Біля пам’ятника Шевченкові у середу збирали кошти на лампадки, які запалять у суботу, вшановуючи жертв Голодомору.
Кожному жертводавцю пропонували вкинути зерна у спеціальну колбу. Згодом з нього спечуть хлібину в пам’ять про жертв геноциду.
17 життів щохвилини, 1000 - щогодини забирав голод в той час, як ешелони українського зерна вирушали в Росію та на Захід. У часи Голодомору кожна зернина була на вагу золота. Саме зерном пропонують заповнити колбу усім, хто робить пожертву.
Пан Іван про Голодомор чув із розповідей очевидців, коли у 60-х роках мешкав на Дніпропетровщині. Тоді, каже, навіть бачив могилу, куди кидали померлих від голоду, а іноді і виснажених, але ще живих.
Якщо львів’яни про Голодомор, здебільшого, знають з книжок та розповідей, то для пані Ольги з Харкова - це жива трагедія її родини. Та як би боляче не було згадувати, і на Харківщині, щороку активніше вшановують жертв Голодомору.
Розділити душевний біль нащадків більше 10 мільйонів українців, яких знищив Голодомор кожен охочий зможе, запаливши у суботу свічку пам’яті.