Моя улюблена тема в чужих публікаціях - прогнози розвалу України. Мені дуже подобається читати фантазії різних відморозків на цю тему. Ні, я не мазохіст. Просто якщо хочеш зрозуміти ворога, то замітки про швидку кончину України - квінтесенція запаленого мозку. Цей пост присвячений цим виродкам.
На моїй пам'яті найстрашніші "прогнози" були після першого Майдану. "Україна закінчилася", "України більше немає" та інше. Наводилися навіть якісь аргументи. Називалися конкретні дати: спочатку 2006, потім 2007 і 2008. Після другого Майдану прогнози виходять щомісяця: спочатку прогнозувалося на березень, потім квітень. Пішов грудень і, зрозуміло, тепер все переноситься на наступний рік.
Що я хочу сказати. Всякий раз ці прогнози строчила всяка русскомірная мразь. Не хочу образити когось. Мова про дегенерати, а не про нормальних людей. Ви ж розумієте. І ця русскомірная мразь зараз читає мене і згадує, скільки разів воно, ця убоге істота, бажала поганого ближньому. І ось вся Україна живе у злагоді. У війні з Росією, але в злагоді. Весь світ стоїть навколо нас. Нам допомагають щосили - хто грошима, хто ресурсами. Україна народжує дітей. Україна ходить до навчальних закладів. Україна працює і допомагає армії захищати нашу Батьківщину.
Дивно, але ми якось нікуди не зникаємо. Дивно, але ми почали ще сильніше любити свою Україну. Дивно, але росіяни з РФ все частіше воюють в наших рядах. Дивно, але в наших рядах воюють євреї. Дивно, але багато російських українців виявилися не меншими патріотами, ніж етнічні українці. Дивно, але патріотами стали навіть ті, хто ніколи не замислювався про це. Дивно, але замість зникнення ми стали нацією. І, нарешті, дивно, але чим сильніше нам бажають загибелі, тим сильніше ми стаємо. Раптом виявилося, що нікого нам не потрібно слухати, крім самих себе.
"Почуйте Кіровоград" - адже такого ніколи не було. "Почуйте Одесу" - такого теж. Виявилося, що ми один одного чуємо. І розуміємо. І любимо. І підтримуємо. Так завжди було. І тепер ми Розуміємо це навіть краще, ніж до Війни.
А ви, виродки, які пророкували смерть моїй країні. Де ви зараз? Що з вами? Хтось утік до Росії. Хтось ніколи звідти не виїжджав і зараз з тугою дивиться на курс валют, падіння цін на нафту і замислюється про раптовість всесвіту. Хтось здох. Хтось у процесі. Хтось поки живий і навіть продовжує пророкувати нехороші речі. Продовжує мріяти про загибель багатомільйонного народу. Звертаюся до них: я бажаю вам миру, придурки. І якщо ви не бачите причинно-наслідкового зв'язку, я просто хочу вас попередити: Хер ви цей укроп викорчуете, під *** си.