Система освіти в Україні – це класична система утриманства. Таку думку висловив спеціаліст з підтримки мереж знань та комерціалізації технологій Володимир Воробей.
"Вам дають гроші, ви щось там робите, але не порівнюєте себе з найкращими і не робите нічого, аби підняти себе з того болота, яке є", - сказав Воробей під час дискусії про освіту в межах ХІІІ Міжнародного економічного форуму у Трускавці на Львівщині.
Він зауважив, що в Україні є проблема з наявністю інституцій в галузі освіти - сталих організацій з напрацьованими продуктами та зі сталим розвитком.
"Як офіціанту відкрити власне кафе? Де ці мережі, клуби, аби йому дізнатися про це? Ця система - на етапі становлення. У нас замало інституцій. Вже інше питання - інституційна спроможність", - сказав Володимир Воробей.
З його слів, часто ректори чи декани вищих навчальних закладів не хочуть писати проекти і подавати їх на отримання грантів.
"Гроші дають - просто треба щось робити", - наголосив Володимир Воробей.
Крім того, за словам експерта, часто проекти, що реалізуються, роблять на містечковому рівні. Мовляв, це вже вважається проривом - робити щось найкраще у Західній Україні, а примірятися до кращого проекту на національному рівні - це взагалі поодинокі випадки.
"Якщо ми не почнемо піднімати у собі рівень амбіцій як викладачі, бізнесмени чи влада, то будемо тільки програвати у конкуренції, яка буде все більшою із наближенням угоди про асоціацію", - зауважив Володимир Воробей.
Він сказав, що для покращення стану освіти в Україні уже зараз можна зробити низку речей. Наприклад, це паспорти професій.
"Коли працедавці залучаються до освітнього процесу, вказуючи, кого треба у їхній галузі, які якості і навики потрібні тощо. На жаль, наразі це в процесі становлення... Водночас потік студентів до університетів у нас стає більш різноманітним: є студенти з Африки, з інших країн. Це прекрасно, ми глобалізуємось. Можна це використати, аби з'являлись нові таланти, нові львів'яни", - сказав Воробей.
За словами експерта, також було б добре, якби школи, які вміють працювати із залученням грантів, обмінювались знаннями і вміннями з тими, хто не вміє поки цього робити, "щоб росло фінансування в галузь у регіоні".
Додамо, що львівський ресторатор Андрій Худо на цій дискусії наголосив, що інвестиції треба шукати і залучати не лише в бізнес, але й в освіту. Худо зауважив, що одним з першочергових завдань для покращення ситуації з освітою в країні є вивчення іноземних мов. Проректор з науково-педагогічної роботи УКУ Павло Хобзей наголосив, що часто вищі навчальні заклади змушені робити те, що мала б робити школа. Перш за все, з його слів, це стосується рівня знання іноземних мов.