Арешти гектарів земель та врожаю великих сільськогосподарських компаній у Львівській області закінчуються судами над підставними особами, які не мають жодного відношення до аграрного бізнесу. Як виявилось в результаті розслідування львівського антикорупційного сайту «Наші гроші. Львів», на Львівщині роками діє міліцейська схема викачування грошей з великих аграрних підприємств області.
***
«Я попав на мільйон»
Для «Наших грошей. Львів» ця історія почалась випадково. Під час щоденного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень ми наткнулись на цікаву судову ухвалу. 2 серпня цього року суд арештував майже 400 гектарів невитребуваних земельних паїв померлих громадян у Радехівському районі, які обробляла відома у Львові компанія «Барком» (ТМ «Родинна ковбаска»). На думку суду, обробляла компанія цю землю незаконно, відтак, арешт було накладено не лише на земельні ділянки, але й на вирощений урожай.
У цій справі слідче управління ГУНП у Львівській області продемонструвало небувалу швидкість розслідування, і вже 10 жовтня до суду надійшов обвинувальний акт. Втім до суду не потрапив ні директор, ні бухгалтер, ні будь-який інший працівник «Баркому». Підозра у захопленні землі впала на безробітного мешканця Золочева Анатолія Лісового.
У компанії «Барком» тривалий час ігнорували наш запит з проханням пояснити, яким чином судитимуть не пов’язану з ними людину, а тому ми поїхали в Золочів, в гості до Анатолія Лісового.
Коли ми їхали до Золочева, то вже підозрювали, що зустрітися нам доведеться не з місцевим Калиткою. Але дійсність виявилася ще сумнішою. З квартири на третьому поверсі «хрущовки» вийшла нетвереза жінка, яка сказала, що орендує квартиру Анатолія Лісового, а де живе він сам, вона не знає. Втім, почувши від нас словосполучення «земельні паї», нетвердим голосом попросила зачекати.
У цьому будинку в Золочеві живе Анатолій Лісовий
З квартири вийшов чоловік, який відразу присів навпочіпки та закурив.
Розмова вийшла щира. Майже. Ми не приховували, що журналісти, він також представився. Розповів, що саме він і є 34-річним Анатолієм Лісовим, який три роки тому вийшов із в’язниці і вирішив зайнятися сільським господарством.
– Я освободився недавно, розумієте. То було три роки назад, я сидів за хуліганку. То думав, може собі який бізнес придумаю. В мене був капітал, а тут мені знайомий підказав, що ті поля нікому не нужні. А я думаю, то чого не воспользоватись. Я ніколи раніше з тим справи не мав, то я собі для обробки полів найняв фірму, щоб вони переорали і засадили. Вони ту ні при чому. То я собі так подумав, що так можна.
Анатолій Лісовий
З інформації в судовому реєстрі можна зробити висновок, що найняв Анатолій Лісовий, не якесь дрібне фермерське господарство, а велику фірму «Барком». Він, щоправда, відмовився називати назву підприємства, як і суму угоди.
За словами Лісового, він садив ріпак і «ще щось там було».
– Ріпак садив, хотів на Польщу відправляти. Хотів собі бізнес трошки придумати. Але вийшло так, що пролетіло всьо. На тих полях так все і лишилось.
Виглядає на те, що Анатолію Лісовому не повідомили, що урожай «Баркому» суд таки дозволив зібрати.
Приблизно на 15-тій хвилині однотипного діалогу з фермером-невдахою, ми чесно зізнались, що вважаємо його підставною особою і хвилюємось за те, звідки він візьме понад півмільйона гривень, щоб оплатити шкоду, завдану державі.
– Ніхто мене не підставляє! Я сам собі. Просто мені предложили, що то нормальні гроші будуть, розумієте.
– Яку фірму ви наняли?
– Я не знаю, то треба читати.
– То ви не пам’ятаєте фірму, яку найняли?
– Там був такий, що занімався цим.
– Хто?
– Цього я вам не скажу. Діло в тому, що я сам влетів. І тут нічого не зробите. Або посадять, або штраф дадуть. Я знаю, то 700 чи до 800 тисяч гривень буде. Де буду брати? Я собі знаю де. Останні віддам, що маю. Я вже й так попав, якщо чесно, більш чим на мільйон.
Але, насправді, «попасти» Анатолій Лісовий мав би щонайменше на 6 млн грн, підрахував нам експерт. Вартість оброблення одного гектара землі – приблизно 15 тис. грн – посіяти, удобрити тощо. Відтак витрати на обробку 400 га, які Лісовий нібито обробляв за допомогою сторонньої техніки, становлять щонайменше 6 млн грн.
«На мене повісили 500 тисяч штрафу»
Після цієї зустрічі ми вирішили проаналізувати всі судові справи про захоплення земель у Львівській області і виявили й інші випадки, коли арешт щодо великих аграрних компаній закінчувався вироками маловідомим людям. Вони не те що власної фірми не мають, а навіть підприємцями не зареєстровані.
Причому до суду потрапило ще двоє мешканців Золочева та його передмістя. Так, у лютому 2015 року засудили до штрафу в 3400 гривень тоді ще 28-річного Сергія Дрогобецького. У суді він підтвердив, що у 2014 році уклав з компанією «Агро ЛВ Лімітед» договір на посів цукрового буряка на понад 203 га у Радехівському районі, хоча ніяких документів на право використання цих земель не мав.
Так само, того ж року, 43-річний (на той момент) Тарас Дутка на суді підтвердив, що в 2014 році уклав з «Вінал Агро» договір підряду на посів озимого ріпаку, озимої пшениці, сої та ярого ячменю на 533,24 га у Жидачівському районі, хоча також документів на користування землею не мав. Дутка отримав 5100 грн штрафу.
Вже пізніше суди постановили стягнути з них збитки – загалом з обох понад 670 тис. грн.
Тож, ми знову поїхали в Золочів. З Тарасом Дуткою ми зустрілись з ним в селі Підгороднє, що фактично межує із Золочевом.
Його першою фразою, після того, як ми пояснили, хто ми і чого приїхали, було:
– Це все підстава! На мене повішали 500 тис. грн штрафу.
Далі він розповів, що два роки тому мав проблеми зі здоров’ям, переніс три операції та вліз через них у борги.
– Мені треба було борги віддавати. І тут до мене під’їхав Володимир Кудлак і запропонував гроші, за те, щоб підписав договір з фірмою та взяв на себе вину за те, що я сіяв поля. Він мені сказав, що то нічого страшного – адміністративна відповідальність та штраф. Я повірив, що нічого не буде, а мені гроші потрібні були. Він мені дав 30 тисяч гривень.
Тарас Дутка розповів, що йому заплатили 30 тис. грн, аби він взяв вину на себе
Посаду Володимира Кудлака Тарас Дутка називає на старий манер – «начальник ОБХСС». Але насправді він є старшим оперуповноваженим Управління захисту економіки у Львівський області.
За словами Тараса Дутки, «працює» оперуповноважений не сам, а разом зі своїм братом, Андрієм Кудлаком, який є начальником відділу Управління захисту економіки у Львівській області.
– Всім завідував його рідний брат, Андрій Кудлак, який працює в управлінні поліції у Львові і займається саме земельними питаннями. Оцей Андрій Кудлак возив мене в Жидачів на суд. На суді мені дали 5 тисяч гривень штрафу, які вони оплатили.
А пізніше Дутка отримав ще одну повістку до суду, цього разу – про відшкодування шкоди, завданої злочином, у сумі 531,5 тис. грн. Він не зміг з’явитися у суд, і справу розглядали без нього. Згідно з рішенням Жидачівського районного суду, він має заплатити за те, що з 2014 до 2015 року «незаконно користувався земельними ділянками без правовстановлюючих документів» площею 523 га на території дев’яти сільських рад Жидачівського району.
– Та я там в житті не був! В тій стороні не був! Знаю, що там такі поля, що дідько ногу зломить!
Щодо представників фірми «Вінал-Агро», то з ними Тарас Дутка зустрівся лише один раз – директор привіз договір на підпис, який оформили заднім числом.
Тепер із пенсії чоловіка щомісячно вираховують збитки, завдані державі. Понад півмільйона гривень штрафу він виплачуватиме ще довго.
Сергій Дрогобецький живе в квартирі в цьому двоповерховому будинку. Сусіди повідомили, що його не має вдома
Окрім того, виявилось, що Дутка знайомий із Сергієм Дрогобецьким із Золочева, який «захоплював» поля в Радехівському районі.
За його словами, з Дрогобецьким трапилась аналогічна історія. Втім сам засуджений у телефонній розмові не захотів повідомити нам всі подробиці.
«Поліцейський бізнес»
Юрій Одноріг, заступник директора компанії «Західний Буг» та голова громадської спілки «Аграрії Львівщини», пояснив як з’являються такі «фермери» (до речі, у жовтні суд наклав арешт на майже 628 га земель, позбавивши «Західний Буг» права на їх використання):
– Працівники управління захисту економіки «пробіглись» по сільрадам, взяли списки ділянок, які обробляє, скажімо, «Барком». Звичайно, там виявили ділянки, які розташовані на землях запасу і на землях померлих. Договорів немає – сільрада боялась заключати договори, бо прокуратура б за це притягнула до відповідальності. Відповідно рухають справу (відкривають кримінальне провадження – ред.), кличуть «Барком» і пропонують «порєшати». Потім знаходять в картотеці «ходака», який зізнається, що він ці землі обробляв та підписує угоду зі слідством. Вартість такої «угоди» приблизно 250-300 доларів за гектар землі, які фірма обробляла.
Ця ситуація стала можливою завдяки прогалинам в законодавстві. За словами Однорога, на сьогодні у Львівській області ледь не 50% землі, яку обробляють фермери та фермерські господарства, обробляють незаконно.
На початку 90-х років, коли розподіляли колгоспні землі, у Львівській області паї отримали майже всі селяни, не лише колишні колгоспники та колгоспні пенсіонери, але й працівники соціальної сфери. Наділи вийшли не надто великими, приблизно, по 2 га. Крім того, сільська рада залишала собі, так звані, землі запасу, для майбутніх потреб села.
На земельні паї селяни отримали сертифікати, які пізніше замінили на державні акти. На підставі цих документів можна укладати угоди з фермерами чи з господарствами. Переважно саме так і використовують паї – здають в оренду за ціною від 3 до 8% від нормативної вартості, приблизно 300-500 грн на рік.
Складніше із невитребуваними паями – ділянками, що належать вже померлим людям. Ці ділянки перейшли у спадщину. Але якщо спадкоємці не оформили спадщину протягом року з моменту смерті, то робити це треба через суд. Часто люди це не роблять, або через незнання, або через брак коштів. Ціна питання приблизно 5 тисяч гривень.
Якщо не зголосились спадкоємці, то ці землі повинні визнати «відумерлою спадщиною», так само через суд, та передати в комунальну власність. В реальному житті це відбувається рідко. А на полі з’являються такі собі «латки», на які складно оформити оренду, а обійти під час посіву неможливо. Як вихід, спадщину оформляють ті самі фермерські господарства, в рахунок оренди.
Щодо земель запасу, то їх можна передавати в оренду лише через аукціон. Для того, щоб виставити на аукціон, необхідно виготовити технічну документацію. З державного бюджету на це кошти не виділяли, а сільські ради тривалий час не мали, чи не хотіли витрачати. В результаті ці землі все одно здавали в оренду фермерам та фермерським господарствам, здебільшого, відповідне рішення приймали на сесії сільської ради. Тобто орендарі отримували землю офіційно, але, фактично, незаконно, адже аукціонів на оренду не проводили. Орендну плату, як стверджують представники фермерських господарств, вони сплачували так само за ставками 3-8% від оціночної вартості.
Приблизно п’ять років тому таку практику припинили через перевірки діяльності сільрад прокуратурою. Тому з’явився інший, майже законний спосіб, передачі в оренду земель запасу – сільради погоджували з податковою інспекцією надходження до бюджету і пропонували орендарям підписувати так звані «листи-розрахунки», за якими і сплачувалась оренда.
Заступник директора «Західного Бугу», визнає, що цей спосіб також не є офіційно законним, але наголошує, що говорити про самовільне захоплення землі не можна, адже плата за землю здійснювалась. На його думку, адекватним трактуванням ситуації є «неналежно оформлена документація», оскільки, не було проведено аукціону на оренду, що передбачено чинним законодавством.
Натомість правоохоронці трактують діяльність фермерів як «самовільне захоплення землі» та «нанесення шкоди державному майну». Коли сума шкоди перебільшує 80 тис. грн, відкривають кримінальне провадження. Відкрити його не складно – згідно з методикою розрахунку нормативної вартості оренди, достатньо обробляти 60 га таких земель.
– Це суто поліцейський бізнес! Аграрний бізнес розвивається і є прибутковим. На «айтішніках» вони не зароблять, бо складно розібратися в тому продукті, що вони виробляють, а тут все просто – є померлі, визнаємо, що це «відумерла спадщина», приходимо до фермера, який знає, як треба сіяти пшеницю, але не знає, від якої суми збитків починається кримінальна справа. І під гаслами наведення порядку з землею, люди просто заробляють, – говорить Юрій Одноріг.
За словами Однорога, «Західний Буг» не вступатиме в перемовини з поліцією: «Бо ми не захоплювали землю – ми платили сільрадам за оренду, в нас є відповідні листи і проплати. Будемо звертатися до суду, бо вже є судова практика, де суди визнають, що це не є самозахопленням, а використанням земельних ділянок з неправильно оформленим документами».
Він також переконаний, що за всією схемою з «наїзду на аграріїв» стоїть начальник Управління захисту економіки у Львівській області Руслан Галаз.
Заперечують усі
«Як правило ми з журналістами не спілкуємось, бо для цього у нас є ЦГЗ, і це їх робота спілкуватися, – сказав нам у коментарі начальник УЗЕ у Львівській області Руслан Галаз. – По-друге, постійно хтось стверджує, що ми беремо хабарі, бо ми займаємось роботою, а незадоволених дуже багато, коли ми людей виводимо на чисту воду. Тому я можу вам запропонувати зустрітися з працівником, який займається роботою з журналістами і поспілкуйтеся. Чи я створив схему? Ну про що ви говорите! Таке в природі неможливо!».
Володимир Кудлак, старший оперуповноважений управління захисту економіки підтвердив лише, що знає засуджених, і Дрогобецького, і Дутку, однак стверджує, що не розуміє, причому тут він: «Він (Дутка – ред.) недалеко від мене живе. Може, якась неприязнь до мене в нього є. І Дрогобецького, звичайно, знаю. Золочів – маленьке місто. Я чесно кажучи, не розумію, причому тут я».
«Чи вимагали у нас працівники поліції хабарі? Ні, не вимагали», – сказав керівник західного кластеру компанії «Agro Genereation», до складу якої входить «Вінал Агро».
«Ви ж розумієте, що ніхто не вимагає, – продовжив він. – Вони все роблять дуже акуратно, працюють в нормах законодавства, але вони також прекрасно розуміють, що жодних реальних підстав для порушення кримінальної справи немає. Але кримінально-процесуальний кодекс такий, що якщо в якогось умовного слідчого з’явилась якась підозра щодо якоїсь компанії, то на підставі підозри він може звернутися до суду і порушити кримінальну справу, і він починає слідство на підставі підозри».
Ростислав Михайлюк, директор «Вінал Агро», повідомив, що пригадує особу зі схожим іменем (мова йде про Тараса Дутку), якому надавали послуги з обробки ґрунтів: «Я не пам’ятаю точно, але щось таке було. Але давайте я зараз передзвоню до агронома і вам зателефоную». Більше Ростислав Михайлюк на зв’язок не виходив.
В свою чергу Олег Баран, співвласник «Баркому», пообіцяв таки надати коментар про історію його підприємства. Однак так і не сказав, коли.
Матеріал підготовлено за підтримки МФ "Відродження"