Національна комісія із реабілітації жертв політичних репресій реабілітувала Івана Гончарука. Він був бійцем Української повстанської армії, якого розстріляли в СРСР у 1989 році. Про це повідомив співробітник Центру дослідження визвольного руху Володимир Бірчак в четвер, 29 квітня.
«Сьогодні Національна комісія із реабілітації жертв політичних репресій нарешті повернула добре ім'я – Івану Гончаруку. І дуже тішуся, що став до цього причетним», – повідомив Бірчак.
З його слів, справа щодо українського повстанця була сфальсифікованою. Так до свідків були залученні діти вбитих сорок років тому радянських активістів, штатних та позаштатних працівників НКВС.
«Цікаво, що в 44-45 роках цим свідкам було лише 10-12 років, а Івану двадцять років, але свідки впізнали Івана Гончарука за фото зроблене в п’ятдесятирічному віці», – розповів дослідник.
Що відомо про Івана Гончарука
Народився в 1925 в селі Грудки, що на Волині. До лав Української повстанської армії потрапив у 1944 році. Його загін діяв також на Волині – в околиці сіл Грудки, Осівці, Мельники-Мостище та інших навколишніх сіл Камінь-Каширського та Ратнівського районів.
Вперше до розстрілу його засудили у 1946 році. Однак тоді вищу міру покарання змінили на п’ять років таборів і 20 років каторги в ГУЛАГу. Його звільнили «через недоцільність й надалі перебування в ув’язненні» в 1956 році. Після того він мешкав у Харкові.
До рідного села Грудки знову приїхав у 1986 року на похорон сестри, де на нього написав донос стукач НКВС-КДБ. Івана Гончарука засудили до розстрілу в 1987 році. Сам вирок приурочили до «70-річчя Жовтневої революції».
Його розстріляли 12 липня 1989 року – за два роки до проголошення незалежності України. Йому було 64 роки. Фактично, Гончарука розстріляли за ті самі «злочини», за які його відправили в ГУЛАГ у 1946 році.
Він був останнім воїном УПА, якого засудили до смертної кари в СРСР. Родичі досі не знають, де він похований.