Після тривалих суперечок Європейський Союз нарешті остаточно вирішив питання з президентом Європейської Комісії. Переважна більшість депутатів Європейського Парламенту в Страсбурзі проголосували за кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Люксембургу, одного з батьків-засновників ЄС Жан-Клода Юнкера.
Голова Європарламенту Мартін Шульц оголосив результати таємного голосування: 422 – «за», 250 – «проти». Оскільки для позитивного вирішення питання вистачало б і простої більшості, тобто 376 голосів, то залишалося лише привітати Юнкера із затвердженням на найвагомішій посаді в ЄС на наступні п’ять років.
Хоча, згідно зі статутом, його президентство розпочне свій відлік лише з першого листопада цього року. До цієї дати обов’язки керівника Єврокомісії продовжить виконувати португалець Жозе Мануель Баррозу, котрий відбуває вже другу каденцію.
Шлях чільного члена Європейської народної партії (ЄНП) Юнкера до цієї посади був доволі важким. Щойно було оголошено результати виборів до Європарламенту, які відбулися в унісон з президентськими в Україні – 25 травня, і ЄНП було визнано лідером перегонів, як зразу ж почалася суперечка навколо кандидатури президента ЄК.
Згідно з усталеною традицією Жан-Клод Юнкер як перший номер у списку партії-переможниці мав повне право обійняти посаду президента ЄК. Проте Велика Британія ні за що не бажала бачити в цьому кріслі Юнкера, оскільки той свого часу виступав за ще тіснішу інтеграцію Євросоюзу. Лондон же навпаки домагається права на ведення незалежнішої від Брюсселя політики.
Британський прем’єр Девід Кемерон навіть погрожував виходом Об’єднаного Королівства з ЄС у разі призначення Юнкера. Великій Британії вдалося сформувати коло «антиюнкерівських» країн.
Водночас Німеччина як головний лобіст люксембурзького прем’єра, не бажала поступатися. Берлін провів досить вдалу наступально-дипломатичну операцію й зумів розбити «антиюнкерівське» коло. По той бік барикад залишилися найстійкіші – Велика Британія і Угорщина. Лондон і Будапешт не переконали завіряння Юнкера не намагатися перетворити ЄС на федерацію європейських держав.
27 червня Рада ЄС підтримала кандидатуру Жан-Клода Юнкера як наступного президента Європейської Комісії 26-ма голосами проти двох (зрозуміло, ким були ті двоє). Тобто він став офіційним номінантом на посаду.
Фактично питання було вирішено ще тоді, а голосування в Страсбурзі можна вважати суто формальним. Водночас виступ номінанта в ЄП – це ще й чудова нагода оприлюднити свою позицію й програму діяльності.
«Міжнародна політика ЄС повинна бути сильніше зорієнтованою назовні», – такою була одна з тез Юнкера. Тобто він виступає за те, щоб Євросоюз так би мовити співав єдиним голосом у міжнародних питаннях, щоб нарешті позбутися того різноголосся, яке шкодить спільній зовнішній політиці. Навряд чи ця теза могла б сподобатися Лондону, який не особливо бажає узгоджувати дипломатію «форін офісу» з Брюсселем.
«Європейська політика повинна знову стати конкурентоздатною, – переконаний екс-прем’єр Люксембургу, – Криза ще не минула. Ми поки що відстаємо. Європа потребує масштабної програми реформ». І це навряд чи хтось з європейських політиків поставить під сумнів.
Юнкер запропонував свій план з десяти пунктів, який мав би надати імпульсу економічному зростанню в Європі й дозволив би створити нові робочі місця. На його думку, приватне й державне інвестування є «найкращою зброєю проти безробіття. Майбутній президент ЄК розповів, як за допомогою стимулювання приватних інвесторів через Європейський Інвестиційний Банк, він планує залучити додаткових 300 міяльрдів євро упродовж наступних трьох років. Повноцінну й детальну програму свого амбітного інвестиційного проекту він пообіцяв подати на розгляд Європарламенту до лютого 2015 року.
У будь-якому випадку Юнкер це та особа, котрій, «болить Європа» – якщо перефразувати вислів одного відомого, але не надто шанованого українського політика. Чи «болітиме» йому й Україна хоч трохи – експерти схильні давати радше позитивну відповідь. Адже майбутній президент Єврокомісії є відданий ідеї європейської інтеграції, яка не може передбачати якихось «залізних завіс» у межах континенту. Зрештою сам Юнкер заявив під час виступу на сесії Європарламенту: «Українці – це європейський народ, і майбутнє України – в Європі».