Четверо суддів КС – М.Мельник, С.Сас, І.Сліденко та С.Шевчук – ініціювали проведення виборів нового голови КС. Викладена у їхньому зверненні аргументація проста і зрозуміла – у попереднього голови строк повноважень закінчився ще у березні, а за законом та регламентом КС новий голова має бути обраний у двомісячний термін.
Ця ініціатива пройшла у ЗМІ мало помітною. А дарма, оскільки вона не є внутрішньо-організаційною проблемою. Це – питання, бути чи не бути в Україні Конституційному суду як органу, що беззастережно стоїть на захисті Конституції.
Те, що в Україні немає такого органу, мені вже доводилося писати. Річ у тім, що в нашій державі КС завжди був зорієнтованим на Банкову. У Януковича він був просто кишеньковим.
Головним провідником завдань президента у КС виступав його голова. Відтак глава держави визначався з кандидатурою, а судді потім "демократично" її схвалювали. Голова КС – це той мотузок, за який міцно тримають КС.
З огляду на це, ініціатива вказаних суддів виглядає, як намагання поламати попередню негативну практику і самостійно визначитися з очільником КС. Це стало б першим кроком до незалежності КС. Якщо ж все пройде за традиційним сценарієм, то це означатиме продовження виконання цим органом функції прислужництва. А отже, й подальшу деградацію усієї влади, бо КС (якщо він є) виступає головним обмежувачем її свавілля і узурпації.
Зазначена ініціатива щодо негайного проведення виборів нового голови КС дозволяє висловити кілька міркувань.
1. Очевидним є те, що пауза з обранням нового очільника КС має політичний підтекст – Банкова вважає, що такі вибори не на часі.
Причин може бути кілька:
1) повністю влаштовує тимчасове виконання обов'язків голови КС – на даний час Бауліним (який неодноразово доводив свою лояльність), а в подальшому Кривенком як старшим за віком (який є близьким до вищого політичного керівництва держави);
2) у нинішньому складі КС у АП немає стовідсоткового "свого", кому б вони повністю довірили цю важливу сферу. Відтак потрібна особа можливо буде заведена до КС згодом (ЗМІ писали про одного з таких кандидатів – голова апеляційного суду Запорізької області Городовенко, якого мають "завести" до КС через з'їзд суддів);
3) така особа у нинішньому КС є (той же Кривенко, який за наявною інформацією намагатиметься провести до КС своїх людей за квотою з’їзду суддів), але для її обрання головою не вистачає голосів. Відтак вибори відтерміновуються до того часу, доки лояльними людьми будуть заповнені наявні вакансії – а їх нині три.
2. Показовим є те, хто наразі ініціює питання невідкладного обрання нового голови КС. Це судді КС, які були призначені парламентом відразу після Революції Гідності у березні 2014 р. Тоді вони "зайшли" до КС замість суддів, яких Верховна рада звільнила за порушення присяги – за сприяння Януковичу в узурпації влади. Ці четверо суддів увесь час трималися "особняком", що видно по їх окремих думках та позиції щодо прозорої організації діяльності КС. Те, що вони ініціювали невідкладний розгляд питання про вибори нового голови, може свідчити про те, що вони чітко бачать загрози штучного затягування цього процесу і прагнуть їм якось запобігти.
3. Треба розуміти, що КС є надважливим інструментом політики. Тим більше, що впродовж всього періоду існування його вдавалося контролювати – це було видно по тих рішеннях, які ухвалював КС з принципових для керівництва держави питань. До остатнього часу такою опорою для АП служив Баулін, якого весною 2014 р. було обрано головою "суддями Януковича", а також ці самі судді, які перейшли їй начебто у "спадок" (не виключено, що за певними домовленостями). Наразі більшість з наявних 15 суддів складають судді, які працювали у зцементованому Януковичем суді. Значна частина з них легкокерована – над ними висить кримінальна справа про узурпацію Януковичем влади, яку ГПУ ніяк не доведе до пуття. Крім того, за повідомленнями НАБУ та ГПУ судді КС "періоду Януковича" проходять по справі "чорної бухгалтерії" Партії регіонів.
Наразі у КС з'явився шанс "відірватися" від політичного прив'язу і стати незалежним органом, який служитиме Україні і охоронятиме Конституцію. Чи використають його судді? Чи підуть по уготованому їм шляху, за яким остаточний крах конституційності й самого органу? Це стане очевидним найближчим часом – з того, чи насміляться судді КС виконати свій конституційний обов'язок, і хто стане головою КС.
Якщо чесно, то сподівань на позитивний для України розвиток ситуації в КС – небагато. Тим більше з урахуванням останньої події. Маю на увазі поновлення в складі КС одіозного Пасенюка, якого я добре знаю ще по справі судді Зварича. На днях ВАСУ, яким упродовж десяти років керував Пасенюк і який після судової реформи "доживає" останні дні, визнав незаконним його звільнення Верховною радою з посади судді КС у зв'язку з досягненням 65-річчя – він скасував постанову парламенту від 5 липня 2016 р. Тепер 68-річний Пасенюк усупереч Конституції знову претендує на суддівство в КС. Повний абсурд! Але він є реальністю, яка взагалі ставить під сумнів легітимність усього КС.
І ще одне. Сьогодні Оболонський районний суд м. Києва почав слухати справу про державну зраду Януковича. На підході справа Януковича – про узурпацію ним влади. Чи розуміє нинішнє політичне керівництво України, включаючи президента Петра Порошенка, що ці справи можуть бути заздалегідь приречені, незважаючи на обвинувальні вироки суду? Якщо Янукович скористається новим інструментом (конституційною скаргою) і за допомогою "законсервованих" своїх людей в КС поставить хрест на таких вироках? А про це треба чітко розуміти і думати наперед. Добре думати.