11 серпня на 72 році життя, після важкої хвороби, перестало битися серце Стефанії Миколаївни Андрусів – відомого українського літературознавця, культуролога, літературного критика, члена Національної спілки письменників України (1988), доктора філологічних наук (1996), професора.
Стефанія Андрусів народилася 26 листопада 1946 р. в с. Ріпчинці Меденицького району Дрогобицької обл., нині Дрогобицького району Львівської області. Закінчила Львівський університет ім. І. Франка (1970). Працювала старшим науковим співробітником Львівської картинної галереї, викладачем української літератури у Львівському сільськогосподарському інституті, старшим науковим співробітником Львівського відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. З 1993 до 2003 рр. викладала теорію та історію культури на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. З 2003 до 2013 рр. була завідуючою кафедрою української літератури Люблінського Католицького університету (Польща).
Зробила вагомий внесок у розвиток закордонної україністики, підготувала велику кількість молодих науковців-україністів.
С. М. Андрусів – автор літературно-критичних, літературознавчих, публіцистичних, культурологічних досліджень, статей, оглядів в українських та закордонних періодичних виданнях, збірниках, один із авторів першої в незалежній Україні академічної «Історії української літератури ХХ століття» у 2-х т. за ред. В. Дончика (Київ, 1995), книги «Українки в історії» (Київ, 2004) та ін.
Досліджувала проблеми національної ідентичності, зокрема в західноукраїнській літературі 1930-х рр., «галицький феномен» у літературі, тенденції сучасної прози, культурної свідомості українців тощо. Її монографія «Модус національної ідентичності: львівський текст 30-х років ХХ ст.» (2000) стала настільною книгою для викладачів, студентів та молодих науковців України. Відомі також її попередні книги «Подорож без кінця» та «Література і сучасність» (обидві – Київ, 1986). Також вона авторка неопублікованого твору «Роман Іваничук. Нарис творчості». Так само, на жаль, не здійсненим залишився її намір видати збірник наукових праць останнього періоду. Серед її наукових зацікавлень – творчість Ірини Вільде, Докії Гуменної, Р. Іваничука, В. Дрозда та ін.
С. М. Андрусів була одним із ініціаторів та організаторів Народного Руху України на Львівщині, мала незаперечний авторитет і тверду державницьку позицію.
Вона – лауреат премії імені акад. О. Білецького з царини літературної критики і літературознавства (2002).
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України глибоко сумує з приводу передчасної кончини талановитого науковця, чесної й принципової людини Стефанії Миколаївни Андрусів і висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійної.
Вічна їй Пам'ять!
Людмила Тарнашинська
P.S. Поховають Стефанію Андрусів 15 серпня на Личаківському цвинтарі Львова. Початок похорону – о 12:00 з з каплички, що на вул. Пекарська.