Прийняття нового проекту Закону України "Про внутрішню торгівлю", пропонованого Міністерством економіки, несе загрозу припинення в Україні діяльності невеликих магазинів і закладів ресторанного господарства.
Проект, зокрема, пропонує непосильні для виконання більшістю таких об’єктів вимог щодо приміщень, літніх майданчиків. Крім цього, документ закріплює широке коло контрольних повноважень для спеціального центрального органу виконавчої влади у сфері внутрішньої торгівлі та його територіальних органів: з проведення ними перевірок, накладення стягнень, внесення приписів, опломбовування приміщень магазинів і ресторанів тощо. Усе це, вочевидь, ускладнить, а, подекуди, навіть унеможливить діяльність цих об’єктів і може спричинити нові зловживання з боку контролюючих органів.
"Члени сектору з питань участі правничої молоді в нормотворчих процесах Координаційної ради молодих юристів України при Міністерстві юстиції України докладно вивчили розроблений Мінекономіки проект Закону "Про внутрішню торгівлю". Ми висловили до нього багато зауважень і пропозицій, які у формі таблиці на 35 аркушах у понеділок, 19липня, передали до Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Частина висловлених пропозицій спрямована на юридично-технічне удосконалення тексту проекту, а інша частина – це змістовні пропозиції, націлені на захист малого та середнього торговельного і ресторанного бізнесу від тиску з боку великих мереж", – зазначила голова Координаційної ради молодих юристів Олеся Середа, повідомили ZAXID.NET у прес-службі ГО "Гармонія та порядок".
За словами координатора ГО "Гармонія та порядок" Дмитра Гудими, новий проект закладає "міни" у різні напрями торгівлі і громадського харчування. "Якщо його схвалить парламент, то внаслідок вимоги – обов’язково оформляти договори оренди відповідних земельних ділянок, стане неможливим, зокрема, робота багатьох літніх майданчиків. Вимоги до магазину мати торговельні, підсобні, адміністративно-побутові приміщення, а також приміщення для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу означають, по-перше, неможливість відкриття магазину, в якого немає стільки приміщень, і, по-друге, ставлять питання про можливість функціонування вже діючих таких магазинів. Також проект Закону дискримінує приватних підприємців унаслідок штучного недопущення їх до певних видів діяльності, зокрема, до торговельної діяльності на об’єкті загальною площею понад 400 кв. м", – наголошує Дмитро Гудима.
Голова правління Асоціації підприємців за легальний ринок Наталія Хоменко стверджує, що Закон "Про внутрішню торгівлю" Україні потрібен, але він повинен бути збалансованим і на паритетних засадах захищати інтереси як торгівельних мереж, так і постачальників товарів, які працюють на ринку України: "Сьогодні покупці товарів у супермаркетах значно переплачують за них. До ціни покупки включають витрати постачальника на "вхід" продукції на полиці супермаркетів, на розміщення товару на "кращих" полицях, на його рекламу засобами супермаркету тощо. Крім цього, з кишені споживача покривають сплачені постачальниками торговельним мережам "ретро-бонуси" (винагороди за обсяг реалізованої продукції в розмірі від 2% суми збільшення реалізації продукції в мережі за певний період), а оплату за товар супермаркетами здійснюють із затримкою, іноді, аж до 6 місяців. Такі умови торгівлі є несправедливими, і Закон України "Про внутрішню торгівлю" має сприяти наведенню ладу у цій сфері".
Адвокат, член ГО "Гармонія та порядок" Лев Козаков звертає увагу на неприпустимість посилення адміністративного тиску на учасників ринків торгівлі та громадського харчування. Адвокат розробив зразок звернення підприємців до Кабінету Міністрів України з вимогою не передавати до парламенту проект Закону "Про внутрішню торгівлю", поки до нього не будуть внесені корективи, яких вимагають торговці та ресторатори. Він закликає всіх задіяних на цих ринках підприємців, які можуть постраждати внаслідок прийняття цього Закону у пропонованій редакції, не бути байдужими і до 9 серпня 2010 року активно вносити пропозиції до проекту цього Закону в Міністерство економіки і Державний Комітет з питань регуляторної політики та підприємництва. Тоді на розгляд профільного урядового комітету проект потрапить у доопрацьованому вигляді – з урахуванням побажань малого та середнього бізнесу.