Телесюжет про Наталену Королеву був останньою передачею першого сезону «Очима культури» на канадській телепрограмі КОНТАКТ. Передача пішла в ефір наприкінці червня 2011, отож не треба дивуватися, що на її завершення я бажаю глядачам гарного літа, а водночас закликаю не забувати у час літньої відпустки про самостійні дослідження рідної культури.
Признаю, що в іншому моєму заклику: розшукати в Торонто переслані колись туди авторкою, а ще ніколи не видані рукописи її творів: повісті «Останній бог» чи роману про Мойсея в Єгипті «Мезу, жрець єгипетський», — я не подаю глядачам повної інформації. На той час я уже знав, що рукопис «Останнього бога» віднайдено в архівах Праги. (Згодом, відвідавши ці архіви у липні 2011, Юрко Винничук підтвердив мені правдивість цієї інформації.)
Однак те, що «Мезу, жрець єгипетський» і деякі автобіографічні тексти Королевої досі загублені, а знайдення іншого варіянту «Останнього бога» лише допомогло б підготувати авторитетне видання тексту, спонукав мене дещо драматизувати мій заклик до глядачів. А зрештою хіба існує кращий спосіб поглибити зв’язок з рідною культурою, ніж через те, щоб стати активним учасником процесу її збереження, збагачення та поширення?.. На жаль, поки що мій заклик не дав результатів. Двох згаданих рукописів Наталени Королевої досі не знайдено.
В Україні творчість Королевої нарешті помалу стає ширше доступною і відомою. Насамперед завдяки недавньому (2010 р.) виданню Юрком Винничуком і видавництвом «Каменяр» «Творів» Королевої, що включають романи «Предок» та «Без коріння» і які, як обіцяє Винничук, є першою книжкою із планованого багатотомного видання.
Раніше (2007 р.) дрогобицьке видавництво «Відродження» надрукувало книгу, яка включала «Без коріння», «Во дні они», «Quid est Veritas?» та оповідання і спогади. А ще раніше, 1991 р., на хвилі початкового ентузіязму відкриттів в Україні спадщини еміграційних письменників, «Дніпро» видав досить товстий том із «Предком» і «Леґендами старокиївськими», правда спотвореними нефаховим втручанням мовного редактора.
Хочеться вірити, що Винничукові незабаром вдасться видати, вже в адекватній редакції, вельми цікаві для українського читача, бодай з огляду на їх пізнавальну цінність, «Леґенди старокиївські», які мають увійти до другого тому «Творів». А загалом, творчість Королевої, стаючи доступною в Україні, це ж для багатьох чергова нагода відкрити у власній культурній спадщині несподівані та невідомі, хоча й давно вже органічно в ній присутні, виміри та аспекти...
Марко Роберт Стех. «ОЧИМА КУЛЬТУРИ». № 14. Наталена Королева.