До Львова приїхала офіцерка збройних сил України — Тетяна Науменко. Вона бере участь в російсько-українській війні з самого початку. І вже понад рік у зоні бойових дій виховує донечку.
Тетяна Науменко зараз працює заступницею комбата з морально-психологічного забезпечення. На Сході — з 2014-го року, тобто зі самого початку. До того була волонтеркою.
«Я розуміла, що більше допомоги я можу зробити там, де я потрібна була», — пояснює Тетяна.
Тетяна — офіцерка Збройних сил. Статус поміж чоловіків доводилося завойовувати довго.
«Вимоги до жінки, мабуть, на три голови вищі, ніж до чоловіків на ті ж самі посади. Якщо чоловік може собі дозволити і розслабитися, і щось там не так повести, то жінка таке зробить, то воно зразу видно і воно зразу це відчувається у відношенні. Тому самоорганізація, самодисципліна і витривалість — вона має бути в рази вища, ніж у чоловіка», — каже Тетяна Науменко.
В зоні війни Таня виховує півторарічну Софійку. Дівчинка там народилася і тепер росте. На передовій не буває, але поміж військових — уже своя. Таня жартома каже, що дівчинка — майбутня міністерка оборони. На сході, розповідають батьки, виховувати дитину важко, але можливо.
«Звісно, що поєднувати службу і виховання донечки — важкувато, але стараємося докласти максимум зусиль, щоби вона нічого не потребувала. І, відповідно, росла здоровою на радість батькам і на радість дідуся та бабусі», — додає батько Софійки та командир батальйону 24-ї окремої механізованої бригади Анатолій Самброс.
Поки що Анатолій і Тетяна не знають, що робитимуть, коли Софійка підросте й доведеться йти до школи. Але кажуть: їм дуже подобається Львів. Втім, до того часу мають одну надзвичайно важливу справу: зберегти Україну.
«І ти розумієш, що якщо ми зараз просто розслабимося, якщо ми зараз здамося, здуємося всі разом, то у них не буде майбутнього. Просто дивлячись їй в очі, ми дуже прекрасно розуміємо, що якщо не ми, то ми їм дуже такий багаж залишимо, цим дітям, дуже важкий», — каже Тетяна Науменко.