25 березня у Музеї в Майданеку (Люблін, Польща) відбулись урочистості з нагоди 65-річчя мученицької смерті Блаженного о. Омеляна Ковча та відкриття обеліска з посланням о. Ковча: "…Тут я бачу Бога - Бога, який однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей".
"Всі знають про праведника світу - Шіндлера, представники всіх церков повинні докласти максимум зусиль, щоб світ знав Праведника народів світу о. Омеляна Ковча", - зазначив під час урочистостей віце-прем'єр-міністр України Іван Васюник.
Блаженний Омелян Ковч (1884-1944) народився 20 серпня 1884 року у Космачі (Косівський район) в родині Григорія Ковча (1861-1919) та Марії з дому Яскевіч-Волфельд (1891-1939). Понад 20 років душпастирював в Перемишлянах (Львівська область). Ув’язнений гітлерівцями за рятування людської гідності спочатку у тюрмі на колишній вулиці Лонцького у Львові, а потім в концентраційному таборі в Майданеку. У листах просив родину, щоби не докладала зусиль до його звільнення, оскільки його обов’язком є підтримувати співв’язнів: "Розумію, що ви боретеся за моє звільнення. Прошу вас нічого не робити. Вчора тут розстріляли 50 людей. Коли б мене тут не було, хто би допоміг їм перейти цей поріг…Усе, чого від вас прошу, - це гроші. Горнятко води коштує тут 500 злотих" (водою о. Ковч кропив тіла мерців). Загинув 25 березня 1944 року. Своє перебування в концтаборі на Майданеку сприймав як Божий дар. Єврейська рада України надала о. Ковчу звання "Праведника України". У 2001 році у Львові був беатифікований Папою Іваном Павлом ІІ. Восени 2008 року Синод УГКЦ проголосив блаженного священномученика Омеляна Покровителем душпастирів УГКЦ.