«Кожну справу можна зробити "чучуть" краще»

Голова ЛОДА Олег Синютка в ефірі ZAXID.NET LIVE

29 березня

Вчора, 28 березня, голова Львівської ОДА Олег Синютка публічно звітував перед мешканцями Львова й області про свою роботу за минулий рік. Послухати його виступ у львівському Палаці мистецтв і особисто поставити питання могли всі охочі – тим більше, що флаєри з інформацією про цей виступ навіть роздавали на вулицях. Але якщо відкинути сотні офіційних цифр – чим пишається і чого соромиться Олег Синютка за минулий рік? Поговоримо з ним про це у прямому ефірі ZAXID.NET LIVE. Доброго вечора.

Отже, чи вчорашній звіт виправдав ваші сподівання? Це все-таки було вперше така форма – ніколи голови ЛОДА безпосередньо перед мешканцями не звітували.

Тому й очікувань ніяких насправді не було. Це вперше – і було просто цікаво, чи це правильно, чи це неправильно, чи люди прийдуть, хто з людей прийде. Тому що ми старалися, щоби інформація була максимально доступною, максимально публічною. Очікування було насправді за результатами, а не до того. Тому що не було бажання створити якусь картинку – було бажання відчути, чим живуть і що насправді люди потребують і відчувають.

Але реакція залу – завжди прямий контакт з людьми, не з депутатами обласної ради чи ще з якимись чиновниками.

Ми третій рік поспіль (ідея виникла після того, як я був призначений на посаду голови ОДА) робимо звіти голів районів. Й абсолютно логічно, ми подумали: справді, в кожному районі звітують керівники районних адміністрацій – чому б не зробити такий публічний звіт голови обласної адміністрації? Я цього року з двадцяти звітів у районах відвідав 17. На превеликий жаль, коли проходили три звіти, то я був поза межами Львівщини. І для мене не було чимось дивним чи щось дивним у спілкування. Тому що різні були зустрічі. Навіть була зустріч в одному із районів, коли я сказав: шановні друзі, розумію, що мені впродовж двох місяців треба приїхати ще раз – тому що та розмова, яка є сьогодні, мене абсолютно не влаштовує. А були райони, де, знаєте… Я вже казав головам райадміністрацій: або насправді у вас все настільки добре, або просто ви, можливо, для мене створили якусь таку картинку, запросивши людей, які вам не будуть ставити незручних запитань. Хоча ми дуже чітко прослідковували, що інформація має бути в публічному доступі. Ми просили, щоби оголошення про те, що будуть звіти в районах, навіть говорили в селах в неділю, щоби були в крамницях.

Ми хочемо відчути, як воно є насправді. Тобто створювати якусь мильну бульбашку – ні.

Але якщо вони вже три роки звітують, а ви щойно вперше – минулого року чому не звітували?

Ви знаєте, нікому чомусь не приходила така ідея минулого року – зробити публічний звіт. Я думаю, що якби в когось виникла така ідея, то, напевно, було би правильно це зробити ще минулого року.

Якщо лаконічно – можете назвати три свої досягнення за минулий рік як голови ЛОДА, і три невдачі? Бо я переконаний, що у вас вони теж, як і у всіх, бувають.

Звичайно. Немає речей, які можна зробити абсолютно ідеально. Які три здобутки? Перший – це єдність людей. Я переконаний, що це найголовніше, що ми маємо сьогодні на Львівщині.

Результат вашої роботи – не взагалі.

Так, це результат моєї роботи як голови обласної державної адміністрації. Тому що ми дуже багато спілкуємося з людьми. Я думаю, що жоден керівник до того не міг похвалитися такою кількістю комунікацій. І те, що ми зуміли згуртувати людей, – думаю, це найголовніше.

Друга річ – це, звичайно, інфраструктура. Тому що я вважаю, що стільки позитивних речей, скільки було зроблено в інфраструктурі: від доріг, шкіл, садочків, спортивних майданчиків – такого ніколи не робилося. І це сталося тому, що справи в державі йдуть на краще і ми маємо додатковий фінансовий ресурс.

І третя річ – це все-таки армія і це все-таки ще раз ствердження того, що Львівщина є твердиня українського духу.

Це три речі, які я вважаю найголовнішим, що вдалося зробити.

Але армія не входить у ваші безпосередні обов’язки.

Ну, я є за посадою головою ради оборони області – і цим все сказано. Тому речі, які пов’язані з безпекою, торкаються мене особисто.

Невдачі – думаю, якби були явні провали, вони обов’язково прозвучали би під час звіту або стали б предметом якоїсь дискусії. Але я завжди дотримуюся думки, що будь-яку справу можна зробити краще.

Я мав на увазі, чи щось вам не вдалося реалізувати взагалі – очевидно, що немає меж для досконалості й можна все робити все краще і краще.

Оце найбільша моя проблема – чи та річ, яку хочу зробити. Завжди кажуть, що у працівників вимагаю дуже-дуже багато. А я завжди їм кажу: ця справа, яку ви зробили, – це найкраще в Україні; але це не означає, що цю справу не можна було зробити ще «чучуть» краще.

Кількість шкіл: от ми минулого року здали 8 шкіл – це, напевно, найбільше кількість за всі роки. Причому деякі школи, як, наприклад, у Пристані, будувалися 25 чи 26 років. Але хто сказав, що не можна було зробити 9 шкіл і здати їх в експлуатацію? Тому межі досконалості немає.

Одним із ключових у вашому звіті було створення робочих місць – справді важлива річ.

Так, 84 виробництва і 8 тисяч нових робочих місць.

От я власне хотів запитати: 8 тисяч нових робочих місць – як ви їх рахуєте? Тому що ми як журналісти постійно намагалися цю цифру з’ясувати, її ні управління статистики не дає, ні ЛОДА.

Підрахувати дуже просто. Наприклад, вчора чи позавчора був в області керівник Державної служби зайнятості, й у них фігурує також ця цифра. Вони мають кількість зайнятих, які були на початок року – і кількість зайнятих на кінець року. У них також фігурує цифра 7900 місць. А рахувати дуже просто: ти береш виробництво, якого не було і яке з’явилося, береш кількість людей, яких не було і з’явилося, множиш, додаєш. Це насправді математика четвертого класу.

А чи віднімаєте, коли люди втрачають роботу, закриваються підприємства?

Я не знаю прикладів, коли би закрилися великі підприємства на території Львівщини.

Наприклад, у Самборі закрився хлібозавод, зараз у Дрогобичі солеварня ніби закривається.

Ні, в Самборі виробництво, яке було, кожному з тих людей запропонувало роботу. Я запитував компанію, яка займається виготовленням хлібопродуктів, чому так. І вони мені просто показали на економіці: якщо цих людей вони працевлаштують на інших виробництвах і ту кількість хліба, яку вони виробляли за застарілими технологіями, будуть довозити з інших місць, то, по-перше, люди не втратять роботи, а за рахунок зменшення собівартості вони навпаки можуть підняти для них заробітну плату.

Так, але їм запропонували (наскільки пам’ятаю, там з Самбора перенесли до Львова виробництво) у Львові – не всі ж, очевидно, погодяться.

Не тільки у Львові, звичайно, – тому що в Самборі все одно людей треба розвозити, довозити, і є маркетингові служби.

У мене ще було запитання, чи є цифра, скільки власне робочих місць втрачено – але розумію, що нічого не втрачено. Це при тому, що люди продовжують виїжджати на заробітки до Польщі. Може, вони просто не реєструються на біржі?

Ми, знаєте, дуже багато зустрічей проводимо з бізнесом. І, з одного боку, хочемо почути бізнес – де є корупція, де є зловживання, де навпаки просто відсутність допомоги, а є така потреба. І завжди ми просимо бізнес, коли вони нам скаржаться на відсутність кадрів, на некваліфіковані кадри, ще на якісь проблеми, ми їм кажемо: друзі, люди в Україні є, і цих людей – талановитих, професійних – дуже багато. Але цим людям треба піднімати заробітну плату. От ми дуже часто (і я вважаю, що це достатньо чітка розрахункова цифра) говоримо, що якби люди середньої кваліфікації сьогодні отримували 12–14 тисяч гривень – то це була би, напевно, та сума, та виплата, яка би все-таки стримувала багатьох від пошуку роботи за кордоном. А цифра береться дуже просто: 500 євро, які в середньому отримують у Польщі, мінус 20% їхніх витрат – те, що вони потім привозять додому.

Тобто 400 євро. Ну, таких зарплат не особливо є у Львові, на Львівщині.

Ну, чому? От, наприклад, компанія «Бадер». З нового року вони підняли: у них була заробітна плата середня 8,5 тис., вони підняли ще на 20%. «Електроконтакт». А за ними тягнуться, тягнуться… Повірте, що в кінці 2018 року ми будемо мати середню заробітну плату на Львівщині, яка буде вимірюватися двозначним числом.

Дякую. Востаннє ви були в нашому ефірі десь півтора року тому...

Ви бачите, яка несправедливість – як рідко ви мене запрошуєте на ефір.

Ми вас достатньо часто запрошуємо – не завжди ви маєте змогу прийти.

Я завжди приходжу. Ви мене просто запрошуєте тільки тоді, коли є якась «бяка», і її треба прив’язати до голови обласної державної адміністрації.

Чому ж «бяка»? Якщо ж про «бяку»…

Я ж казав…

Власне півтора року тому… Давайте послухаємо коротенький фрагмент нашої розмови, що стосувався будівництва сміттєпереробних заводів на Львівщині.

***

Олег Синютка: «Я чітко сказав: є три земельні ділянки – і на кожній з цих земельних ділянок мав би бути сміттєпереробний комплекс. Чому? Ми ж не можемо говорити – Львів, а все решта хай собі горить білим полум’ям. Дивіться, як ми розташували земельні ділянки: низ області – Дрогобиччина; захід області – Яворівщина; центр області – Миколаївщина. Тому плече доїзду на сьогоднішній момент може охопити всю область».

***

От, нагадаю: півтора року тому ви це говорили – і що зроблено?

Мені дуже приємно, що десь за два – чи, можливо, за три тижні (бачу, у вас теж є якась соціологія і, напевно, ці цифри – бо саме з цих соціологічних досліджень я бачив ці цифри) – тільки чотири відсотки мешканців Львова вважають, що у них в місті, у нас в місті, у львів’ян є проблеми з вивозом твердих побутових відходів. Це успіх? Звичайно, що це успіх. І я вчора говорив це на звіті й сьогодні можу ще раз повторити: думаю, що максимум у другому кварталі цього року ми почуємо вже назву першої компанії, яка буде будувати завод.

Якщо це буде у другому кварталі цього року – умовно, це все-таки не два роки, а трохи більше – скільки часу потрібно, щоби дійти до реального будівництва? Бо це тільки ми назву вибираємо фірми.

Думаю, що ви запросите з цього приводу і власників компаній, і представників ОДА – і ми можемо спільно тоді поговорити про цю проблематику.

Це буде одна фірма – чи все-таки три заводи, які ви згадували?

У нас, звичайно, є в області унікуми, які той самий завод будують у різних місцях. Це, дякувати Богу, не стосується обласної державної адміністрації. Тому я переконаний, що це буде одне місце, один завод, одна компанія.

Тобто все-таки ми зараз вже не говоримо про три заводи і це «плече доїзду»?

Ми говоримо про три заводи, тому що одного заводу для Львівщини буде 100% замало.

Я правильно розумію, що буде один завод поки що, а на два ми ще шукаємо інвестора?

Ви прекрасно поінформовані.

Чудово. А там згадували, до речі, ви про Дрогобиччину – це село Брониця під Дрогобичем. Там зараз теж виникла така локальна сміттєва криза – з міста не вивозять сміття, бо мешканці села (чи громадські активісти) блокують доступ. Ви, певно, знаєте про цю ситуацію?

Я думаю, що якби міським головою Дрогобича була людина з прізвищем міського голови Львова, то ми би напевно почули, що це політичні переслідування, що це зведення політичних рахунків і так далі. Проблеми виникають у дуже багатьох місцях. На превеликий жаль, вони виникли в Дрогобичі.

І, напевно, так само, як у Львові, нам доведеться втрутитися в цю ситуацію і допомогти. Тому що мешканці Дрогобича – так само, як і мешканці Львова – є мешканцями Львівщини. І так само, як мешканцям Львова свого часу ми допомогли, так само будемо допомагати і мешканцям Дрогобича. Тільки, дякувати Богу, міський голова Дрогобича не кричить про зраду, про зведення політичних рахунків, про – як ви це називаєте – блокаду й інші речі популістські, які насправді не мають ніякого відношення до господарки.

Окей. Скільки тоді такому спокійному мерові Дрогобича ще чекати допомоги? Бо, в принципі, в них вже зо два місяці ця ситуація триває.

Якщо ви думаєте, що так можна підійти і, як це говорилося стосовно Львова, просто помахом чарівної палички вирішити проблему твердих побутових відходів…

Так майже виглядало.

Ну, бачите, от ви зараз знову будете стару пісню заводити про блокаду – поїдьте, будь ласка, у Дрогобич.

Та я не заводжу, просто порівнюю – ми ж всі львів’яни, всі бачили: було – не стало сміття.

Ваша, вибачте, така кишенькова пропаганда, є дріб’язковою і вона абсолютно нічого не має спільного з реальними речами.

Давайте про Дрогобич, там все нормально.

Господарські проблеми мають вирішувати люди, які вміють вирішувати господарські проблеми. Люди, які не вміють вирішувати господарських проблем, повинні пошукати собі роботу, яка не пов’язана із вирішенням господарських проблем.

Добре. Хотів ще запитати – тільки прошу спокійно сприймати…

Я дуже спокійно сприймаю.

Вчора я був на вашому звіті, слухав, і там, зокрема, закидали, що оці флаєри запрошення були на публічний звіт у кольорах президентської партії БПП. Перед тим були білборди по області теж у стилістиці БПП, хоча це ніби білборди адміністрації. Ви себе особисто як почуваєте, позиціонуєте: ви – людина президента, людина президентської партії, господар області? Як?

Думаю, що якщо ви вчора були на звіті, то почули дуже чітку мою відповідь.

Так, ви власне чітко захищали.

Я був членом Блоку Петра Порошенка і партії «Солідарність» до того моменту, коли був прийнятий відповідний закон, який зобов’язав голів обласних державних адміністрацій призупинити своє партійне членство – що я і виконав. Але я і тоді, і сьогодні вважаю, що Блок Петра Порошенка – це політична сила, яка об’єднує країну. Блок Петра Порошенка – це сьогодні є політична сила, яка старається провести в Україні ті реформи, які потрібні для того, щоби наша держава була успішною.

І так, щоби вам уже взагалі не доводилося задавати різні провокаційні запитання, то я ще раз вам хочу сказати: я вважаю, що президент Порошенко зробив ті речі, які врятували нашу державу. Перша річ – це є вирішення проблеми з газом, з багатомільйонними боргами, які були внаслідок підписання в 2009 році угоди з Росією за принципом «бери або плати». Якби на Україну впали ці декілька десятків мільярдів боргів (і не в гривнях, а в іншій валюті) – це просто був би крах фінансової системи України. І те, що ми зуміли зняти цей зашморг з шиї України – це заслуга президента.

Те, що ми за три роки збудували професійну армію, що ми продемонстрували світу нові системи залпового вогню українського виробництва, нові крилаті ракети українського виробництва – це є, в тому числі, і заслуга президента, який відповідає за дві речі: зовнішня політика й оборона та безпека.

Третя річ. Те, що ми зуміли об’єднати весь світ. Ви ж подивіться, не так все просто у наших сусідів, які знаходяться по західний кордон України.

Звичайно, але я хотів би все ж запитати, як це сприймається на території України. Соціологи твердять, що рейтинг президента падає.

Ви знаєте, це тільки кишенькові політики і ті, хто їм прислуговують, дивляться на рейтинги. Я дивлюся на те, щоби наша держава була міцною, сильною і багатою.

Для того, щоби вона була міцною, потрібна послідовність, правда?

Подобається це комусь, не подобається – але я вважаю, що ми маємо людям говорити правду. Не користуватися фейковими новинами, не користуватися ботами, які тиражують в інтернеті різноманітні речі, до яких ми взагалі нічого не маємо.

Стосовно послідовності. Я вважаю, що президент послідовно, крок за кроком проводить зовнішню політику, яка йде на укріплення держави Україна. І те, що це безпрецедентний факт: коли спільно більше ніж із 20 країн світу висилають російських дипломатів – скажіть, будь ласка, це не успіх зовнішньої політики України?

Ні. Я думаю, що це успіх зовнішньої політики Великобританії.

Якщо зовнішня політика Великобританії співпадає з потребами, інтересами зовнішньої політики України – то це є успіх зовнішньої політики України, відповідає за яку президент Порошенко.

Я просто хочу вашу думку запитати.

Я і говорю тільки свою думку.

Як думаєте, чому люди цього не відчувають? Чи їм байдужа зовнішня політика?

А тому, що, розумієте, дуже багато продажних людей тиражують мільйонними тиражами брехню, фейкові новини – і стараються це задурманити. Ми ж знаємо походження всіх цих речей. Недавно Служба безпеки відкрила в Києві такий центр, який просто через інтернет продукував різноманітні фейкові речі. І виявилося, що цей центр іде звідки? З Росії.

На превеликий жаль, нам протистоїть величезна серйозна машина, яка насправді має десятилітню історію, яка з КГБ переросла в ФСБ. Нам протистоять ті люди, які завербовані, які заагітовані і які просто підневільні, нещасні люди. Хто за гроші, хто з інших мотивів тиражує всякі антиукраїнські речі.

Розумію. Але дивіться, про президента я цілком вам вірю, про фабрику ботів і так далі...

Я розумію, що ви нарешті з завтрашнього дня почнете відстоювати справді проукраїнську позицію?

А я завжди відстоюю проукраїнську позицію.

Чудово.

Але хотів запитати. Так само соціологи свідчать (було масштабне опитування цього міжнародного республіканського інституту американського) – і схвалення рівня роботи Львівської обласної адміністрації так само знижується, попри очевидні успіхи. Я не заперечую ваших успіхів по факту, але в сприйнятті людей знижується рівень довіри і підтримки цієї роботи. Чому?

А в цьому абсолютно нічого дивного немає. Тому що, на превеликий жаль, обласна державна адміністрація, на відміну від багатьох інших, не має своїх каналів, не має своїх ретрансляторів. На превеликий жаль, обласна державна адміністрація кожного тижня не появляється в різноманітних ефірах.

Донедавна була на ЛТБ (здається, так і називалася) програма «Вечір з Олегом Синюткою».

І я тоді мав можливість говорити людям ті речі, які вважаю за потрібне. На сьогоднішній день я такої можливості, на превеликий жаль, не маю. Тому якщо ви будете мене кожного тижня запрошувати на ефір…

Кожного – ні.

…я зможу людям доносити. А для мене було би взагалі фантастично, якби в прямому ефірі можна було би відповідати на запитання людей – я направду, був би вам вдячний, а ви би себе продемонстрували як справді незалежне, об’єктивне інформаційне агентство.

Останнє питання, і дуже коротко. Власне тому ви критикували оце перетворення ЛТБ на Суспільне телебачення (на філію), от вчора, що ви втрачаєте канал і спілкування?

Ні, я критикував перетворення телерадіокомпанії «Львів», тому що звідти зникли патріотичні передачі, звідти зникли речі, які мають величезну традицію в львівському суспільстві. Врешті-решт, знаєте, коли закривають програму, пов’язану зі спортом – це просто нонсенс.

Але з 2 квітня збираються запустити нову лінійку. Можливо, ці всі програми в іншій формі з’являться?

Якщо би ми справді добилися того спільно з вами, щоби були відновлені ті програми, яких любили і яких шанували львів’яни – я переконаний, що це був би успіх. Буде голова ОДА на телебаченні, не буде – це, напевно, не найголовніше. Найголовніше – щоби цю традицію, яку має Львівське телебачення, щоби її було збережено.

Дякую. На жаль, час наш вичерпався. Нагадаю, що сьогодні в прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE був голова Львівської ЛОДА Олег Синютка. Мене звати Олег Онисько, побачимось через тиждень. Дякую.

Дякую вам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Кількість жертв ДТП з закарпатськими заробітчанами у Чехії зросла до п’яти
Порошенко зустрівся з проукраїнськими ієрархами УПЦ МП
Омелян анонсував авіарейси з Києва до Ужгорода і з Харкова до Львова
Мій Шевченко
Вартість розмитнення вживаних авто з ЄС різко зросла. Пояснюємо чому
Головні новини Львова за 13 листопада
41-річна львів'янка вимагає у трьох акушер-гінекологів 1000000 грн за неправильний діагноз
УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву
РАГУlive. Випуск за 13 листопада
В Україні видали першу ліцензію на виробництво продуктів з марихуани