За останні п'ять років кількість студентів, що виїхали навчатись закордон збільшилась майже удвічі. Так минулого року вчитись в інші країни поїхало 46 тисяч українців. Культурні та освітні обміни стають дедалі популярнішими. Багато студентів бажають виїхати на навчання або стажування, аби дізнатись більше про інші країни та їхнє культурне середовище. Однак питання як це зробити, де шукати програми, які є вимоги та які документи потрібно готувати часто залишаються без відповіді. ZAXID.NET вирішив допомогти розібратись із цими нюансами.
Ми поспілкувались із чотирьма випускникам європейських та американських програм за обміном, аби дізнатись відповіді на найпоширеніші питання. Зокрема із випускником американської програми Fulbright, а тепер і членом відбіркової комісії цієї програми Олексієм Молчановським; випускницею американської програми Global UGRAD та менторкою проекту Connect Ukrainians Валентиною Залевською; ще однією випускницею Global UGRAD та програми Erasmus+ Елеонорою Провозін та Софією Мельничук, яка отримала грант від Міністерства освіти та науки України.
ХТО МОЖЕ ПОДАВАТИСЬ НА УЧАСТЬ У ПОГРАМІ?
Програм з міжнародного обміну є безліч. Тому знайди відповідний варіант для себе може кожен. Багато з них орієнтовані на науковий обмін, тобто шукають студентів або ж молодих чи старших науковців. Водночас є різні програми, які пропонують поїхати на волонтерські або професійні стажування закордон.
Водночас більшість програм орієнтовані на студентів або дослідників до 35 років.
«У нас спотворене розуміння того, хто є студентом. До прикладу, я знаю випадки, коли люди закінчували університет довгий час працювали, а потім, в сорок років. вступали на магістратуру у Вашингтоні», - пояснює Олексій Молчановський.
ДЕ ШУКАТИ ПРОГРАМИ?
В Україні є п'ять основних ресурсів, де можна шукати програми з обміну. Це проект «Сonnect Ukrainians», який дозволяє отримати не лише інформацію про програми обміну, а й отримати менторську допомогу від тих, хто вже пройшов таке навчання. Також можна підписатись на новини проекту і отримувати про навчальні програми на пошту. У розділі «Можливості» сайт «Платформа» публікує багато інформації про гранти, стипендії, волонтерські програми, літні школи та стажування. Усі охочі можуть підписати на їхню поштову розсилку і отримувати найактуальнішу інформацію відразу на пошту. Сайт «Studway» також робить розсилки для своїх читачів із інформацією про нові програми та конкурси.
На сайті ресурсного центру Гурт також можна знайти багато інформації про гранти та конкурси. Спільнокошт «Велика ідея» теж має рубрику «Можливості», де розміщує інформацію про програми обміну та грантів. Також необхідну інформацію можна знайти на сайтах UniStudy та програми «Erasmus» в Україні. Виключно американські програми можна знайти у новинах консультативного центру мережі EducationUSA у Києві. А ще потрібно моніторити сайт свого університету. Часто українські вищі навчальні заклади мають контракти із іноземними, де навіть передбачена квота для українських студентів.
КОЛИ ПОТРІБНО ШУКАТИ ПРОГРАМУ?
Звичайно, переглядати перелік відкритих програм варто цілий рік. Однак американські програми здебільшого відкриті січні-лютому, березень є крайнім терміном подання документів. А от європейські програми приймають заявки восени - це здебільшого жовтень-грудень.
Елеонора Провозін зауважує, що при пошуку програми потрібно розуміти, що від моменту подачі документів і до моменту виїзду може пройти від півроку до півтора. Процес подачі документів і відбору доволі тривалий. Для програми Erasmus+ процес відбору заявників може тривати близько півроку, у програмі Global UGRAD - близько року, аплікантам Fulbright доводиться чекати по півтора року.
ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОТРІБНО ГОТУВАТИ?
На 90% вимоги до подачі документів у різних програмах схожі. Заявник повинен володіти на високому рівні іноземною мовою, здебільшого англійською або мовою країни, куди збирається вирушити. Також потрібно написати розгорнуте резюме (у форматі Еuropass) та мотиваційний лист. Також потрібно три рекомендаційних листа від своїх викладачів, наукових кураторів або, за можливості, керівників на роботі.
Освітні програми також вимагають наявність диплому про вищу освіту на момент поїздки та наукових публікацій - статтей або тез, професійні програми - досвід роботи. Для програм культурного обміну наявність диплому про вищу освіту необов'язкова. Також, залежно від обраної програми, можуть бути потрібні додаткові документи.
Для того, щоб підготувати повний перелік документів знадобиться певний час. Тому випускники освітніх програм радять готуватись заздалегідь, оскільки процес збору документів може тривати близько місяця.
КУДИ ВСТУПИТИ НАЙЛЕГШЕ?
За словами Софії Мельничук, найпростіше поїхати на навчання в Польщу, США та Німеччину, бо там є найбільше освітніх та культурних програм. Навчатись у Німеччині, до прикладу, порівняно недорого - близько 300 євро за семестр. Тому туди можна вирушити навіть без ґранту та стипендій.
Також порівняно легко потрапити до Норвегії та Фінлядії. У Норвегії безкоштовне навчання і країна зацікавлена приймати українських студентів, бо вони гарно вчаться та піднімають рейтинг її університетів. Їхні ВУЗи навіть мають розширені квоти для студентів-українців.
ЯКИМ МАЄ БУТИ РЕЗЮМЕ ТА МОТИВАЦІЙНИЙ ЛИСТ?
Резюме, звичайно, повинно містити інформацію про освіту, досвід роботи, участь у тренінгах, семінарах конференціях, професійні та академічні досягнення. Крім цього, варто додати інформацію про хобі та зацікавлення. Важливо розуміти, що на популярні конкурси та програми подаються сотні, а то й тисячі аплікантів.
Відтак навіть хорошого претендента з гарною успішність та досвідом роботи комісія може «відсіяти», якщо він нічим не вирізняється. «Родзинками», які вирізнятимуть апліканта, можуть стати незвичні хобі або зацікавлення.
«Переглянувши сотню майже однакових резюме, комісія вже може не згадати тих, хто був на початку. Тому часом можуть залишити без уваги апліканта з високими балами, дипломами, гарними рекломендаціями, але який не має нічого незвичного. Натомість місце можуть дати людини із посередньою успішністю, який займається парапланеризмом», - пояснює Валентина Залевська.
Член приймальної комісії програми Fulbright Олексій Молчановський каже, що він не звертає уваги на успішність студента. Йому важливіше ґрунтовно написаний мотиваційний лист, по якому видно, що людина має певну ціль та бажання навчатись. Мотиваційні листи, де заявник розповідає більше про себе, аніж про свої цілі та те, як обрана програма допоможе їх реалізувати, відсіюються одразу.
Крім того, всі документи повинні бути написані без помилок. Навіть якщо аплікант має яскраве резюме та гарну мотивацію, його можуть не взяти через граматичні чи синтаксичні помилки в документах. Адже тоді складається враження, що людина робила все поспіхом і ця програма їй не так вже й важлива.
ЩО МОЖЕ ДОПОМОГТИ ПРИ ВСТУПІ?
Приймальні комісії звертають увагу на активне соціальне життя апліканта. Важливо мати волонтерський досвід роботи, причому не лише працювати волонтером у вже створеному проекті, а й спробувати зробити щось своє. У цьому може допомогти програма Європейської волонтерської служби (EVS), яка може допомогти поїхати на волонтерське стажування за кордон.
Також комісія звертає увагу на вже існуючий досвід стажувань та культурних обмінів. Здобути невеличких досвід в цьому допоможуть різноманітні літні школи, які можна знайти як в Україні, так і спробувати поїхати закордон.
Для тих, хто хоче працювати або працює в державних організаціях на користь піде стажування у Верховній Раді, куди щороку набирають студентів.
Врешті, випускники міжнародних програм обміну радять просто не боятись і не ставити перед собою бар’єрів. Навіть якщо ви не до кінця впевнені в своїх силах, добре підготуйте документи та випробуйте свою долю.