Чи варто розглядати варіант лікування за кордоном, якщо показана операція на серці? Обговорити тему ми запросили пацієнтів, які лікувалися і в нас, і за кордоном, а також відомого українського кардіохірурга Олександра Бабляка, який два роки оперував у кардіоцентрі в Сіднеї.
Сьогодні медицина не має меж, і якщо потрібна операція на серці, людина може звернутися практично в будь-яку клініку планети. Не готові самостійно займатися пошуками медустанови – до ваших послуг численні компанії-посередники, які все організують. Але є декілька «але». І про них варто знати тим, хто розглядає варіант лікування за кордоном.
Удома шанси потрапити до висококласного фахівця вищі, ніж у закордонній клініці.
У досвідчених хірургів, які працюють у клініці експертного рівня, графіки операцій розписані на кілька тижнів. При цьому такі медустанови не потребують міжнародної реклами і рідко працюють із посередниками. Але навіть якщо пацієнту вдалося потрапити на лікування до відомої клініки, це ще не означає, що займатися ним буде неодмінно лікар-легенда.
«Коли я два роки працював в Університетському госпіталі Північного Сіднея в Австралії, я особисто оперував пацієнтів з інших країн. Не кажу, що це був поганий вибір, але досвіду в мене як у кардіохірурга 18 років тому було все-таки менше, ніж зараз. Важливо те, ким буде проводитися операція на серці, а не в якій країні. Якщо пацієнт обирає закордон, тому що, наприклад, "німецька кардіохірургія – на високому рівні", це не зовсім правильний підхід. Лікувати, а отже і визначати життя людини, буде не абстрактна "німецька медицина", а конкретний лікар, який може бути більш-менш досвідченим», – розповідає кардіохірург з 25-річним стажем, керівник Центру кардіохірургічної допомоги «Добробут» Олександр Бабляк.
Звісно, удома, де є «сарафанне радіо» і легко отримати інформацію про будь-якого лікаря, потрапити на лікування до хірурга-експерта, який спеціалізується на конкретній патології, значно простіше. Тим же, хто однозначно налаштований на закордон, Олександр Бабляк радить не обмежуватися запевненням посередника в експертності клініки, а питати ім'я хірурга і дізнаватися про його компетентність.
Щадна мініінвазивна кардіохірургія в Україні розвивається активніше, ніж у Європі.
У Бельгії 67-річного Богдана Пархуця зі Львова попередили, що в його випадку мініінвазивна кардіохірургія неможлива. Коли ж чоловік сказав лікарям, що в Україні показане йому багатосудинне коронарне шунтування вже роблять мініінвазивнно через міжреберний розріз менше 8 см, бельгійці не повірили. «Почувши, що вони збираються робити мені стандартний великий розріз грудної кістки, я обрав Україну. Лікування вдома виявилося й ефективним (я вже на п'ятий день виписався з лікарні), і майже в чотири рази дешевшим», – розповідає Богдан Іванович, якого в травні прооперували в Центрі кардіохірургії «Добробут» у Києві.
До слова, «Добробут» – перший медцентр у світі, де багатосудинне коронарне шунтування почали робити мініінвазивно. Але це далеко не єдиний успіх кардіохірургів клініки: сьогодні вони вже виконують мініінвазивно і деякі багатокомпонентні операції на серці, наприклад, одночасно роблять пластику мітрального клапана і коронарне шунтування. І все – через менш ніж 10-сантиметровий розріз між ребрами.
Провідний кардіохірург клініки Олександр Бабляк уточнює, що 80 % кардіохірургічних втручань в очолюваному ним Центрі – це мініінвазивна кардіохірургія. Малоінвазивно проводяться всі пластики та протезування клапанів, коронарне шунтування, видалення пухлин серця, корекція деяких вроджених вад серця.
Умови перебування в стаціонарі в Україні можуть бути кращими.
Не остання причина прийняття рішення оперуватися за кордоном – прагнення до комфорту. Ми впевнені, що західні клініки можуть запропонувати набагато вищий рівень сервісу.
«Але вийшло, що українська клініка, де я лікувався, на голову вище в цьому плані в порівнянні з бельгійською, в яку збирався лягати, – розповідає Богдан Пархуць. – До того ж треба пам'ятати, що за кордоном персонал, тим більше такі відомі хірурги, як Олександр Бабляк, не будуть вітатися з вами за руку в коридорі і залишати свій номер телефону. Наша медицина вже така ж просунута, як за кордоном, але набагато людяніша».
З Богданом Івановичем погоджується і 60-річний Олег Нос зі Львова, який теж у кінці весни оперувався в «Добробуті», а перед цим, у лютому 2018-го, робив операцію на серці в Польщі: «У закордонній клініці я лежав в чотиримісній палаті, в Україні ж у мене була одномісна з обладнанням майже як у реанімації. При цьому лікування в Польщі, де після не зовсім вдалого втручання довелося затриматися на цілий місяць, а потім повторно оперуватися вже в Києві, обійшлося в три рази дорожче, ніж у "Добробуті"».
Ніхто не застрахований від ускладнень ні в Україні, ні за кордоном – потрібно бути готовим до цього.
Львів'янин Олег Нос поки так і не з'ясував, чому після проведеної поляками пластики мітрального клапана менш ніж через чотири місяці довелося робити повторну операцію. «Отримати роз'яснення дуже складно. Сказали, що треба приїжджати до них і проходити обстеження, тому що вони не вірять нашим лікарям. Я погано себе почував, і не зміг поїхати. Але коли відновлюся, все-таки спробую розібратися, що сталося», – каже Олег Васильович і журиться, що зразу не вибрав українську лікарню. Зізнається, що не міг і уявити таких складнощів, тому що друг, який теж оперувався в Польщі, залишився дуже задоволений.
«Слід бути готовим до того, що лікування, особливо в таких високоспеціалізованих напрямках, як кардіохірургія, не завжди йде за прописаним сценарієм. Трапляються ускладнення, позапланові процедури. Навіть помилки. І це є в будь-якій країні. У 2015 році директор провідної ізраїльської клініки розповідав у рамках Швейцарсько-української школи охорони здоров'я, як у його лікарні дитині ампутували здорову ногу, – говорить Олександр Бабляк. – Пацієнту-іноземцю в подібних ситуаціях зрозуміти, що відбувається і як діяти, складно. На батьківщині людина відчуває себе більш захищеною у схожих ситуаціях».