Палац у селі Самчики біля Старокостянтинова на Хмельниччині – один з найкраще збережених шляхетських маєтків України. Це популярне туристичне місце, а в минулому – резиденція Хоєцьких та Чечелів, довкола якої зберігся великий історичний парк. Сьогодні тут діє державний історико-культурний заповідник. Розповідаємо історію палацу та цікаві факти про нього.
Кому належав маєток
Як розповідають на сайті заповідника, першу садибу у Самчиках 1725 року звів Ян Хоєцький. Наступні господарі використовували її переважно як службове приміщення, а для власного проживання звели новий палац. З тих часів збереглася також церква Св. Параскеви.
Новий етап в історії маєтку розпочався за гайсинського старости й полковника Петра Чечеля. Для нього звели новий палац, два флігелі, маєток обгородили муром і встановили в’їзну браму, облаштували оранжереї, стайні та господарські споруди. Саме тоді змінили і парк, надавши йому модного на той час романтичного пейзажного стилю.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleУ 1822 році Петро Чечель подарував Самчики своєму синові Яну, проте у 1843 році вони обидва померли. Маєток перейшов до вдови, а згодом до сина Якуба Чечеля.
«Якуб продовжував розвивати освіту та культуру у своїх володіннях, наприклад, у 1854 році у Самчиках він заснував сільську музичну школу гри на духових та струнно-смичкових музичних інструментах, а також оркестр, яким керував Родерік-Август Браун, відомий польський композитор, диригент та скрипаль», – розповіли у заповіднику.
фото ZAXID.NET
Доля Якуба Чечеля склалася трагічно. Під час польського повстання 1863 року він підтримав повстанців, потрапив у російський полон і загинув від катувань. Після цього царська влада конфіскувала маєток. Надалі Самчики неодноразово змінювали власників. У 1867 році садибу придбав житомирський купець першої гільдії Купріян Ляшков, через три роки її купив Іван Угрімов, який відкрив у селі школу та бібліотеку. Останнім приватним власником став Михайло Шестаков, що володів маєтком до 1918 року.
Як палац пережив радянську окупацію
Після революції палац певний час стояв порожнім, інтер’єри занепадали, а частину мистецьких цінностей вивезли до музеїв Києва та Житомира. Вандали знищили паркові скульптури, герб Чечелів на фасаді, демонтували елементи брами, а паркет однієї із зал використали як паливо.
За радянської влади палац пристосували під житло, клуб, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт і піонерський табір. Оранжерею, каретну, конюшню та службові будівлі розібрали.
У 1956 році в маєтку розмістили наукові підрозділи Хмельницької сільськогосподарської дослідної станції. Лабораторні хімікати просякнули стіни, а грибок почав руйнувати дерев’яні конструкції. У 1958 році знищили унікальний комплекс господарських споруд XVIII століття з елементами оборонної архітектури – аналогів таких будівель в Україні не збереглося. Згодом розібрали альтанку та знищили рукотворний яр у парку.
фото ZAXID.NET
Втім, постійне використання врятувало сам палац від остаточної руйнації. Завдяки опаленню й поточному ремонту будівля дійшла до наших днів у відносно доброму стані.
У 1960 році парк отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва, а 1979 року весь ансамбль оголосили пам’яткою історико-культурної спадщини. У 1990 році тут відкрили краєзнавчий музей, а через сім років – створили державний історико-культурний заповідник.
Палац у стилі ампір і п’ять зал
Сучасний палац є зразком пізнього класицизму або ампіру, який спроєктував архітектор Якуб Кубицький. Одноповерхову будівлю прикрашає портик з шістьма колонами. На фронтоні зберігся рельєф із двома античними богинями – кохання Венерою та родючості Церерою. У наш час між ними відновили історичний герб Чечелів.
Інтер’єри палацу організовані анфіладою: усі приміщення послідовно переходять одне в інше. До комплексу входять Кругла, Велика і Римська зали, спочивальня та знаменитий Японський кабінет.
Круглу або Блакитну залу використовували як музичний салон і вітальню. Тут влаштовували концерти, бали та театральні вистави.
Велика або Червона зала з мармуровим каміном виконувала функції їдальні. Ліворуч від Круглої зали розміщена спочивальня. Поруч – Римська зала, яку назвали так через характерне оздоблення.
Єдиний японський кабінет в Україні
Найвідомішим інтер’єром Самчиків є Японський кабінет. Колись із нього був вихід у парк через засклений ґанок. Стіни кімнати вкриті монументальними розписами у три яруси. На них зображені самураї з мечами, японка з парасолькою, дракони, журавлі, метелики, рослинні орнаменти та ієрогліфи. Як припускають, кімнату оздоблював Михайло Врубель.
У ніші навпроти входу стояла скульптура Будди. У кімнаті зберігся автентичний паркет, виготовлений німецькими майстрами понад двісті років тому.
Науковці заповідника наголошують, що схожі орієнтальні інтер’єри існували також у палаці Кирила Розумовського в Батурині та в маєтку у Великих Зозулинцях на Волині, однак вони не збереглися. Тому самчиківський японський кабінет нині вважають єдиною в Україні пам’яткою європейського орієнталізму початку XIX століття.
Китайський павільйон, який слугував холодильником
Ще одна цікавинка маєтку – Китайський павільйон. Попри екзотичну назву, це була звичайна льодовня – попередник сучасного холодильника.
У центрі споруди розташована спеціальна камера, куди через отвір у підлозі засипали лід, заготовлений узимку на річці Случ. На полицях в нішах зберігали продукти.
Сама будівля виконана в класицистичному стилі, але її дах із заокругленими кутами нагадує китайську пагоду. На шпилі зберігся флюгер із датою «1814».
«Сад у мурах» та реліктові дерева парку
Не менш цінною частиною ансамблю є парк площею майже 19 гектарів. Перший парк заклали ще Хоєцькі, але сучасного вигляду він набув на початку XIX століття. Для його створення Чечелі запросили Діонісія Мак-Клера – відомого ірландського садівника, який заснував Кременецький ботанічний сад, найстаріший в Україні.
У Самчиках Мак-Клер перепланував алеї, змінив систему насаджень, створив штучний рельєф із яром та горою з альтанкою. Рідкісним елементом там була теплиця відкритого типу «сад у мурах».
Значна частина парку втрачена, але його поступово відновлюють. Сьогодні тут росте понад 200 видів дерев і кущів, серед яких реліктові та екзотичні породи. Особливою гордістю заповідника є американський горіхолистий ясен – дерево, яке майже не трапляється в інших парках цього регіону.
Заповідник працює з понеділка до суботи з 8:00 до 17:00; у неділю – з 10:00 до 18:00. Вхідний квиток до палацово-паркового ансамблю «Самчики» – 90 грн загальний та 60 грн – діти та пенсіонери. Екскурсійне обслуговування – 300 грн.