІ та впровадженням програми скринінгу 40+.
Показово, що кількість звернень до кабінету чергового лікаря навіть зменшилась – на 18,9%. У поліклініці це пояснюють тим, що вдалося краще налагодити алгоритм взаємодії між реєстратурою і лікарями, і частину запитів пацієнтів почали ефективніше вирішувати без додаткового навантаження на чергові кабінети.
Водночас у поліклініці відзначають і кадрові виклики – насамперед брак лікарів-невропатологів, кардіологів та спеціалістів УЗД. Тривають співбесіди з кандидатами для підсилення цих напрямків.
«Перший місяць роботи показав, що система працює стабільно і без перевантаження. Ми бачимо помірне зростання звернень, але водночас маємо можливість контролювати ситуацію – є вільні слоти, є різні формати прийому, і всі пацієнти, які звертаються, отримують допомогу. Для нас важливо, що вдалося налагодити чіткі алгоритми роботи між реєстратурою і лікарями – це дозволяє зменшувати навантаження на окремі ланки і працювати більш злагоджено», – зазначає керівник 3-ї міської поліклініки Мирослав Дроник.
4-та поліклініка: більше звернень, швидша реакція на попит і нові кабінети
У 4-й міській поліклініці за перший місяць роботи у новому форматі також фіксують зростання навантаження і зміну поведінки пацієнтів. Загалом кількість звернень тут збільшилась орієнтовно на 10%, при цьому найбільше навантаження припало на пункти забору крові та кабінети чергового лікаря.
Зокрема, суттєво побільшало пацієнтів, які здають аналізи без попереднього запису – у форматі живої черги. Водночас опція запису залишається, і пацієнти можуть обирати зручний для себе спосіб. Щоб впоратися з цим потоком, у поліклініці проаналізували навантаження і ухвалили рішення відкрити ще один кабінет забору крові. Відтак з квітня у головному корпусі працюватимуть два кабінети для прийому за записом і один – для пацієнтів у живій черзі.
Також вдвічі зросла кількість пацієнтів, які звертаються до кабінету чергового лікаря. У відповідь на це у головному корпусі на проспекті Червоної Калини відкрили ще один додатковий кабінет. Окрім цього, такі кабінети працюють і в інших корпусах поліклініки – на проспекті Червоної Калини, 57 та в амбулаторії на вулиці Дністерській.
Додатково у закладі організували чергування лікаря-хірурга та лікаря ультразвукової діагностики, щоб пацієнти, які мають об’єктивну потребу, могли отримати допомогу поза чергою. Водночас для підсилення команди у поліклініці прийняли на роботу сімейного лікаря та лікаря-гастроентеролога.
Попит на плановий запис до вузьких спеціалістів при цьому залишається стабільно високим – передусім до ендокринолога, кардіолога, травматолога, гастроентеролога та ревматолога.
«Перший місяць показав, що система працює і дозволяє нам швидко реагувати на зміну попиту. Ми бачимо, де саме зростає навантаження, і одразу підсилюємо ці напрямки – відкриваємо додаткові кабінети, змінюємо організацію роботи, залучаємо нових фахівців. Важливо, що люди мають вибір: запис або жива черга. І водночас можуть отримати допомогу швидше. Попит на вузьких спеціалістів залишається високим, але ми вже працюємо над тим, щоб розширювати ці можливості», – зазначає генеральний директор 4-ї міської поліклініки Львова Максим Павлов.
5-та поліклініка: більше звернень, швидша діагностика і нові можливості для пацієнтів
У 5-й міській поліклініці Львова перший місяць роботи у новому форматі показав відчутне зростання кількості звернень і розширення доступу до медичних послуг. Загалом у березні тут зафіксували 48 387 звернень, що на 6 479 більше, ніж у лютому (41 908 звернень), – приріст близько 14%.
Зростання відбулося практично за всіма напрямками. Зокрема, кількість звернень до сімейних лікарів збільшилась на 14%, до лікарів-спеціалістів – на 18%. Водночас зріс і обсяг діагностичних послуг: рентгенологічні дослідження – на 17%, ультразвукові – на 20%. Усі звернення пацієнтів, які здійснювались за медичними показами та за наявності електронного скерування, у закладі забезпечувалися допомогою в межах встановленого стандарту – протягом 24 годин.
Суттєво збільшилась і кількість пацієнтів, які користуються можливістю отримати допомогу без попереднього запису. У порядку живої черги до сімейних лікарів звернулося на 36% більше пацієнтів, до лікарів-спеціалістів – на 54%, на діагностику (УЗД та функціональні дослідження) – на 36%, на лабораторні обстеження – на 18%. Також зросла кількість пацієнтів у кабінеті чергового лікаря та невідкладної допомоги – на 12%.
У поліклініці впровадили низку організаційних змін. Зокрема, відкрили кабінет УЗД у порядку живої черги (у будні з 09:00 до 20:00), забезпечили можливість проходження рентген-обстежень у такому ж форматі, виділили окрему годину прийому пацієнтів у порядку живої черги для лікарів як первинної, так і спеціалізованої допомоги. Також змінили графік роботи денного стаціонару – він працює у дві зміни з 08:00 до 20:00, а час забору крові подовжили до 12:00 щодня.
Окремо у закладі підсилили кадровий ресурс: прийняли лікарів УЗД, ендокринолога, невропатолога, кардіолога, ревматолога, психіатра та рентген-лаборанта, а також готують до роботи нових медичних реєстраторів. Паралельно запровадили додаткові мотиваційні рішення: працівників реєстратури преміювали на 100%, а лікарям із найбільшим навантаженням підвищили оплату праці.
Зросло і навантаження на кол-центр: кількість вхідних дзвінків збільшилась на 16,4%, вихідних – на 20,5%. Водночас усі звернення, які надходили через гарячу лінію міста, опрацьовувалися вчасно: у березні було 8 таких звернень, з них 3 – подяки.
Разом із позитивною динамікою у поліклініці відзначають і виклики – передусім дефіцит вузьких спеціалістів, зокрема невропатолога, гастроентеролога, ревматолога, дитячого офтальмолога, ендоскопіста та лікарів УЗД.
«Ми бачимо, що попит на медичні послуги зріс, і це означає, що люди почали активніше звертатися за допомогою. Водночас важливо, що ми змогли не лише прийняти більшу кількість пацієнтів, а й зробити послуги доступнішими – зокрема через розширення форматів прийому і діагностики. Ми вже скорочуємо час очікування на окремі послуги і підсилюємо найбільш завантажені напрямки. Разом з тим, питання кадрового дефіциту вузьких спеціалістів залишається актуальним, і ми працюємо над його вирішенням», – зазначає генеральний директор 5-ї міської поліклініки Львова Олег Малетич.
6-та поліклініка: більше пацієнтів, ширша мережа і швидший доступ до допомоги
У 6-й міській поліклініці Львова за перший місяць роботи у новому форматі також фіксують зростання кількості звернень, але підкреслюють: ситуація залишається контрольованою, а доступ до лікарів – збереженим. У березні кількість звернень пацієнтів тут збільшилась у середньому на 9% порівняно з лютим.
Загалом у березні у поліклініці провели 37 765 прийомів, що становить у середньому 1 717 прийомів на день. Для порівняння, у лютому цього року було 34 621 прийом, а за аналогічний період 2025 року – 24 868 прийомів. Тобто йдеться не лише про місячне зростання, а й про суттєво вищий рівень навантаження у порівнянні з минулим роком.
Попри це, у закладі наголошують: запис до лікарів залишається доступним, а в системі є вільні слоти. Найбільше навантаження традиційно припадає на вузьких спеціалістів і діагностичні послуги – зокрема кардіолога, невролога, УЗД та рентген-діагностику. Саме ці напрямки у поліклініці додатково підсилили новими фахівцями.
Окрему увагу у закладі приділили організації потоків пацієнтів. Зокрема, створили додаткові кабінети для прийому у форматі «живої черги», відокремили кабінет для пацієнтів із підвищеною температурою, а також запустили кабінети чергового лікаря, УЗД та хірургічного профілю. Це дозволило скоротити час очікування і зробити маршрут пацієнта більш зрозумілим.
Важливою перевагою 6-ї поліклініки є її розгалужена структура: заклад працює на 9 локаціях, серед яких 4 поліклінічні відділення та 5 амбулаторій сімейної медицини. Завдяки цьому пацієнту можуть запропонувати отримати послугу у найближчій або найбільш зручній для нього локації, що дозволяє швидше отримати допомогу і рівномірніше розподілити навантаження.
Усі звернення, які надходять на медичну гарячу лінію міста, у закладі також опрацьовують вчасно: у березні надійшло 12 звернень, і всі вони були закриті у межах встановленого стандарту – протягом 24 годин.
Водночас у поліклініці відзначають і виклики, пов’язані з кадровим забезпеченням, зокрема дефіцит працівників реєстратури. З огляду на підвищене навантаження, у березні цим працівникам підвищили оплату праці, а лікарів і медичних сестер додатково преміювали.
«Ми бачимо зростання кількості звернень і це логічно – люди почали активніше користуватись послугами. Водночас важливо, що цей ріст є контрольованим: у нас зберігається доступність запису, є вільні слоти, і ми маємо можливість гнучко реагувати на навантаження. Завдяки розгалуженій структурі поліклініки можемо пропонувати пацієнтам різні локації для отримання допомоги, що дозволяє уникати черг і пришвидшувати доступ до лікаря. Паралельно ми підсилюємо найбільш завантажені напрямки і працюємо над тим, щоб пацієнт отримував допомогу швидко і зручно», – зазначає генеральна директорка 6-ї міської поліклініки Львова Галина Мотульська.
Не колапс, а перебудова під реальний попит
Один із головних висновків за підсумками місяця полягає в тому, що система не зламалася, попри істотне збільшення звернень. Навпаки, перший місяць показав, що за умови щоденного моніторингу, організаційних змін і більшої координації між закладами поліклінічна мережа може працювати стабільно навіть при вищому навантаженні.
У місті прямо кажуть: так, частина напрямків залишається напруженою, особливо там, де йдеться про вузьких спеціалістів і окремі види діагностики. Але водночас немає підстав говорити про перевантаження всієї системи. Те, що бачить місто за цифрами, радше свідчить про інше: попит виріс, і система вчиться працювати з ним більш гнучко. Частину потоку вдалося перерозподілити, частину – закрити новими черговими кабінетами, частину – підсилити додатковими працівниками або зміною внутрішньої організації роботи.
Фінансова підтримка: місто готує окрему програму для медиків
Окремо у Львові готують рішення про фінансову підтримку працівників поліклінік, адже новий формат роботи – з довшим графіком, прийомами у вихідні та більшим навантаженням – потребує не лише організаційних змін, а й підсилення команд. За словами заступниці міського голови Ірини Кулинич, за підсумками березня місто проаналізує фінансові показники роботи закладів і вже у квітні винесе на розгляд сесії міської ради відповідну програму підтримки медичних працівників. Водночас і зараз місто суттєво підтримує поліклініки через окремі програми: у 2022–2025 роках на це спрямували понад 327 млн грн – на пільгові медикаменти, лікування складних захворювань, медичні вироби та стабільну роботу закладів. У міськраді наголошують: якщо ми очікуємо від системи швидкості й якості, вона має мати для цього ресурс – і кадровий, і фінансовий.
Попереду – наступний етап: робота у складі ТМО і нова якість маршруту пацієнта
Нинішні зміни – це лише частина ширшої трансформації міської медицини. Після рішень сесії міської ради поліклініки вже увійшли до складу територіальних медичних об’єднань. Зараз тривають завершальні організаційні процеси.
Йдеться про те, що поліклініки поступово перестають бути окремими установами і стають частиною єдиної медичної мережі – як клініко- та лікувально-діагностичні центри у складі ТМО. Це означає не лише зміну структури, а й інший рівень взаємодії між лікарями, діагностикою, стаціонаром і реабілітацією.
Паралельно у всіх поліклініках міста тривають зміни і на рівні простору: оновлюють перші поверхи, рецепції, зони очікування, щоб вони відповідали новому формату роботи – більш відкритому, зрозумілому і зручному для пацієнта. А також з дотриманням доступності та безбар`єрності.
У підсумку це має дати головне – більш чіткий і короткий маршрут для людини: від сімейного лікаря до вузького спеціаліста, далі до обстежень, стаціонарного лікування чи реабілітації в межах однієї системи. І, що не менш важливо, – можливість краще координувати між собою всі рівні допомоги, щоб пацієнт не губився між установами, а отримував послугу швидко і без зайвих бар’єрів.
Медична гаряча лінія теж стала частиною нової системи
Окремим елементом нового формату залишається медична гаряча лінія на базі 15-80. У місті розглядають її не просто як сервіс для прийому дзвінків, а як інструмент, який допомагає швидко бачити, де саме в системі є найбільше напруження, які послуги викликають найбільше запитань у людей і де потрібне додаткове втручання.
«Для нас важливо не лише дати людині номер, куди можна зателефонувати. Важливо, щоб цей контакт справді допомагав: підказував маршрут, пояснював, що робити далі, фіксував питання, які потребують реагування. Медична лінія саме так і працює – як точка зворотного зв’язку між мешканцем і системою», – каже директорка департаменту гуманітарної політики ЛМР Валентина Бартошик.
За цей місяць на медичну гарячу лінію надійшло 602 дзвінки та зареєстровано 130 звернень.
Що важливо пам’ятати мешканцям
Нагадаємо, з 2 березня міські поліклініки Львова працюють за новими правилами. Ключова зміна полягає в тому, що пацієнт має отримати консультацію сімейного або чергового лікаря, а також базові обстеження у максимально короткий термін – орієнтиром є 24 години від моменту звернення.
Поліклініки також працюють за довшим графіком: у будні – з 08:00 до 20:00, у суботу – з 09:00 до 15:00, у неділю – з 09:00 до 14:00. Для мешканців діє окрема медична лінія на базі 15-80, де можна отримати консультацію, пояснення щодо маршруту пацієнта або залишити звернення, якщо виникають проблеми з доступом до безоплатної допомоги.
Перший місяць роботи показав, що люди справді чекали на такі зміни. І хоча система ще адаптується, а окремі напрямки потребують додаткового підсилення, головне вже видно: медична допомога у місті стає ближчою, а поліклініка поступово стає місцем швидкої і зрозумілої допомоги для пацієнта.
Фото Романа Балука