Буквально за кілька днів мешканці Львівщини прийдуть на виборчі дільниці, щоб обрати нову місцеву владу. Ми одночасно обиратимемо не лише мерів чи голів своїх громад, а й депутатів обласної ради. Чому ці вибори важливі і як обласна рада впливає на життя наших громад в умовах децентралізації – поговоримо сьогодні з Любомиром Зубачем, який очолює виборчий список «Самопомочі» до Львівської облради. Вітаю вас.
Вітаю.
Отже, поясніть, чому вибори до обласної ради є такі важливі.
Загалом вибори місцеві є важливі. І зараз особливо, тому що, по-перше, вся територія країни покрита об’єднаними громадами, і тепер уже не буде спроможних і неспроможних. І по-друге – тому що є перспектива: поки що вона віртуальна, але ймовірно, що приймуть зміни до Конституції, і буде передбачено, що виконавча влада в області може бути передана від обласних державних адміністрацій до виконавчих комітетів обласних рад. Цього рішення ще на разі немає – але всі про це говорять, президент про це говорить, Верховна Рада про це говорить. Це, в принципі, правильно – тому якщо такі рішення будуть прийняті, то обласна рада буде мати набагато більший статус і більше повноважень.
Тобто я правильно розумію, що це буде як об’єднання? Те, що ЛОДА зараз, обласні адміністрації – це як виконавчі органи, тобто це буде спільне?
ОДА має трансформуватися в такий державний орган, який буде здійснювати нагляд за законністю в області.
Але він набагато менший буде?
Так, він буде набагато менший. Це, фактично, будуть юристи, які будуть спостерігати і контролювати законність рішень органів місцевого самоврядування. А от та вся господарська діяльність, управління областю мало би перейти до виконавчого комітету обласної ради. Це припущення – просто хотілося б, щоби так сталося. Але треба це розуміти для того, щоби свідомо, відповідально обирати депутатів.
Тобто щоби вже зараз обирати людей, які це зможуть зробити?
Абсолютно, так.
Але все ж поки що цього немає. Люди розуміють, коли ми обираємо голову громади – має повноваження, має бюджети. Що в цих умовах, поки не відбулося цієї реформи, означає обласна рада взагалі для мене як для мешканця Львова?
Обласна рада на сьогодні працює більше як така реінкарнація «обкому КПСС», принаймні в Львівській області. І вона абсолютно ігнорує цю норму Конституції, яка говорить, що обласна рада має представляти інтереси громад органів місцевого самоврядування, які є в області. Це означає, що вона повинна їх знати, відстоювати і сприяти.
Представляти де вона має ці інтереси?
Вона має представляти ці інтереси в межах своєї діяльності.
Бо зараз громади ніби напряму можуть з урядом комуні кувати, об’єднані громади.
Якщо ми говоримо про міжбюджетні відносини, то всі громади після закінчення власне цієї реформи децентралізації будуть мати прямі міжбюджетні відносини. Але треба розуміти, що є так само обласний бюджет, який затверджує обласна рада. Й обласна рада так само має свої надходження: наприклад, львів’яни, які сплачують податок на доходи фізичних осіб, то з цієї суми 15% йдуть напряму в обласний бюджет. Ми рахували цифри, то у 2019 році ця сума становила один мільярд гривень, які львів’яни заплатили напряму в обласний бюджет. І ми так само проаналізували видатки обласного бюджету. Там є багато таких державних видатків обов’язкових, які здійснюються, а є кошти розвиткові. То власне з тих розвиткових коштів (це є 1,5 мільярда гривень), які розподіляють між різними громадами. То Львів зворотно отримав десь близько 10 мільйонів – це, ми рахували, 0,65%.
Тобто не йде мова про те, що Львів має більше коштів отримувати, – це не є таке принципове питання. Нам би лиш не заважали. Але просто обласна рада має справедливо ставитися до кожної громади і повинна шукати…
Але, може, в цьому і полягає справедливість, що багаті громади співфінансують бідні громади? Ми ж розуміємо, що в нас є бідні села чи бідні громади, які не можуть собі збудувати школу, наприклад.
Звичайно, певний принцип вирівнювання так само має бути. І так, у тому числі, потрібно робити наступного року. Але так само потрібно розуміти ту обставину, що обласна рада не може завжди бути таким донором для бідних громад. Тобто завдання має полягати в тому, щоби фінансувати ці проекти, які будуть створювати додану вартість, які будуть давати можливість громадам у майбутньому заробляти більше.
Я вважаю, що якщо ми говоримо, наприклад, про місто Львів, якщо ми говоримо про навколишні території, то є дуже багато проектів можливого міжмуніципального співробітництва, які потрібно фінансувати. І це є пряма задача обласної ради – вкладати в це кошти. Це буде вигідно і для Львова, і для навколишніх громад. Власне в це я вкладаю поняття представляти спільні інтереси громад.
А виходить воно навпаки – обласна рада з багатих гроші збирає, потім ті гроші виділяють на якісь депутатські округи, на якісь свої території, які є ближчі до керівництва обласної ради – і на тому все закінчується, і немає ніякого розвитку. Тобто це є, грубо кажучи, банальне освоєння коштів львів’ян і коштів мешканців інших міст, сіл Львівщини, які платять в обласний бюджет – а гроші розподіляються просто для наближених, керівництва їхнього, депутатів. Які потім приїжджають, перерізають стрічку і розказують, як вони багато зробили. А треба думати про розвиток, як це робиться у Львові.
Вчора стало відомо, що обласна рада вперше буде брати кредит 350 мільйонів гривень на добудову доріг, якихось інфраструктурних об’єктів. Просто не вистачило, виявляється, такого бюджету, як ви кажете.
Очевидно, просто потрібно було позакривати якісь первинні їхні особисті потреби. І тому тепер беруть кредити для того, щоби профінансувати ті речі, які є інфраструктурні. Хоча ті самі люди, нагадую, які були весь той час біля керівництва обласної ради, постійно говорили про те, що не можна брати кредитів, що це кабала, що «ваші нащадки будуть повертати у Львові».
Так, це критикували Львівську міськраду.
Хоча Львівська міська рада коли бере кредити – вона бере їх під найменш можливі відсотки. І мало того, зазвичай в тих проектах ще додаються гранти таким чином, що це виходить ще в плюс набагато вигідніше.
Поясніть: зараз каденція фактично завершується обласної ради – і приймається таке рішення про кредит. Це нормально? У нас має бути така тяглість влади, чи це все-таки мав би вирішувати вже новий склад обласної ради? Тиждень до виборів, менше.
Абсолютно. Насправді коли є активна фаза виборчої кампанії, то, на мою думку, не зовсім коректно приймати такі рішення, тому що їх мають розгрібати (говорячи такою мовою) вже наступні депутати обласної ради – і це є неправильно. Наприклад, Львівська міська рада, коли почалася виборча кампанія, то фактично пленарних засідань не призначали.
Ви про обласну раду говорите якось обтічно: оці люди, на свої округи… Можете якісь імена назвати, округи? Хто в нас неправильно розпоряджався? Політика має бути гострою – ви маєте критикувати.
Звичайно, я можу сказати. Я думаю, що якраз «Самопоміч» – це та партія, яка завжди займала в обласній раді найбільш гостру і принципову позицію. За що, до речі, свого часу і постраждала. Тому що на початках, коли в нас були ілюзії про те, що можна мати якусь співпрацю з партією тоді Блок Петра Порошенка, зараз «Європейська солідарність», тоді було прийняте рішення, що голова обласної ради – від «Солідарності», заступник – наша, це була Парасковія-Дворянин.
Власне, ви мали представництво в керівництві облради.
Але дуже швидко ми зрозуміли, що насправді керівництво – керівник обласної ради, якщо вже так відверто говорити…
Пан Ганущин – давайте я буду називати.
Пан Ганущин і ці люди, які на нього орієнтувалися, в них пріоритет був не в наведенні порядку в області, не в забезпеченні розвитку громад, які є в Львівській області, а в більшості відстоювання інтересів тих округів, які були до них наближені. Можем говорити і про Пустомитівський район, який завжди був привілейований у питанні фінансування, і Городоцький район, який був привілейований. А які там були народні депутати, ви прекрасно знаєте.
Але все ж політика (в тому числі і в обласній раді) передбачає якісь певні компроміси, не можна бути в абсолютно жорсткій опозиції до всіх. Зараз ви так само заходите – навряд чи будете мати більшість у цій обласній раді. Ви готові взаємодіяти якось більш конструктивно? Я розумію, є різні інтереси, це ні для кого не секрет: різні депутати – різні інтереси. Якось в цьому треба діяти, в цих умовах.
Ви знаєте, розмовляти треба завжди, комунікувати треба завжди. Але для «Самопомочі» завжди було принципово, що ми ніколи не підемо на жодні компроміси, які будуть порушувати наші принципи і наші цінності. Скажіть, будь ласка, як можна іти на компроміс у питанні, коли обласна рада активно продає об’єкти соціальної інфраструктури?
Маєте на увазі, що лікарні продають?
Абсолютно. І продовжує робити це зараз, коли ми маємо ситуацію з коронавірусом, з пандемією. Замість того, щоби максимально вкладати кошти в лікарні, вони розпродують. Ви подивіться, наприклад, на Обласну клінічну лікарню, що там відбувається, в якому вона стані – її починають продавати по шматках. І подивіться на Лікарню швидкої допомоги у Львові: з першого дня, коли почалася ця проблематика з корона вірусом, було прийнято рішення про те, що це є базова опорна лікарня – і з міського бюджету вона почала активно фінансуватися. І якщо ви туди поїдете, ви побачите, які разючі зміни там відбуваються. Ми ставимо собі завдання, щоби у Львові ця лікарня була основною і для області, і для регіону.
Тому в таких питаннях ми не підемо на компроміс. Ми ніколи не погодимося на те, щоби розпродувати об’єкти соціальної інфраструктури.
Але коли говоримо «розпродувати об’єкти соціальної інфраструктури» – це ж не йдеться про те, що продали корпус лікарні, де лежали хворі. Це якісь додаткові приміщення, якась додаткова земля, яка, можливо, і не потрібна лікарні. А в бюджеті обласному, як ми розуміємо, просто дірка і бракує грошей.
Що значить «не потрібна лікарні»? Лікарня – це завжди певний комплекс приміщень…
Ну от оранжерею продали – нащо оранжерея в лікарні?
Дивіться, завжди є певний комплекс приміщень. І оранжерея, можливо, не потрібна – але завжди в лікарні можна знайти певне призначення для цього приміщення, яке потрібне для лікування хворих. От ми, наприклад, зараз у тій самій Лікарні швидкої допомоги – я повторюся – навпаки: там головний лікар і менеджмент думають про те, яким чином збільшити цю територію, побудувати ще один корпус, зробити вертолітну площадку, щоб можна було, коли нещасні випадки є, аварії, зразу доставити хворого.
Інше я вам скажу. Зараз ми створили Львівську ОТГ, і з міським головою Андрієм Садовим ми виїжджаємо на ці навколишні громади, спілкуємося там з людьми, з керівництвом. І, наприклад, якщо ми беремо якусь школу чи садочок, то не дивимося з точки зору, яке приміщення є невикористовуване – а повірте, там дуже багато приміщень належно не використовуються. Але коли ми туди приїжджаємо в школу, то навпаки думаємо, як це приміщення задіяти. Наприклад, нещодавно були в Рудному – то з’ясували, що приміщення сільської ради колись було дитячим садочком. Прийняли таке попереднє рішення – а чому б у тій сільській раді не відновити знову дитячий садочок?
А сільську раду де?
А сільська рада буде працювати в іншому форматі. Тому що немає потреби після того, як створена об’єднана територіальна громада, у такій великій адміністрації, у такому великому приміщенні. Звичайно, що представники селища будуть представлені у виконавчих органах, а для того їм треба знайти відповідне місце.
Просто я веду до того, що завжди можна думати з різних точок зору. Можна думати, приїхати, подивитися, щось не використовується – давайте це продамо. А можна подивитися з іншої точки зору – як це використати, як це розвинути, щоби було в інтересах людей.
«Самопоміч» дуже часто сприймають як таку львовоцентричну партію, тобто насамперед партію городян. Ви йдете представляти інтереси всієї області. От переконайте, як ви, львів’яни, будете захищати інтереси мешканців Стебника, Хирова.
Я думаю, це очевидний факт, що, по-перше, успіх області напряму залежить від успіху обласного центру. Я вважаю, що і раніше, і надалі обласна влада, обласна рада, адміністрація повинна максимально спрямовувати свої зусилля, щоб допомагати обласному центру – це перше.
Друге. «Самопоміч» – звичайно, що ми виникли у Львові. Але ми давно пройшли шлях довгий і від міста Львова, і до України, у нас є дуже багато осередків по всій Україні. Я думаю, що це є наша велика перевага, тому що ті напрацювання і ті успіхи, які є в міста Львова, мудрі керівники по областях могли би просто брати як готові кейси і в себе це застосовувати. Ми готові ділитися тим досвідом – і завжди це робили.
І, працюючи в обласній раді, ми однозначно будемо орієнтуватися на інтереси не тільки Львова, а кожної громади, яка є в Львівській області. Наш основний принцип, з яким ми йдемо на вибори, це є те, що успіх – у синергії. Закон синергії говорить, що два плюс два дорівнює п’ять.
І так само тут: якщо не займатися поборюванням, якщо обласна рада буде навпаки громади, які деколи можуть притиратися, деколи можуть бути інші інтереси – але завжди це можна звести до спільного знаменника таким чином, щоби в підсумку ми отримали позитивний результат і для одної громади, і для другої, і ще для всієї області. Це цілком можливо.
Чи на території області ви бачите ще якісь такі анклави, крім обласного центру? Наприклад, є так званий «дрогобицький трикутник», де близько 200 тисяч людей живе, ще є великі урбанізовані утворення, які теж потребують уваги обласної ради – не лише обласний центр, не лише Львів.
Звичайно, я коли говорю про увагу обласної ради, то не акцентую тільки на Львові. Я говорю про кожну громаду. І тепер це вже об’єднані громади, ми маємо вже нормальну ситуацію, коли немає лівих і правих – всі в одних умовах, всі мають прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і всі можуть працювати. Тому, в принципі, це є великий плюс, що зараз цю ситуацію збалансували – всі в однакових умовах. І тут однозначно треба збалансовувати і координувати роботу всіх громад, які будуть на рівні області. Це абсолютно нормально і потрібно.
Скажіть трошки про список – хто входить? Бо ви очолили, а раніше нічого до обласної ради не мали – ви працюєте заступником мера Львова, раніше були народним депутатом. Де ті люди, які були раніше в обласній раді чи є зараз?
Насправді я дуже довгий період займався проблематикою і мав відношення до тих речей, які відбуваються в області, будучи народним депутатом і зараз. Тому що я вів питання Львівської агломерації, був розробником закону про міські агломерації для всієї України. І це не секрет, що власне оці перспективні плани, які приймалися в кожній області, – це ж обласна рада тим займалася. Тому я завжди цим цікавився, завжди це знав, завжди був на контакті з нашими обласними депутатами. Я дуже тішуся, що багато з колег прийняли рішення продовжити свою роботу в обласній раді – це й Інна Свистун, це і Парасковія Дворянин, і Роман Кизима, і багато інших. Це сильні, потужні люди – я би сказав, що вони є найкращі в обласній раді. Для мене буде честю працювати з ними надалі.
Дякую, на цьому підіб’ємо підсумки. Нагадаю, що сьогодні в студії ZAXID.NET LIVE був Любомир Зубач, який очолює виборчий список «Самопомочі» до Львівської облради. Мене звати Олег Онисько. Дякую, що читаєте і дивитеся ZAXID.NET.