Чи настільки успішна реформа децентралізації, як про це прийнято говорити? З одного боку, в Україні досить швидко проводиться укрупнення громад, що дозволяє їм ставати більш фінансово заможними і самодостатніми. Станом на 2016 рік таких об’єднаних громад функціонувало 159. Ще більше ніж у 200 громадах проведено перші вибори і вже у цьому році вони будуть повноцінно функціонувати.
В результаті об'єднання бюджети створюваних громад дійсно суттєво збільшуються. Тому з точки зору кількісних («бухгалтерських») характеристик – нібито все ok. Але якщо сприймати децентралізацію як стратегію, а не як бухгалтерію, то бачу кілька серйозних проблем.
Кількість, а не якість
Ідеологи реформи об'єднання громад взяли собі за пріоритет формування максимальної кількості об'єднань у найкоротші терміни. І якщо у перший рік реформи такий підхід ще можна було зрозуміти, оскільки потрібні були «першопрохідці», які би показали приклад і повели за собою інших, то у наступні роки і до цього часу така «гонка озброєнь» є відверто шкідливою, адже здійснюється за рахунок якості створюваних об'єднань.
Про що мова? Дуже часто об’єднані громади створюються всупереч здоровому глузду і елементарним правилам планування територій. Для того щоб забезпечити фактичне створення громади, державні чиновники з готовністю відходять від методологічних засад. Бо їм потрібен кількісний результат, щоб відзвітувати перед Києвом, а не якісна об’єднана громада. Відповідно передбачений у законі перспективний план, який мав бути механізмом державного контролю за правильністю проведення об'єднань, стає предметом торгу місцевих олігархів, чиновників та депутатів.
Міста в облозі: наслідки об'єднань
Ще однією проблемою сьогоднішнього стану об'єднання громад є фактичне усунення з цього процесу міст, зокрема міст обласного значення. Частково це пов’язано із об’єктивними причинами, але в більшості пояснюється банальним порушенням місцевими чиновниками методики формування об’єднаних громад. Ця методика надає містам пріоритет бути адміністративними центрами ОТГ. По факту все відбувається навпаки: пріоритет мають села, міста залучаються за залишковим принципом. І можна скільки завгодно стверджувати, що міста не хочуть виборів, самоусуваються і т.д. Але ці аргументи елементарно розбиваються документами, зокрема перспективними планами, у яких обласні адміністрації не передбачають міста як адміністративні центри об’єднаних громад.
В результаті такої «політики» децентралізації вже найближчим часом будуть сформовані крупні сільські ОТГ навколо кордонів великих міст. Це позбавить міста навіть перспективи для просторового розвитку та залучення інвестицій. Не секрет, що переважна більшість інвестицій приходить саме в міста або в їх приміську зону. Тому це питання насправді надзвичайної ваги та майбутнього економічного розвитку країни.
Стратегія децентралізації.
Країні потрібно визначитися зі стратегією децентралізації. Якщо учасниками об'єднання громад і надалі будуть лише села, то це стратегія виживання. Що також потрібно, оскільки села зараз справді в більш скрутному становищі, ніж міста. Але якщо ми обираємо стратегію розвитку, то це неможливо без активного залучення міст до цього процесу. Оскільки у всьому світі саме міста є базисом економічного розвитку та формування валового продукту.
У зв’язку з цим депутатами від «Самопомочі» було запропонували концепцію змін до законодавства про добровільне об'єднання територіальних громад, яка повинна збалансувати інтереси сіл і міст. З одного боку, ми готові підтримати законопроект 4772, який дозволить усунути штучні перепони та значно пришвидшити темп об'єднання громад. З іншого боку, наші поправки до цього закону запроваджують формування міст – агломерацій, які збалансують інтенсивне створення сільських об’єднаних громад з інтересами великих міст. Альтернативною пропозицією, яку ініціювали наші колеги по парламенту, є запровадження тимчасового «мораторію» на створення ОТГ у приміських зонах до законодавчого врегулювання питання міських агломерацій.
Без врахування одного з варіантів поправок, законопроект 4772 буде шкідливим для місцевого самоврядування та держави. Оскільки формалізує «бухгалтерський» підхід децентралізації «виживання». Я виступаю за децентралізацію «розвитку», обов'язковими учасниками якої повинні бути і села, і міста.
Р.S. Законопроект 4772 запланований до розгляду Верховною Радою на четвер 19 січня.