Світова архітектурна спільнота останнім часом активно переосмислює спадок радянської доби. Dezeen розповідає про 6 радянських будівель, які отримали нове життя та осучаснились.
Центр сучасної культури Tselinny, Казахстан
Британський дизайнер Асіф Хан перетворив кінотеатр радянських часів у Казахстані на великий культурний центр з галереями, майстернями, офісними приміщеннями та навіть рестораном на даху.
Під час реконструкції було додано хвилястий фасад, який Хан описав як «хмароподібний поріг, що помʼякшує жорсткість і контроль радянського бетонного каркаса».
Житлові комплекси від LEV Development – це простори любові, підтримки та натхнення. Кожен проєкт гармонійно вписується в міський простір і підсилює його цінність. Дизайн, архітектура та продумана інфраструктура формують нову культуру життя.
Павільйон ВДНГ №13, Україна
У Києві нещодавно відкрився оновлений 13-й павільйон ВДНГ – виставкова зала радянських часів, яка спочатку була побудована для проведення заходів вугільної промисловості. Ця зала не використовувалася понад 20 років. Українська архітектурна студія Forma значною мірою зберегла та відремонтувала оригінальну конструкцію будівлі.
«Ми розглядаємо наш досвід як приклад того, як взаємодіяти з модерністською архітектурною спадщиною, не стираючи її характеру та не нав'язуючи їй нову форму», – розповіли партнери студії Ірина Мірошникова та Олексій Петров.
Готель «Телеграф», Тбілісі
Колишнє центральне поштове відділення в Тбілісі було перетворено на готель на 239 номерів китайською архітектурною студією Neri&Hu.
Ця будівля є однією з найвизначніших будівель грузинської столиці з радянських часів, і під час реконструкції студія мала на меті зберегти її характерний кам’яний фасад, водночас додавши скління на рівні вулиці, щоб перехожі могли зазирнути у громадські простори готелю, серед яких п’ять різних ресторанів та невелика бібліотека, розташовані навколо центрального внутрішнього двору з зеленню та баром на свіжому повітрі.
Ресторан Fika, Казахстан
Ця будівля 1950-х років в Алмати раніше була житловим блоком для радянських залізничників, але місцева студія NAAW переобладнала її під ресторан Fika, який також функціонує як міський простір.
«Ми хотіли, щоб інтер’єр не романтизував спадщину колоніальної епохи, але водночас не заперечував її», – розповіла співзасновниця NAAW Ельвіра Бакубаєва.
З цією метою було збережено старі оригінальні стельові ліпнини, але не повністю відновлено, тоді як дизайнери застосували поширену радянську техніку напівфарбування стін, але додали грайливого акценту, поєднавши її з візерунками, що конфліктують.
Тиранська піраміда, Албанія
За межами колишніх кордонів СРСР в Албанії, Тиранська піраміда вперше відкрилася в 1988 році як музей на честь комуністичного диктатора Енвера Ходжі.
До того часу, як голландська архітектурна студія MVRDV та IRI Architecture розпочала проєкт з перетворення будівлі на культурний центр, вона перетворилася на руїну, де гралися діти. На знак поваги до цієї символічної спадщини на даху будівлі були додані сходи, а частина, яка збереглася, все ще може використовуватися як гірка.
Bar Ton, Румунія
У Бухаресті місцеві дизайнери Anda Zota та Muromuro Studio створили бар для прослуховування музики на першому поверсі житлового будинку комуністичної епохи.
Вважаючи будівлю «памʼяткою румунського модернізму», вони прагнули зберегти якомога більше її первісного вигляду, включаючи підлогу терацо та бетонні колони, одночасно додавши тепла за допомогою ретельно продуманого дизайну освітлення.
Щоб відкрити бар на вулицю, на фасаді було встановлено складану механічну скляну стіну.