Обласні державні адміністрації в Україні за реформою мають бути скоро ліквідовані, але питання ефективності їхньої роботи постало вже. Цьогоріч Кабмін змінив принципи оцінки роботи ОДА, а незабаром народні обранці мають закріпити в Конституції структурні зміни, що приберуть обласні адміністрації в принципі.
На Львівщині про ефективність ОДА як структури говорять вже давно, бо ще десять років тому регіон мав шанси стати пілотною областю, де адміністрація пройшла би реформування. Тоді, щоправда, у президента та уряду забракло політичної волі для впровадження такого експерименту. То чому ОДА морально застаріла та що може виправити ситуацію, запитуємо в колишнього голови Львівської ОДА Миколи Кмітя.
На вашу думку, чи сучасна структура ОДА, яка зараз існує в Україні?
З того часу, як я очолював Львівську ОДА, дуже багато змінилося в положеннях. Зараз вона має урізані повноваження. Розумієте, все, що розділене – неефективне. Бо велика частина повноважень знаходиться в обласної ради, частина залишилася в ОДА.
То чи виникає якийсь конфлікт, на вашу думку, через таке розділення?
Конфлікт закладений де-факто, але від мудрості людей на місцях залежить, чи він яскравий, чи ні й вони про щось домовилися. Бо чіткості немає й усе поділено і, водночас, не поділено. Чим швидше держава перейде до того, що передбачає децентралізація, тим краще, звичайно. У 2008 році я виступав з ініціативою, аби ще тоді у Львівській області забрали повноваження господарські у ЛОДА й передали їх виконкому обласної ради, а ОДА займалася би функціями префекта, наглядача по вертикалі президента за дотриманням конституційних норм і правил. Тоді нас не підтримали, хоча, по-моєму, ще Закарпаття та Харківщина хотіли приєднатися до цього експерименту. Ми бачили на прикладі наших європейських сусідів, що це ефективно.
Звісно, для голови обласної адміністрації це питання урізання його господарських функцій, але насправді кожна громада повинна сама вибрати собі ефективного господарника. А президент, по суті, має контролювати вертикаль, яка стежить за дотриманням Конституції. І в період війни це актуально, бо сепаратистські рухи нікуди не ділися, за цим нагляд має бути.
Ми нічого нового не вигадали, бо це все є в Європі. Єдине, я би ще забрав районні ради, бо то зайвий орган, бо або громади, або райради. Інакше економічного ефекту не буде, бо 70% чи 80% грошей, які громада заробляє, йдуть на оплату праці тих людей, які керують громадами. Тобто, укрупнення абсолютно потрібне, але не зрозуміло поки, чи буде у нас ущільнення, чи ні.
Ви щойно зауважили, що мали ініціативу з реформування ще за час своєї каденції…
Так, ми все розробили й хотіли зробити такий експеримент, але тоді не було єдності між президентом і прем’єром і наша ініціатива, на жаль, не пройшла.
Тобто зсередини цю структуру реформувати важко?
Розумієте, ефективність управління – це ключова річ. Важко чи не важко, але це потрібно робити. Інакше ми ніколи не зможемо добитися ефективності. Коли я був керівником, було міністерство будівництва, яке вирішувало, яку школу будувати, який садок ремонтувати, який туалет будувати – це ж шок. У Львові на той час було 100 недобудованих шкіл, бо кожен новий міністр пробував новий фундамент поставити. І постає питання про ефективність використання ресурсів. Звісно, коли є все на місцях, то не буде такого вигляду.
З вашого досвіду, як би мав виглядати ідеальний орган державної влади в області, аби все ефективно працювало?
Він не може бути один, завжди мають бути противаги, бо якщо усе один, відбудеться узурпація влади. Є обласна рада, вона має бути більш урізана, як на мене, з виконкомом, він здійснює виконавчі функції в області. Всі функції, які неефективно виконувати в Києві, передаються на виконком. І наступними після області йдуть громади, які створені зараз. А президентська вертикаль йде через контроль, через префектів. Не знаю, наскільки є потреба в районах мати ці префекти, але зараз укрупнення, й залишиться на Львівщині чотири, тому, може й доцільно мати чотирьох представників головного префекта Львівщини в районах, але не більше. Це, як правило, мають бути люди з юридичною освітою, тому що треба глибоко розуміти положення Конституції. І, звичайно, є всілякі державні програми, я бачив у Європі, це також робить вертикаль президента. І так одні за другими дивляться.