Ми всі були б дуже наївними, якби припускали, що не існує якихось позаправових, негласних, потаємних, підкилимових домовленостей між сильними світу цього. Культурною мовою це можна окреслити, як «звичаєве право», конвенції, а по-зрозумілому для нас – це «понятія». Взагалі, я вважаю безпідставними «наїзди» на сам принцип «понятій», як такий, бо вони певним чином врегульовують ті суспільні відносини, де безсиле правове поле, і якби не їх було, то був би цілковитий бардак і «беспрєдєл».
Отож, ми знаємо, що жодна стаття української Конституції не передбачає захисту колишнього президента від кримінального переслідування у разі, коли той скоїв злочин. І знаємо напевно, хоча офіційно про це ніхто ніде не проголошував, що Ющенко, скільки він буде при владі, пообіцяв не чіпати Кучму (навіть нехай, припустимо, той власноруч відрізав голови ста журналістам) взамін на те, що Кучма пообіцяв не стріляти в людей на Майдані. Знаємо й те, що Ющенка ніхто з нинішньої влади в Україні пальцем не рушить, тут вже просто «за красиві очі», хоча Ющенкові за бажання можна «пришити» будь-що не гірше, аніж Тимошенко чи Луценкові. Сам Медвєдєв грозився притягнути до відповідальності у Києві тих, хто постачав зброю «режиму кривавого головоріза» Саакашвілі, але вочевидь навіть це не змусить нашу владу розправитися з Ющенком, бо такі в нас «понятія», і це навіть добре.
Лише дуже наївні люди сподіваються, що за урядування представників пострадянської влади в Україні (а це Кучма, Ющенко, Янукович, Тимошенко і Ко), посадять когось із вищого владного ешелону. Тут НІХТО НІКОГО НІКОЛИ не садив і не посадить. Нерозумний Лазаренко чухнув в Америку – дістав більше десяти років тюрми, нерозумний Жердицький чкурнув до Німеччини – отримав чотири роки тюрми, а тут би їх ніхто навіть пальцем не зачепив. Бо там саджають, тут – ні, такі в нас «понятія». А в тих пацанів нерви здали, що поробиш?
Що ж до теперішньої державної конструкції «влада-опозиція», то між ними безумовно існують негласні домовленості приблизно на кшталт: «Ви при владі крадете скільки можете - ми вас потім не чіпаємо, ми при владі крадемо, скільки можемо, ви нас потім не чіпаєте». Тож сподіватися, що посадять Тимошенко, Луценка чи Турчинова, не доводиться. Та найбільш брехливою і гротескно лицемірною виявилася помаранчева влада з гаслом «Бандити сидітимуть у тюрмах!», яка за п’ять років жодного бандита не посадила, хоча бандитів було і є, хоч греблю гати. Нинішня влада без гасла тим більше нікого не посадить. Сьогоднішні репресії проти опозиції – лише косметичні: ви тримали невинного Колеснікова у цюпі чотири місяці, покійного Кушнарьова місяць? От ми вам і помстимося, але адекватними методами, не більше. Око за око, зуб за зуб, але не більше, бо полетить шкереберть уся зручна система рівного доступу усіх охочих до розкрадання держави.
Якщо чесно, то нинішній владі дуже кортить «в натурі» пересаджати всю опозицію, але це було б можливо здійснити лише у разі, коли б ця влада прийшла навічно, чи принаймні дуже надовго, тоді й «понятія» можна було б поламати. Але економічній ситуації в Україні на найближчі п’ять років нічого доброго не світить, життя пересічних українців лише погіршуватиметься, і будь-якій владі в такій ситуації втриматися біля корита буде вкрай важко. Окрім явного погіршення економічної ситуації, є ще одна дуже важлива ознака того, що нинішня влада далеко не вічна і не тривала, це наявність критичної маси «казлоф, каториє мєшают нам жить». Це примара мільйонного демократичного Майдану, це примара зародків громадянського суспільства, це примара тисяч і тисяч людей із людськими обличчями і чистими душами, людей, які добре навчилися відстоювати демократичні свободи.
Отож, чинній владі треба якомога більше «накосити бабла», це найголовніше, а гроші, як відомо, люблять тишу, явне посягання на демократію в Україні приведе до великого збурення, у нас вже, дякувати Богові, не Росія і не Білорусь. А збурення і протистояння, ненадання траншів МВФ, припинення закордонних інвестицій etc. жодним чином не вписується у владні плани набивання кишень.
Таким чином напрошується висновок, що екс-помаранчевих «постращають», помстяться їм трохи за Колеснікова і Кушнарьова та й відпустять. Єдине, що ця імітація поборення державної злочинності й корупції, добряче зіграє проти чинної влади і на піднесення рейтингу опозиції: про Юлю й Луценка всі майже забули, а тут на тобі, на кожному кроці повторюють, що «екологічні гроші пішли на виплату пенсій» нещасним пенсіонерам, і за це хочуть саджати до в’язниці. Яке добре серце не здригнеться, почувши таку інформацію? Але це давня й невиліковна хвороба будь-якої української влади останніх років: усіляко діяти на шкоду власному рейтингові, та це вже трохи інша історія.