Результатом круглого столу «Реконструкція площі Святого Юра: порозуміння заради вшанування митрополита Андрея Шептицького», який тривав 7 годин, стала резолюція, підписана усіма сторонами конфлікту.
У документі, який підписали усі учасники круглого столу, йдеться про те, що гідним для громади міста є встановлення пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому.
Також резолюція наголошує на необхідності продовжити діалог між зацікавленими сторонами, щоб виробити спільне бачення вирішення громадського простору площі Святого Юра.
Для цього має бути створена робоча група з 12 осіб, що має складатися із представників Львівської міської ради, УГКЦ, громадської ініціативи «Врятуй сквер Святого Юра», мешканців прилеглих вулиць, «Львівської Політехніки», авторського колективу проекту «Реконструкція (відновлення) площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому» (по 2 особи).
Робоча група має визначити механізм залучення експертів. Авторські колективи представляють актуальний проект реконструкції площі Святого Юра із встановленням пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому. Робоча група має прийняти рішення 2/3 голосів, а авторська група відобразити на графічних матеріалах запропоновані зміни.
Зустрічі робочих груп мають бути максимально прозорими та відкритими із веденням стенограм та онлайн-трансляцією. Протягом найближчих двох тижнів має бути підготований узгоджений варіант концепції містобудівного вирішення громадського простору площі Святого Юра.
Тоді робоча група ініціює звернення до Львівської міськради щодо проведення громадських слухань по узгодженому варіанту концепції, які мають відбутися до 26 квітня 2015 року.
Нагадаємо, необхідність створення робочої групи та широких обговорень виникла через конфлікт із встановленням пам’ятника. Найбільший резонанс та обурення у суспільстві викликало те, що заради реконструкції площі потрібно перенести трасу наявної дороги у бік корпусів «Львівської Політехніки», а це загрожує існуючому скверу.
Загалом круглий стіл зібрав багато людей, зацікавлених у проблемі. Зал Центру міської історії Центрально-Східної Європи не зміг вмістити усіх охочих. Під час обговорення було висловлено декілька цікавих ідей.
Завідувач сектора виставково-експозиційної роботи Національного музею у Львові ім. А. Шептицького Остап Лозинський нагадав присутнім, що за основу пам’ятника Шептицькому у Львові обрали скульптуру Андрія Коверка (1893 -1967), яку митець створив ще за життя митрополита. Тож дивним виглядає те, що нові покоління та новий час не змогли знайти свого бачення постаті Шептицького. Так само Остап Лозинський наголосив, що треба дуже зважати на якість скульптури, яка постане поряд із такими шедеврами, як скульптури Пінзеля, що прикрашають церкву Святого Юра.
З ним погодився і засновник Музею ідей Олесь Дзиндра, який вважає, що пам’ятник Шептицькому має наразі стати останнім у Львові. Він вважає за необхідне оголосити тимчасовий мораторій на спорудження пам’ятників.
Бачити більш камерною, людяною постать митрополита бажає і вчений-еколог та дендролог Володимир Кучерявий.
Варто зауважити, що львівські дендрологи під час круглого столу особливо звернули увагу на те, що у сквері, за який і точаться суперечки, ростуть цінні рослини, завезені із різних країн понад сто років тому. Вчені називають близько 49 різних видів дерев та кущів, які можуть бути знищені.
Своє бачення вшанування пам’яті митрополита озвучила і мистецька рада «Діалог», яка вважає, що найкращим є продовження ідей Шептицького, а саме меценацтво, доброчинність, популяризація його творчості тощо.
Отож, думки львів’ян є різними. Збігаються вони в тому, що пам’ять Андрея Шептицького має бути гідно вшанована. І підписана резолюція дозволяє припустити, що учасникам дискусії вдасться дійти згоди.