Новорічний стіл-2022: дороге задоволення і свято будь-якою ціною

Як вберегтись від переїдання за святковим столом

11:44, 29 грудня 2021

Фінальний робочий тиждень року, що минає, маємо з вами на календарі – з чим я вас, друзі, і вітаю. І от знову ця приємна та хвилююча передноворічна колотнеча застала усіх нас зненацька за кілька днів до Нового року. Які купити подарунки рідним, де святкувати новорічну ніч і чим ж будемо наповнювати наш головний святковий стіл прийдешнього року? Бо ж, як то кажуть, як рік зустрінеш, таким він і буде. Як нам знову не переборщити з наїдками і наливками – і тим самим зекономивши і свої гроші, і наше з вами здоров’я? Будемо говорити нині у форматі програми «Стінка на стінку». Можливо, саме після нашого ефіру сьогодні ви підкоригуєте свій список закупів. Я радий представити моїх шановних експертів: це Ольга Дорош – знана львівська дієтологиня, й Іван Стефанишин – експерт продовольчого ринку.

Та перш ніж ми перейдемо до обговорення святкового меню та складової цін, я пропоную переглянути разом сюжет наших журналістів, які взялися, так би мовити, вирахувати «індекс олів’є» на кінець цього року. А що з того вийшло – дивимося просто зараз і потому повертаємося до гостьової студії.

***

Передноворічні клопоти: на ринках і в магазинах черги – львів’яни скуповують продукти до святкового столу. Покупці скаржаться, що продукти трохи здорожчали, і підраховують вартість новорічної вечері.

Ольга (львів’янка): «Ну, в нас яйця взагалі… Я не знаю, хто монополіст, хто ними керує і як. Яйця виросли в таку ціну, що практично зготувати щось, спекти…»

Назар (львів’янин): «М'ясо досить так суттєво піднялося в ціні. Овочі-фрукти – скачуть, можна так сказати, ціни. Думаю, що в районі до півтори тисячі мав би вкластися».

Ярослава (львів’янка): «Якщо ковбаски ми самі зробимо, то воно набагато тоді дешевше. Якщо купляти – то набагато дорожче».

У супермаркетах кажуть: подорожчало багато продуктів, однак заманюють покупців знижками та акціями.

Олег Барчак (керуючий супермаркетом «Арсен»): «Ціни змінюються по відношенню до того, що зараз ростуть збільшені енергоресурси. Також самі постачальники збільшують ціну, і ми змушені, щоб не мати ніяких втрат по компанії, також піднімати чучуть ціну, це визначаються від постачальника. Але в нас існує багато акцій».

Соломія (продавчиня на ринку «Шувар»): «Ціни подорожчали. От у нас зараз майонез є Провансаль 300 грамів – 26 гривень. Горошок, якщо брати польський, – він є 20 гривень. Ну, і різні ціни насправді».

А що ж буде на новорічних столах львів’ян? Тут думки одноголосні.

Ольга (львів’янка): «Ну, як традиція – це олів’є».

Назар (львів’янин): «На Новий рік, я думаю, олів’є».

Львів’янка: «На Новий рік те, що перше, – олів’є, бо то таке заведено».

Львів’янин: «Салат олів’є, то звичайно».

Тож у скільки обійдеться цього року головний салат новорічного застілля? Ми взяли простий класичний рецепт і порівняли ціни на інгредієнти у різних крамницях. За найпростішим рецептом беремо 400–500 грамів ковбаси, п’ять яєць, стільки ж картоплин, баночку консервованого горошку, кілька штук солоних огірків – і заправляємо майонезом, за бажанням додаємо варену моркву. Ось такий салат тягне на 215 гривень. Отож вартість цьогорічного салату зросла приблизно на 12% у порівнянні з минулим роком – переважно за рахунок здорожчання майонезу, а також енергоносіїв.

А для тих, хто не хоче поратися на кухні, ресторани пропонують зустріти Новий рік зі святковою програмою та меню. Ціни варіюються. У закладах в центрі Львова можна заплатити за цю ніч як 750 гривень, так і 5000.

Олександр Маргоєв (маркетолог «Ресторації Бачевських»): «Є святкове меню, воно розміщене в нас у соцмережах. Там близько 30 видів закусок, є гарячі страви на вибір гостя, на кожного гостя також є і алкогольні напої. Святкова програма складатиметься з виступу – основний в нас Кварта львівська гурт».

Однак у цій ресторації вже все заброньовано на Новий рік, та в інших закладах ще можна замовити столик.

***

Отож, панове, ціни за рік зросли майже за всіма позиціями – наші журналісти називають 12% здорожчання тільки на основі олів’є. Навіть той самий борщовий набір – ми рахували, що він теж здорожчав. Я вже не кажу про якісь делікатеси, щось цікавеньке таке собі купити. Що вдарило найбільше в 2021-му по цінах, що вони знову підскочили?

Іван Стефанишин: Добрий вечір усім, хто нас дивиться. Я би хотів почати не з питань цін, а з питань, що спонукало до підвищення цін. За останні десять років у світі ціни на продовольство зросли на 38%. З питань глобальних – це зміна клімату, що ми бачили по цінах на пшеницю: через несприятливі погодні умови в Австралії, інших країнах відбувся отакий скачок ціни, який потягнув за собою кормову базу та інші речі, ціни на хліб і так далі.

Питання енергетичних ресурсів – це енергетична криза, яку сьогодні визнали всі у світі. І, зрештою, ви розумієте, що робиться не тільки в Україні – у Європі закриваються підприємства, яким просто невигідно сьогодні працювати при тому режимі ціновому. І, звичайно, пандемія – але пандемія в якій мірі?

Тобто ця пандемія і далі впливає?

Іван Стефанишин: Так. І зараз те, що відбувається в Європі, можна очікувати, що ми будемо мати черговий виток локдаунів по окремих країнах. Що це означає? Це в першу чергу логістика, поставка продукції, зростання цін на фрахт і багато чого іншого. Це глобально.

Якщо говорити те, що ми маємо тут, то, звичайно…

Пане Іване, от зараз наші глядачі дивляться нас і скажуть: «Так а що ж нам Європа? Ми ж тут. Здавалось би, наші аграрії, наше зерно, все у нас є – а ціни ростуть». Той самий хліб, так?

Іван Стефанишин: Приклад. Ви дійсно таке питання цікаве поставили. Україна зібрала в цьому році рекордний урожай.

Рекорд був, так.

Іван Стефанишин: Якщо взяти, у пресі з’явилася цифра 100 тисяч і так далі. Але я думаю, що це совковий підхід до пудів, які були за Радянського Союзу. Валове виробництво зерна і зернових, зернобобових – 84 мільйони (не рахуючи ріпаку, бо він ніякого відношення до зернових культур не має).

Але якість гірша. Пшениці, наприклад, якісної 45% – це на 20% менше, ніж було в минулому році. Частина пшениці (десь більше 6 мільйонів) – це населення, тобто його до розподілу брати неможна. Якщо на це все подивитися і подивитися на експорт, то якісна пшениця вже в основному експортована, в нас залишається дуже мало. Фактично на сьогодні ресурс вичерпується, і сьогодні рішення – те, що заявлено по Кабінету Міністрів, – про те, що може бути рішення про обмеження експорту якоюсь мірою. Це перше питання: тобто є і нема. Тому що загальний підхід до валу – він неправильний: ми повинні знати, що буде на ринку, а не скільки вироблено.

Але при цьому варто чекати на підвищення вартості того самого хліба.

Іван Стефанишин: Однозначно.

На 10–15% вже це прогнозують експерти.

Іван Стефанишин: Справа в тому, що крім того, що сировинний ресурс зерна займає собівартості 40–45% плюс енергоресурси. Це в собівартості вже з 5% зросло до 20%. Ясно, що ціна буде підніматися – але якість хліба буде погіршуватися.

Але все ж таки від зерна повертаючись до нашого олів’є, про яке ми говорили в нашому сюжеті. Пані Олю, як ви ставитеся до такого обов’язкового атрибуту новорічного столу львів’ян?

Ольга Дорош: Ви не повірите, але нормально ставлюся, тому що є певні традиції. Ми можемо говорити тут зараз, що ми дотримуємося якихось традицій – раз у рік їмо це олів’є, отримуємо задоволення. А можемо говорити про якусь зміну, альтернативу рецептів, заміна соусу – такий у нас популярний є здоровий соус на основі грецького йогурту, гірчиці та часнику. А можемо просто насолодитися, але пам’ятати про міру: тобто дві-три ложки столових цього салату олів’є – нехай вони підуть на користь. І тут важливе питання, що ми будемо ще їсти і пити, окрім того олів’є. Тому спокійно ставлюся – питання кількості.

Пане Іване, а як ви ставитеся до олів’є?

Іван Стефанишин: Ну, знаєте, олів’є – це дійсно традиція. І це навіть не хочеш, але мусиш, тому що всі десь споживають. Ясно, що без цього не обійдеться.

Ще хотілося б у вас, пане Іване, запитати, чи будуть перед святами якісь додаткові подорожчання, зважаючи на той попит? Бо як би там не було, наші українці звикли зустрічати Новий рік не з порожнім столом. Тобто чи можна очікувати на підвищення через ажіотаж?

Іван Стефанишин: Ну, дивіться, якщо візьмем по м’ясу, то свинина практично зросла найменше – 5%. Чому? Тому що сьогодні дуже велика пропозиція по імпорту, бо Європа сьогодні скорочує поголів’я через питання екологічні. Ви знаєте, що тваринництво – це найбільший забруднювач сьогодні по СО2, і там зараз дуже серйозно скорочується поголів’я. Тобто якихось рухів різких підвищення ціни не буде, тому що велика пропозиція є – і ми, зрештою, убезпечені на внутрішньому ринку.

Щодо яловичини – то тут взагалі нема про що говорити, бо ми споживаємо на сьогодні 7 кілограмів у структурі м’яса з 53-х. І в нас як такого ринку яловичини нема, оскільки ця м'ясо корів і телят, які вирізаються на селах. Тобто тут може бути, і так ціни зросли близько 25%. По птиці все впирається в корми, вартість кормів і в енергоносії – і, звичайно, вартість птиці зросла також у межах більше 20%. Тут елементи, які є, – це 71% м’яса виробляють сім підприємств. Перше – це «Миронівський хлібопродукт» (і ряд інших, щоб я не перераховував). Експорт – 82% «Миронівський хлібопродукт». Далі я не коментую, тому що фактично великі компанії визначають ціну для малих. Але більшість малих, я думаю, якщо так продовжиться ситуація з енергоносіями, можуть просто припинити свою роботу. Ясно, це викличе якийсь ріст – невеликий, тому що споживання свинини сьогодні зросло на 3,7% за рахунок птиці. Бо птиця стала дорожча в деякій мірі, ніж свинина.

І от я зараз хочу долучити до розмови наших глядачів. Скільки грошей реально львів’яни витрачають на новорічний стіл? А ви прикидали загальну суму – чи більше страв ваша сім’я може собі дозволити в порівнянні з минулим Новим роком? От із таким питанням ми звернулися до містян різного віку на ринках та у супермаркетах. Тож почуємо.

***

Львів’янка: «Десь, напевно, коло 800 гривень. Бо нас є п’ять – діти, син, всі приходять до нас, поки ми, батьки, живемо. То я вважаю, що так – десь 800 гривень піде.

– А це більше, ніж торік?»

– Я думаю, більше. Тому що подорожчало м’ясо, яйця подорожчали. Сьогодні цибуля така дорога, бурячок дорогий – все подорожчало. Молоко, сметана – все, все подорожчало».

– Скільки ви плануєте витратити на новорічний стіл?

Львів’янка: «Щось навіть не рахувала, так просто купляю».

Назар (львів’янин): «Ще не розраховував, бо ще не готувався до нього – я поки ще працюю, бігаю. Я буду готуватися, скоріш за все, завтра. Думаю, що в районі до півтори тисячі мав би вкластися».

Львів’янин: «Багато, напевно, не буду витрачати – того разу, може, гривень тисячу від сили, до тисячі.

– Це більше, ніж минулого року?

– Напевно, що більше. Я не пригадую, скільки було торік».

***

Ну от, тисячу-півтори кажуть львів’яни, що вони цього року готові викласти – і що це більше, ніж минулого року. Взагалі реально вкластися в цю суму, за вашим прогнозом?

Іван Стефанишин: Ну, дивіться, всі не можуть бути одинакові – є різні категорії з різними доходами. І, в принципі, якщо зробити аналітику по доходах скільки хто витрачає, то люди, які отримують 3000 на домогосподарство, тратять на харчування близько 60%. Ті, що отримують 12 000 гривень і більше, витрачають 35%.

Пам’ятаєте, недавно міністр соціальної політики казав, що ми забагато їмо? Суть не в «багато їмо», а в доходах – і, в принципі, в регулюванні політики цінової, яка є у всьому світі, крім України. Тому що ми сліпо пішли шляхом ринку – а це такий ринок, як у дитячому садку: ринок все порегулює і так далі. От він і порегулював… Тому що сьогодні ПДВ, наприклад, зменшили до 14% для виробників, для переробників – ні, для споживачів – ні. То питається в задачі: ми кого рятуємо?

Але от дивіться, порівняно з попереднім роком, вартість новорічного столу 2022 для української сім’ї з чотирьох людей буде становити 1844 гривні, що на 8% більше, ніж минулого року – це дані Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки». Як вам такі цифри, чи ви з ними погоджуєтеся?

Іван Стефанишин: Ну, 8% – я думаю, що це заниження навіть цифр по росту.

Реально скільки маємо на сьогодні?

Іван Стефанишин: Я думаю, десь 10–15% ріст уже є на сьогоднішній день. Ще ви рахуйте одну річ: що сьогодні продукція… От ми тільки по м’ясу подивилися. Сьогодні якщо взяти овочі, крім картоплі (бо картопля фактично в ціні впала серед усіх культур найбільше, і ціна допустима для всіх категорій), але якщо взяти цибулю, яка росте і вже буде рости, тому що закупівельні ціни в Херсоні збільшилися вже на сьогоднішній день, взяти моркву, столові буряки, капусту – то ціни будуть рости однозначно.

Але причина в тому, що великі господарства, які мають невелику питому вагу – приблизно 15% у валовому виробництві – кращу продукцію заклали на зберігання. Все решта, що було в залишках, продається сьогодні. І фактично таких запасів, щоб можна було регулювати… Крім супермаркетів, які закуповують за кордоном за наші гроші – це тема окремої розмови, тому що фактично це є серйозна проблема.

Пані Олю, до вас хочу адресувати теж питання, що ми поставили нашим львів’янам: скільки ви готові витратити на новорічний стіл? І, може, якісь такі лайфхаки? Від чого варто все-таки відмовитися, традиційно до чого ми звикли на новорічному столі, щоби це було здорово?

Ольга Дорош: Я з тих людей, які не рахують, скільки вони витрачають на Новий рік. Новий рік для нашої сім’ї – це одне зі свят, не найбільше. Тут, можливо, одразу лайфхак: ми не готуємо багато їжі, ми готуємо рівно стільки, щоби з’їсти в цей новорічний вечір.

Щоб не викидати потім?

Ольга Дорош: Так, щоб не викидати. В нас навіть – у нутриціологів, у дієтологів – є така правило, що все має бути з’їджено на те свято і непотрібно робити цілий «тазик», як то кажуть, олів’є, і потім доїдати ще два дні. Тому ми не готуємо багато – зазвичай це якісь два салати.

Тут хочу акцентувати увагу, що буде дуже добре, якщо, окрім олів’є, будуть якісь два овочеві салати. Тому що проблема найбільша в свята – це власне те, що ми недоїдаємо харчових волокон, які нас насичують. Харчові волокна містяться в овочах, фруктах, ягодах, зелені, грибах – ми їх зазвичай недоїдаємо, а вони покращують наше травлення. Тобто це така водночас і профілактика підвищеного холестерину, високого рівня цукру в крові. Тому нехай будуть якісь два овочеві салати, використовуємо різнокольорову зелень, заправляємо якимись легкими заправками – наприклад, оливковою олією, сумішами якихось трав, трошечки можна лимонного соку – максимально прості.

Далі ми обираємо кожного року, обговорюємо в сім’ї, хто яку страву хоче основну. Зазвичай це може бути риба, це може бути птиця, це може бути м’ясо, можуть бути морепродукти – ми обираємо щось одне. Але секрет в тому, що ми стараємося якось це небанально неформально приготувати. Наприклад, ще ніколи ми не куштували цієї риби – ми її куштуємо. Тобто щось одне вибираємо. Як гарнір це може бути запечена картопля в тих же ж травах. Ми можемо зробити класні закуски – наприклад, минулого року ми викладали у формі ялинки різні сири, доповнювали виноградом, помідорами чері, і це дуже смачно. Ну, і якийсь один десерт – на цьому все.

Спасибі за те, що поділилися такими лайфхаками з нашими глядачами. Але зараз я ще хочу поговорити з вами про економію – це, напевно, дуже знайомо нашим глядачам. Акції, що згадували представники супермаркету – що вони зараз дають багато акцій: приходьте, вибір є. Як ви ставитеся до оцих акційних пропозицій? Тому що навіть я, промоніторивши те, що пропонується зараз у торгових мережах… Дуже часто чомусь цей продукт пропонується з терміном дії до 31 січня. Ваші поради, пане Іване?

Іван Стефанишин: Я би хотів сказати за супермаркети, в принципі, ще й інше. Тобто розробляється сьогодні і є пропозиція по закону про торгівлю, де передбачено обмеження по розрахунках до 30 днів, а не 90, як сьогодні є. Питання супермаркетів – це питання націнок, які є на всі види товарів, але вони є різні. На помідори, наприклад, були в попередньому періоді десь 57%, і так далі. Те, що стосується акцій – ну, звичайно, акції для багатьох людей є як знахідка.

Особливо для пенсіонерів.

Іван Стефанишин: Так. Тому що вони можуть купити якісь певні види продукції дешевше набагато, і дехто просо живе на акціях, маючи вільний час – це, в основному, пенсіонерів можна згадати. Але питання використання наших коштів, мається на увазі коштів українців, для закупівлі іноземного товару, який привозиться і продається, і маючи такий асортимент продукції, який нараховує сотні тисяч, акції можна організувати – це вже маркетинг. Тобто елементарно просто – і за рахунок цього сьогодні супермаркети живуть. Але там є багато речей, які би треба було сьогодні переглянути і врегулювати – це відноситься до рівня державного регулювання.

Пані Олю, і тут знову ж таки я хочу, щоби ви проапелювали до наших глядачів. От які акційні пропозиції ви в жодному разі не рекомендували б купувати? Навіть якщо там термін придатності ще кілька днів, а то й, можливо, тиждень?

Ольга Дорош: Напевно, те, що на основі якихось масляних кремів, – тобто кондитерка, готові торти. Можливо, якісь кисломолочні продукти також би дивилася: тому що все-таки кисломолочні продукти, чим менший термін придатності, тим воно є поживнішим і більше корисних бактерій зберігається. І, можливо, якісь готові соуси, напівфабрикати – ось це не купувала б і не радила.

Спасибі. Пане Стефанишине, багато львів’ян направду скупляються дуже часто на ринках, на оптових ринках. Дійсно, там дешевше, ніж у тих самих супермаркетах – і за рахунок чого? Не платиться за доставку, логістику, заробітну плату? Відкрийте оцей секрет.

Іван Стефанишин: Що таке оптовий ринок? Філософія оптового ринку в тому, що, наприклад, ринок «Шувар» є членом Світової організації оптових ринків, європейської. Оптовий ринок – це майданчик для того, щоб зустрівся продавець і покупець, і без посередників. Це може бути посередник першого порядку, оскільки фермер не завжди має час, але є люди, які можуть сьогодні в нього купити, продати на ринку.

Де можна спитати, чи воно свіженьке, правда ж?

Іван Стефанишин: Можна вибрати, можна подивитися, який це сорт, яка це якість – і так далі. І, звичайно, ціна нижча. Нижча, крім окремих груп товарів, наприклад, які сьогодні повністю залежать від імпорту – це риба, морепродукти, оскільки Україна імпортує 85% на сьогоднішній день, на жаль. А решта продукції – в принципі, звичайно, дешевша має бути. І контроль якості на ринках оптових тих, що є – їх небагато. І Закон України про оптові ринки не виконаний, тобто у великих містах вони мали би бути – це би пом’якшило ситуацію, тому що був би обмін між оптовими ринками. Це питання безпеки продукції, про яку всі забули. Є Закон України про безпеку продовольчих товарів, який сьогодні ніхто не виконує.

І сьогодні дивно читати в пресі, бачити, що масло – підробка. Якщо є закон, який передбачає: у випадку, якщо грубе порушення повторюються, – підприємство закривається. Ви чули, щоби хтось когось закрив? Або сьогодні інші види продукції – сьогодні стоїть питання про заборону використання пальмової олії, яка сьогодні є одним зі складників.

У багатьох.

Іван Стефанишин: Так, і багато чого іншого. Тобто тут вертаємося до теми, що держава відмовилася від державного регулювання. Тому що розуміння примітивне, що це регулюється тільки торгова добавка чи рівень рентабельності – це примітивно. Але сьогодні ПДВ повинне бути в торгівлі для споживача так, як є за кордоном: 5–7–9%, не 20%.

Пані Олю, до речі, а ви надаєте перевагу ринкам чи супермаркетам?

Ольга Дорош: Залежить, яким продуктам. Якщо це овочі, зелень – то більше схиляюся до покупки на ринку через ціну, через перевірених продавців, які є. Якщо це якісь м’ясні товари і так далі, – то це або супермаркети, або, наприклад, сьогодні якраз чоловік робив закупи на тому ж «Шуварі».

Ну от. Хтось купує і польські товари – і серед моїх знайомих є багато. Побутує така думка, що вони начебто якісніші. Чи дійсно продукти, які продаються в тій самій Польщі, за стандартами вищі, ніж наші?

Іван Стефанишин: Хочете приклад? Україна сьогодні має дозвіл на торгівлю з країнами Євросоюзу продукції тваринництва тільки 367 підприємств. Тому що кожна країна захищає свій ринок з точки зору безпеки. Знаєте, скільки Польща має дозволів на Україну? 6140. Тобто ми сліпо віримо в Євросоюз: вважаємо, що це все, якщо там прийняті закони – це однозначно найкраще.

От вам приклад того, що сьогодні Україна повинна прийняти рішення і також інспектувати імпорт, який заходить, згідно з правилами, які сьогодні прийняв Китай – так звана Китайська платформа, де всі експортери сьогодні, які заходять на територію, мають мати ідентифікаційний код китайський для того, щоби убезпечити населення. Так що відносно продукції краща, чи не краща… Це візуально ми вважаємо, що там працюють закони – і на основі того вважаємо, що це найкраще. Але я б не погодився з цим.

Але і краще, і часом дешевше. Пані Олю, наскільки є дорогим оце задоволення здорового харчування? Давайте, може, якось розвіємо міфи, що коли це добре, здорове – то це обов’язково дорого.

Ольга Дорош: Давайте розвіємо такий міф насправді дуже популярний. Тому що часто в нас здорове харчування асоціюється, що якщо це риба – то лише червона, якщо це якісь крупи – то це, наприклад, модна всім відома кіноа, амарант. Це не так. Тобто здорове харчування – це абсолютно максимально прості продукти. Ось здивую: червона риба, її чудовий аналог дешевший – це скумбрія. По поживних речовинах це фактично одне і те саме. Кіноа – це те саме українське пшоно. Зернята чіа – не так гарно набухне, але український льон.

Є дуже багато, на жаль, таких міфів, якихось переконань, в які, не знаючи певних моментів, ми віримо. До прикладу скажу салати, які можна приготувати і вони доволі дешеві будуть. Ми можемо взяти якийсь мікс салату, додати туди, наприклад, печінку (дешевий субпродукт, корисний, джерело заліза і джерело білка), зробити, купити якесь сливове пюре, протушкувати цю печінку, додати якісь помідори чері чи інші, додати якийсь огірок, зробити цю заправку, яку ми обговорювали – готово.

Взяти український буряк, гарбуз – запекти, порізати, додати трішечки якихось апельсинів, можливо, десь гранату, додати фету. І ось готові салати, вони не будуть дорогими. Здорове харчування – це максимально просто: це ось ти зварив кашу, зварив бобові, запік якесь м’ясо, рибу – все.

Пані Олю, ось дивляться нас наші глядачі і згадують: добре, нехай буде здорове харчування – але все ж таки Новий рік, як би там не було, наливочка має бути. Ще чув про міфи, народну мудрість таку, що якщо перед вживанням випити яйце – то на ранок начебто похмілля буде легше. Не знаю, чи то правда – не перевіряв. Які поради ви б дали нашим глядачам напередодні цього процесу дегустації?

Ольга Дорош: Почну я із занудного – що згідно з ВООЗ у нас немає безпечної дози алкоголю, а є прораховані дози, з якими може впоратись наша печінка. Те, чи ми сп’яніємо, до речі, залежить не від того, чи вип’ємо ми яйце, а від кількості ферментів печінки, від взагалі її стану, від нашої ваги (чим ми худіші, тим менше треба вживати алкоголю порцій), скільки ми взагалі випили і скільки порцій ми випили впродовж двох годин, тому що саме цей проміжок дуже і дуже важливий. Ну, і що ми їли – тому що якщо ми будемо їсти якусь жирнішу їжу… Можливо, теж чули оце, що коли шматок сала з хлібом запити горілкою – в цьому є сенс з точки зору фізіології і біохімії, тому що жири будуть сповільнювати всмоктування того алкоголю.

Про ці норми, які написані – що, в принципі, здорової людини, не хворої людини, може печінка з цим впоратися: це 350 мл 5% пива, це 150 мл вина, це 40 мл якогось міцного алкоголю (чоловікам не більше, ніж чотири порції за день, і не більше жінкам, як три порції). Тобто чоловікам виходить 200 мл горілки орієнтовно якщо 40–50 мл порція, не більше – і це ось за весь вечір.

Я думаю, вас почули наші глядачі. Підсумовуючи нашу розмову, хочу, щоби ви назвали нашим глядачам свою найулюбленішу страву. Що б ви порадили, що має бути за вашим новорічним столом? Але коротко, будь ласка.

Іван Стефанишин: Ой, мені важко сказати – я не готую, в принципі, крім олів’є те, що називалося… Те, що зв’язано з олією лляною або натуральною соняшниковою олією, салати різні – це залюбки. І, звичайно, щось м’ясне – бо це ж рік тигра, і має бути багато м’ясних страв на столі. Але м’ясне повинне бути щось ексклюзивне – тобто мало, але щось краще.

Пані Олю, що ваш ексклюзив?

Ольга Дорош: Це було прекрасне, до речі, твердження про те, що має бути щось ексклюзивне. Я, наприклад, люблю пробувати кожного року якусь нову рибу для себе, відкривати нові смаки. Відкривайте оці смаки – і тоді буде ось це відчуття свята.

Спасибі. І що менше часу лишається в нас до Нового року, то черги та шалена метушня в магазинах і торгових центрах усе більші. Все це направду спантеличує, як наслідок – спустошує наші з вами гаманці. Тому, як радять експерти, складіть заздалегідь список своїх добре обдуманих покупок, щоб не напхати, бува, зайвого як для свого організму, так і для сміттєвого бака.

Я дякую за цю цікаву розмову напередодні свят моїм гостям нині. З нами була Ольга Дорош – знана львівська дієтологиня, та Іван Стефанишин – експерт продовольчого ринку. Бажаю вам веселих свят і щасливого нового року.

А для наших глядачів нагадаю, що це був крайній ефір програми «Стінка на стінку» в 2021-му. Щиро дякую вам за увагу до наших тем. Ми ж зустрінемся у цій студії вже в середині січня. Бажаю міцного здоров’я та миру вашим родинам.