4 000 000 грн ремонтних робіт, 1 100 000 євро обладнання та багато людського ресурсу залучено завдяки Опікунській раді для КНП ЛОР ОХМАТДИТ за три роки діяльності.
Коли три роки тому формувала склад опікунської ради, я думала як наповнити її не просто іменами та посадами, а людьми, які насправді будуть допомагати лікарні. Відзначу, це було легко, адже моя благодійна діяльність для лікарні розпочалася задовго до створення опікунської ради і навколо мене вже було певне коло «друзів Охматдиту». В подальшому нові опікуни вже доєдналися до нас допомагаючи лікарні. В нашій опікунській раді немає так званих «мертвих душ», жодної людини, яка б не була чимось корисна для лікарні.
Повна назва Охматдиту – КНП ЛОР, абревіатура КНП – комунальне неприбуткове підприємство. Це означає, що лікарня належить громаді і нам дуже б хотілося, щоб діяльність усіх комунальних підприємств була максимально прозорою для своєї громади, як це, наприклад, працює в США. Адже ця прозорість формує довіру мешканців до таких закладів, у громади виникає менше запитань «куди ділися кошти», керівникам легше робити такі необхідні зміни, а громадянам сумлінно платити податки, бо вони точно знають, що ці податки підуть не в кишені недобросовісних працівників, а на розвиток їхньої громади та покращення середовища, в якому вони живуть.
Мені також важливо, щоб прозорість в роботі комунальних підприємств витягувала наверх проблеми, які щодня доводиться вирішувати комунальним установам, і показувала, наскільки непросто робити зміни у їх адмініструванні. Бо більшість закладів охорони здоров’я знаходилися і все ще знаходяться в м’яко кажучи неналежному стані, а війна ще більше зупинила їх розвиток.
В той же час, мешканці громади мають розуміти, що добробут громади – це і відповідальність кожного. Якщо ми хочемо жити добре, то треба брати на себе відповідальність, закочувати рукави і допомагати своїй громаді ставати кращою. Відійти від традиційного «моя хата скраю», бо інакше все завалиться і залишиться лише одна гарна хата.
Тому, останнім часом Опікунська рада крім фандрейзингу, також дбає за прозорість в роботі лікарні. Ми хочемо, з одної сторони, будувати довіру громади до лікарні, формувати її правильний імідж і залучати ще більше коштів для її розвитку, а з іншої сторони, показати громаді, що комунальні установи можуть бути відповідальними і ефективно використовувати кошти громади.
Тому, ми часто можемо ставити відверті запитання керівництву лікарні та органам влади. І ми раді, коли на ці непрості запитання ми отримуємо щирі відповіді. А це заохочує нас працювати ще більше. Звичайно, це більше функція наглядових рад, про створення яких уже давно йде мова, але не більше, і нам доводиться виконувати цю непросту для громади функцію.
Але в цій статті не про це. Я хочу представити коротенький звіт діяльності нашої Опікунської ради за 3 роки і розказати, що ж нам вдалося зробити.
Все розпочалося із основ – для зображення цінностей та місії лікарні, моя заступниця, засновниця студії «Рожеві окуляри», Христина Гевко ініціювала ребрендинг лікарні і навіть знайшла спонсорські кошти для розробки брендбуку. Охматдит став «кольоровим», а також у нього з’явилося тотемне звірятко ведмедик - Охматдитик, який стоїть на варті дитячого здоров‘я та підтримує діток добрими словами на стінах сходової клітки лікарні.
Сходова клітка – це окрема цікава тема. Я завжди мріяла відновити її. Ще з моїх студентських часів, вона разила мене своєю радянською голубою фарбою, яка відлуплювалась і діти дуже любили відлуплювати її ще більше. Напередодні чергових виборів, я була вражена неймовірною кількістю політичних біг-бордів, і подумала, що було би значно більше користі, якби ці всі кошти скерувати на медицину.
Я імпульсивно про це написала у Facebook, і як не дивно, відразу знайшлися бажаючі відремонтувати цю сходову клітку. Дякуючи нашій опікунці Галині Маївці, яка разом із депутатом обласної ради Северином Хобзеєм, Юрієм Паславським ініціювала цей процес серед членів партії «Голос». До цієї ініціативи також доклали коштів Побурко Роман і Степан Козицький і ми змогли повністю реставрувати сходову клітку лікарні. Вартість ремонтних робіт становила близько 350 тис грн.
Окрім сходової клітки важливо було відремонтувати підвал у лікарні, який служив транзитом з приймального до усіх інших відділень лікарні. Насправді ж дуже складно фандрейзити на такі не дуже привабливі приміщення, але дякую нашій опікунці Марті Янків, яка знайшла та заохотила спонсора – Леокераміку, директор якої погодився провести ремонт цього приміщення, що вже пізніше виявилось надзвичайно необхідним, адже служить укриттям діткам під час тривог. Також туди було закуплено 8 кольорових лавок для діток.
Стажуючись у США, я бачила наскільки важливою є інтернет-сторінка для лікарні, де є розписаний перелік усіх проектів лікарні і людям відразу надається можливість донатити кошти саме на той проект, який відгукується їм найбільше. Саме таку сторінку створила наша опікунка, депутатка районної ради Галина Маївка, на сайті була можливість відразу задонатити через систему Liqpay. На жаль, цей сайт зараз тимчасово не працює.
В лікарні, як і у будь-якій іншій установі дуже важливий командний дух та відчуття, що всі працюють на одну мету. Відтак наша опікунка Руслана Римарська організувала фасилітаційну сесію для лікарів, для того, щоб визначити напрямки руху лікарні, стратегію і подальші кроки, в умовах реформування медицини. Вона також постійно підтримує усі заходи для діток, надаючи здорове печиво від Smakuli в подарунок для діток. Також нами було організовано святкування 70-ти річчя лікарні.
Одним із пунктів плану покращення лікарні під час обрання мене головою опікунської ради – було створення іменних палат. Це теж відома світова практика, яка у нас ще не є настільки поширеною. Приємно, що першою палату з великою любов’ю зробила депутатка обласної ради Тетяна Бей, яка потім надихнула ще інших людей, таких як Наталя Блажко та родина Федюк – Павло та Христина, голова ОДА Максим Козицький, професор Шидловський з Польщі, Віталій Свіщов, Григорій Козловський із сестрою, які також зробили свої іменні палати та дехто з них після цього стали частинкою нашої команди опікунів Охматдиту. Загалом було відремонтовано 8 палат, на суму майже 2.5 млн гривень. В наших планах було робити все більше іменних палат чи навіть відділень, проте війна суттєво перекреслила наші плани, до прикладу, будівельна компанія «Авалон» погодилась відремонтувати ціле ЛОР відділення і навіть розробила проект, однак через війну проект так і не розпочався.
Свою діяльність ми ведемо прозоро та все описуємо на своїй сторінці у Facebook. Відтак дуже багато людей нам довіряє і охоче долучається до наших ініціатив. До прикладу, зовсім не знайома мені до цього дівчина написала із США, що церква на її дільниці зібрала 4 тис доларів та хоче передати її на потреби лікарні, відповідно за ці кошти ми зробили ремонт у новоствореному відділенні реабілітації.
Як опікуни ми дуже піклуємось і за психологічний стан дітей у лікарні і прагнемо зробити її максимально привітною та нестрашною для дитини. Все починається із приймального відділення, відтак тут дітей вітали казкові портрети наших лікарів, які перевдяглися у супер-героїв, щоб подолати психологічний бар’єр між лікарем та дитиною. Автором цієї ідеї була Христина Гевко, проект називався «Спокійно, працюють супер-герої». Наприклад, відомого ЛОР лікаря та нашого опікуна Федора Юрочко переодягли у ніндзю-черепашку, а торакальному хірургу дали у руки меч і плащ супергероя, а із хірурга Мальованого Богдана зробили бетмена, а анестізіолог Віра Примакова – перевтілилася супервумен, і все заради того, щоб діти не боялися.
Наш опікун Віктор Москалюк, який є офіційним спонсором усіх наших теплих спогадів, усе зафіксував на камеру, а Володимир Беньо оплатив друк портретів, які прикрашали стіни приймального відділення і неабияк тішили діток. Цей проект набув широкого інформаційного розголосу, нівелюючі білі стіни приймального.
Важливим аспектом боротьби із дитячим страхом у лікарні є можливість батьків перебувати разом з дитиною у реанімаційному відділенні, а також, щоб діти не знали страждань від розлуки з батьками перед тим, як їх забирають на операцію. З цією метою опікунською радою було створено омріяну нашим колишнім доктором Андрієм Дворакевичем кімнату засинання\вибудження. Він сконтактував нас із Мартою Лотиш, яка подала проект на Big Idea, а Міжнародний фонд «Відродження» – подвоїв цю суму. Вартість проекту становила близько 400 000 гривень. Це проект на стику медицини та мистецтва – дякуємо художникам із Академії мистецтв – Андрію Біганському та авторці малюнків Христині Приймак які створили на стінах цю казку.
Оксана Юринець ще будучи народною депутаткою отримала для лікарні 5 млн субвенційних коштів для ремонту приймального відділення лікарні, та постійно допомагає ще обладнанням, подарунками для діток та майстеркласами.
Роман Лобай свого часу відновив цілий операційний блок для лапароскопічних оперативних втручань та постійно допомагає лікарні і далі.
З Вікторією Христенко ми створили у відділенні їдальню\навчальню, вона активно залучає вчителів школи мистецтв вільних та небайдужих до проведення свят діточкам у лікарні.
Андрій Сидор скеровував частину коштів із кожного квитка на вхід на різні фестивалі, які проводилися у Львові, а також частина коштів із проданих свічок Львівської свічкоої мануфактури також ішла на потреби лікарні, на які свого часу було створено кардіологічну палату у відділенні старшого дитинства.
Під патронатом нашої опікунки Оленки Брильо та Dante Events Kids, у лікарні проводяться постійні свята для діток. Мультяшні супергерої розважають та підбадьорюють діток на лікуванні, а також роздають подаруночки від наших опікунів, студія «Рожеві окуляри» забезпечує нам якісний відеоматеріал, а наш фотограф Віктор Москалюк робить нам класні знимки.
Мар’яна Савка, окрім того що постійно виділяє кошти з благочинних акцій для лікарні, цього року було придбано налобний освітлювач для ЛОР відділення, а також Мар’яна дарує діткам книжечки від Видавництва Старого Лева, а Марія Гром – іграшки від «Зробив Тато». Також закуповує обладнання на кошти призначені для нашої лікарні з різних благочинних акцій. Уляна Пак подбала про дитячі столики з кріселками для різних відділів для створення дитячих куточків.
Це все, що стосується комфорту пацієнтів, але також має бути комфортно лікувати лікарям, тому ми також дбаємо і про якісне обладнання для наших фахівців. Тут нам дуже пощастило із Тетяною Балашовою, яка допомагає лікарні вже давно разом із фондом «HOPE we Help Children», який був заснований великим другом лікарні, на жаль уже покійним Wolfgang Ponto. Завдяки Тетяні лікарня отримала обладнання майже на 300 000 євро, це кювези для новонароджених на суму 75 000 євро і біохімічний аналізатор для лабораторії та для ЛОР відділення – освітлювачі, супер сучасний італійський електрохірургічний апарат та діагностичний лор-комбайн, та обладнання для відділення реабілітації. Також Тетяна залучила до лікарні благодійників з Німеччини, котрі забезпечували кухню лікарні продуктами харчування, що дозволяло лікарні економити кошти на цьому.
Найбільшим нашим досягненням є щойно виграний проект «Розвиток дитячої кардіології та кардіохірургіії у Львівській Області» це 200 000 євро від уряду Німеччини для закупівлі обладнання та стажування дитячих кардіологів та кардіохірургів як Охматдиту так і лікарні святого Миколая. Це дуже довга клопітка праця, яка таки увінчалась успіхом.
Також ми отримали гнучкий ларингоскоп для ЛОР відділення на суму 10 тис. євро від ІТ фірми «Елекс», сучасний електроенцефалограф (33 тис. євро) та сучасні інкубатори від наших колег із Австрії, яких привело до нас почесне консульство Австрії у Львові, з якими вдалося налагодити ефективну співпрацю і двоє наших лікарів поїхало туди на 2 тижні на стажування.
Завдяки нашим опікунам Федору Юрочку та отцю Яну Нікелю лікарня отримала 2 сучасні реанімобілі вартістю понад 120 тис євро та сучасну ендоскопічну стійку. Також налагоджено плідну співпрацю із ЛОР лікарями у Польщі, Бельгії та США, що дозволяє обмінюватись досвідом та проводити дітям операції високого рівня складності.
Сучасний транспортний ШВЛ та гіпотермію ми отримали від Юрія Кузьми, президента Ukrainian Gіft of Life на суму 45 тисяч доларів, який кілька років тому запросив мене на стажування у дитячу лікарню Філадельфії.
Завдяки контактам із Польсько-українською господарською палатою та її віце-президентом Даріушем Шимчихою реанімація новонароджених отримала новітній апарат ШВЛ на суму 35 тис євро. А наша нова опікунка Олена Онуфрів виставила на аукціон свою картину, а за вилучені кошти для цього ж відділення було придбано відсмоктувач та картриджі для апарату ШВЛ.
Секретар опікунської ради Тарас Юринц постійно фінансово допомагає лікарні. Власники заводу, який він очолює, придбали витратні матеріали для лікарні на суму майже 35 тис доларів. Він також долучився коштами до створення іменної палати у ЛОР відділенні, покупки комфортних диванів для відвідувачів лікарні, наповненню дитячих кутків в лікарні та організації дитячих святкувань.
Володимир Грись надає нам технічну підтримку, подарувавши вже кілька комп’ютерів необхідних для роботи лікарів та з дружиною збирали кошти для створення ауділогічного кабінету.
Оленка Радь допомагає із юридичним супроводом лікарні.
Медична директорка та наша опікунка Березовська Олена активно проводила промоційну роботу лікарні, ретельно описуючи цікаві клінічні випадки та титанічну працю, яку проводять лікарі Охматдиту, а також працює над покращенням безбар’єрності лікарні. Долучилась до створення реабілітаційного відділення, знайшла спонсорські кошти на проведення інтернету у лікарні. Залучила «Фонд діти Чорнобиля», який придбав дороговартісне обладнання для нейрохірургії та лабораторії. Завдяки взаємодії з іншими інституціями була створена «Зелена кімната».
Завдяки комунікації директора з хірургічної роботи та нашого опікуна Богдана Мальованого із ТОВ Кроноспан УА лікарня отримала у подарунок відеоколоноскопічну систему Olympus на суму 110 000 євро. Також завдяки його співпраці із Благодійний фондом «MOM FOR EVERYONE» лікарня отримала 10 VAC апаратів, електричних відсмоктувачів, апарат Vario для реанімації новонароджених та медичні розхідники та медикаменти загальною вартістю на 900.000 грн. Фонд виділяв кошти на аналізи, гуманітарну допомогу та ліки малозабезпеченим діткам з Чорнобаївки, Краматорська та Маріуполя. З 2023 року фонд активно допомагає відділенню реанімації новонароджених розхідниками, медикаментами та ін. на суму близько 450.000 грн.
Також опікуни долучаються до оновлення матеріально-технічної бази лікарні купуючи меблі та устаткування.
За законами успішного фандрейзингу дуже важливо постійно дякувати своїм спонсорам, для цього ми придумали статуетки у вигляді ведмедиків, які розробила Марія Гром, а виготовляє «Зробив Тато», і який отримує кожен благодійник, і навіть отримала Анджеліна Джолі, яка відвідала нашу лікарню ще на початку повномасштабного вторгнення. Оскільки в той день вона ще пила каву у «Львівьских круасанах», завдяки контактам нашого опікуна Мальованого Богдана всі виручені кошти того дня пішли на благочинність для нашої лікарні.
В холі лікарні висять таблички із логотипами фірм та прізвищами усіх донорів, що мотивує всіх на благочинність.
Що ж далі?
Ми плануємо запустити проект із розфарбування стін у палатах. Щоб лікарня була більш дитячою, а також завдяки нашій опікунці Христині Федюк архітектурне Бюро Юліана Чаплинського погодилось нам зробити дизайн-проект для холу лікарні, який поєднає автентику та стане більш адапотованим для дітей. Маючи проект, нам легше буде шукати кошти для втілення його у життя.
Тарас Юринц, на прохання реабілітологів, встановлює найкращий в світі стельовий підйомник Guldmann для роботи з дітьми в відділенні реабілітації. В подальшому, по мірі збільшення надання послуг з реабілітації, планується встановлення цих систем і в інших реабілітаційних залах.
Також опікунська рада активно популяризує лікарню та налагоджує міжнародну співпрацю.
Лікарню відвідав посол Австрії в Україні Арад Бенкьо та скоординував нашу співпрацю із австрійським Червоним Хрестом, який допоміг лікарні будівельними матеріалами.
Лікарню відвідали щелепно-лицеві хірурги з Техасу, які вже скоро приїдуть до нас із 4 місією, а наша хірург Христина Погранична налагодила з ним настільки ефективну співпрацю, що вони забрали нашу пацієнтку із дуже складною патологією на операцію до себе в лікарню.
Віктор Москалюк налагодив співпрацю із UNICEF. На наше запрошення лікарню відвідують і народні депутати, які також допомагають у вирішенні багатьох питань.
Також до лікарні прибула журналістка із Південної Африки, яка зробила фотосесію у стилі магічний реалізм для Cannon, в якій дітки змогли поділитись своїми мріями під час лікування.
За постійну інформаційну підтримку дякуємо нашій опікунці Ірині Цицак та «Львівській Пошті», адже якщо ніхто не знає, що ти робиш, це прирівнюється до того, що ти нічого не робиш.
Також ми активно допомагали Юрію Федечку та фонду «з янголом на плечі» збирати кошти на придбання ШВЛ та стимулятора діафрагми вартість 45 000 доларів, створюючи промо відео. Я ж активно комунікувала із американцями щодо придбання та правильного встановлення самого стимулятора діафрагми 6 місячному Давидку.
Загалом ми велика команда вмотивованих людей, які опікуються Охматдитом, ми проводимо не лише ділові зустрічі, а і часто збираємось разом, щоб фонтанувати ідеями ще більше під час різних майстеркласів, які періодично організовує для нас наша опікунка Марія Гром.
Ця стаття це міні-звіт про нашу роботу та приклад можливої ефективності опікунських рад, які можуть допомагати лікарні зростати та залучати не тільки кошти, а і інші ресурси для її розвитку та вдосконалення, щоб надавати якісні медичні послуги та добрий сервіс пацієнтам.
І на завершення – «Ніколи не сумнівайтесь, що маленька група думаючих вмотивованих громадян може змінити світ. Насправді тільки в такий спосіб це є можливим». Маргарет Мід.